4. Нерівномірність вагонопотоків

Розраховані вагонопотоки є величинами середніми, та правильно їх використовувати можна лише в тому випадку, якщо врахувати їх коливання. Так, в ступінчастих графіках (рис.6) представлені середньодобові розміри струменів. При розробці плану формування поїздів слід враховувати також сезонні та середньодобові коливання об'ємів перевезень. Зміни потужності струменів можуть виникнути при утрудненнях у пропуску по напрямах у зв'язку з реконструкцією ліній і вузлів. Зміна розмірів і напряму проходження струменів вагонопотоків може бути викликана стихійними лихами й організаційними причинами. Тому для забезпечення нормального просування вагонопотоків по лініях і через технічні станції потрібне оперативне коректування плану формування поїздів.

Технічні причини нерівномірності вагонопотоків - недотримання ритму відправлення поїздів по кількості або за часом. В основному вони викликають добову нерівномірність, яку необхідно враховувати в розрахунках пропускної спроможності при складанні графіка руху поїздів, визначенні потрібного парку локомотивів й ін.

Організаційні причини є наслідком особливостей режиму роботи підприємств, графіка руху пасажирських і приміських поїздів. Вони викликають збільшення об'єму роботи в окремі періоди доби (внутрішньодобова нерівномірність), а також в окремі дні тижня (внутрішньотижневу нерівномірність), які впливають на якість використання рухомого складу, перегінних і станційних пристроїв, навантажувально-розвантажувальних механізмів і робочої сили.

Вивчивши причини коливань об'ємів перевезень можна розробляти заходи по згладжуванню нерівномірності для поліпшення використання перевізних засобів і пропускної спроможності ліній.

До основних організаційно-технічних заходів щодо зниження нерівномірності вагонопотоків можна віднести:

• встановлення цілодобового режиму виконання транспортно-експедиційних операцій на під'їзних коліях підприємств і у вантажних районах станцій при семиденному робочому тижні;

• прокладка вантажних поїздів на графіці руху з максимально можливою рівномірністю;

• ритмічні по періодах доби підвод і передачу поїздів і вагонів за стиковими пунктами районів управління.

5. Поняття про план формування вантажних поїздів

План формування вантажних поїздів (ПФП) - це єдиний технологічний процес роботи всіх станцій мережі й, одночасно, план розподілу сортувальної роботи між ними.

Він встановлює рід і призначення поїздів|потягів| і груп ва­гонів|, що формуються станціями. У ньому для кожної станції указуються|вказують| категорії поїздів|потягів|, що відправляються|відряджають|, станції їх росформува­ння| та призначення вагонів, що включаються в склади, рід рухомого| складу поїздів|потягів| з|із| порожніх вагонів. План формування вантажних| поїздів|потягів| має бути орієнтований на зниження витрат залізниць, пов'язаних з підведенням вагонів в пункти навантаження|, переробкою і простоями вагонів на станціях, виконанням| технічних і вантажних операцій, просуванням поїздів|потягів| по ділянках, утриманням|вмістом| технічної інфраструктури та штату, а також на підвищення доходів, зокрема за рахунок зниження штраф­них| виплат за невчасну|несвоєчасну| доставку вантажів|тягарів|, неподання|неподачу| по­рожніх| вагонів і незбереженні перевезення.

На мережі|сіті| УЗ зі|із| всієї безлічі стан­цій| лише деякі є|з'являються| найважливішими, тобто входять до складу мережевих|мережних| по пла­ну| формування поїздів|потягів|. Станції приймають, вантажать і відправляють| вантажі|тягарі| у різні пункти країни та за рубіж. Підго­товлені до відправлення вагони мають бути сформовані в поїзди|потяги| та в строк доставлені в місце|місце-милю| призначення. Вагони включають в поїзди|потяги| по певній системі, яка повинна забезпечувати стійке положення|становище| залізниць на ринку транспортних послуг і високі фінансові результати їх діяльності. Все це дости­гаєтся| правильним розподілом сортувальної роботи між станціями.

План формування вантажних поїздів (ПФП) передбачає включення вагонів в поїзди по призначеннях слідування (до однієї й тієї ж станції вивантаження або розформування) або по роду рухомого складу.

Привласнення сформованим складам певних призначень називається спеціалізацією поїздів.

За умовами формування вантажні поїзди ділять на:

• відправницькі маршрути, організовані з місць вантаження, з обов'язковим звільненням не менше однієї технічної станції від переробки вагонів;

• поїзди, що формуються без участі вантажовідправника (технічні маршрути).

За призначенням вагонів розрізняють відправницькі маршрути:

• прямі, сформовані з|із| вагонів призначенням на одну станцію вивантаження (або у порт) на аресу одного одержувача|отримувача| на під'їзну колію;

• призначенням на станції однієї ділянки вивантаження з|із| підбіркою вагонів по станціях призначення;

• призначенням на станцію розпилювання|розпиляти|;

• призначенням на станції розпилювання|розпиляти|, де здійснюють заадресування| вагонів по станціях вивантаження та вантажоодержувачах у межах зон, що обслуговуються цією станцією;

• на вхідні або розподільчі станції залізниць, що одержують паливні вантажі|тягарі|.

За умовами обороту особливо виділяються маршрути:

• кільцеві з постійними складами, які після вивантаження повертаються на ту ж станцію або дирекцію залізниці під повторне вантаження;

• технологічні, які обертаються по встановлених нитках графіка між підприємствами-відправниками й одержувачами з пов’язаними техпроцесами, що вимагають ритмічної доставки вантажів.

Поїзди, що формуються без участі вантажовідправника, підрозділяють на:

• наскрізні, що проходять без переробки через одну або декілька технічних станцій;

• дільничні, слідують без переформовування по одній ділянці;

• збірні - для розвезення і збору вагонів по станціях ділянки.