3. Договір банківського рахунку

За договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст.1151 ЦКУ).

Договір банківського рахунка укладається шляхом відкриття клієнтові або зазначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Сторонами цього договору

є банк (або інша кредитна установа) та

клієнт банку – особа (суб’єкт господарювання), для якої відкрито рахунок.

Банк може використовувати наявні на рахунку клієнта кошти, за що сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок.

При цьому банк повинен гарантувати право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися коштами на свій розсуд.

Банк вчиняє для клієнта за його розпорядженнями операції, передбачені для рахунків даного виду законом, за встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

Видавати або перераховувати з рахунка кошти клієнта банк повинен не пізніше дня, що йде за днем надходження до нього відповідного платіжного документа, якщо інші строки не обумовлені договором.

Кошти, що надходять на рахунок клієнта, банк повинен зараховувати не пізніше дня, який іде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо договором не передбачений більш короткий строк.

Без розпорядження клієнта списувати кошти з його рахунку банк не вправі, окрім випадків чітко визначених у законі.

Банк зобов’язаний гарантувати таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі державним органам (їхнім посадовим особам) такі відомості надаються виключно у випадках і в порядку, що передбачені законом.

У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право зажадати від банку повного відшкодування завданих збитків, а в деяких випадках і компенсації моральної шкоди.

Банк може кредитувати рахунок, тобто здійснювати платежі з рахунка незважаючи на відсутність коштів. У таких випадках, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу.

Договір позики

Договір позики - це правочин, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму ж грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду та якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей.

Характеристика: реальний (укладений з моменту передачі речей), односторонній, оплатний або безоплатний.

Суб’єкти – як юридичні особи так і фізичні особи (частіше).

Сторони: позикодавець, позичальник.

Предмет: гроші, речі, визначені родовими ознаками.

Форма договору :

Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України.

У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики. В договорі може бути обумовлено, що проценти позичальником не сплачуються.

Договір позики передбачається безпроцентним, якщо:

він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

або

якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві одержаний предмет позики у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо строк повернення договором не встановлений або визначений моментом пред’явлення позикодавцем вимоги, сума позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги. Договором може бути передбачено інший термін на цей випадок.

Предмет безпроцентної позики може бути повернений позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Сума позики, наданої під проценти, може бути повернена достроково за згодою позикодавця або якщо це передбачено договором.

Предмет позики вважається повернутим у момент його передачі позикодавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник не повернув своєчасно суму позики, він зобов'язаний сплатити проценти від дня, коли вона мала бути повернена, до дня її повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів на позику, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок повертати позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами.

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі (за безгрошовістю).

У тих випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, показання свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються. Це правило не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або через збіг тяжких обставин.

У разі невиконання позичальником обов'язків, передбачених договором, щодо забезпечення повернення суми позики, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми позики та сплати належних процентів, якщо інше не передбачено договором.