Завдання № 2: Питання для теоретичного контролю

1. Що таке аміни? їх класифікація.

2. Добування аніліну.

3. Реакція діазотування з наступним азосполученням.

4. Схема синтезу сульфаніламідних лікарських засобів.

5. Характеристика сульфаніламідних лікарських засобів з хімічної точки зору.

6. Як визначити первинну ароматичну аміногрупу в сульфаніламід­них лікарських засобах?

7. Чому сульфаніламідні лікарські засоби розчиняються в кислотах і лугах? Хімізм.

8. Що таке піроліз? Його значення у фармацевтичному аналізі суль­фаніламідних лікарських засобів.

9. Які реакції підтверджують наявність сірки в сульфаніламідних лікарських засобах? Як відрізнити лікарські засоби, що мають гетеро­циклічну сірку?

10. Чому сульфаніламідні лікарські засоби галоїдуються, нітрують­ся, сульфіруються?

11. За рахунок якої функціональної групи сульфаніламідні лікарські засоби діазотуються?

12. Чим обумовлена можливість сульфаніламідних лікарських засобів взаємодіяти із солями важких металів з утворенням хелатних сполук? Як такі властивості використовуються у фармацевтичному аналізі суль­фаніламідних лікарських засобів? Хімізм.

13. Сутність нітритометрії. Хімізм. '

14. Якою реакцією можна визначити залишок фталевої кислоти під час ідентифікації фталазолу?

15. Класифікація сульфаніламідних лікарських засобів за фармакологічною дією та за тривалістю дії.

16. У чому перевага стрептоциду розчинного над стрептоцидом при "І його застосуванні?

17. Умови зберігання сульфаніламідних лікарських засобів.

18. Особливості аналізу однокомпонентних готових лікарських за­собів.

19. Особливості аналізу дво- і більше компонентних готових лікар­ських засобів.

Хід роботи

Завдання № 3: Аналіз розчину сульфацил-натрію.

1. Підготувати до роботи посуд, допоміжний матеріал та інше.

2. Виписати рецепт, якщо це необхідно. -

3. Одержати у викладача зразок лікарського засобу.

4. Провести органолептичний контроль.

5 Виконати хімічний аналіз. Записати результати спостереження та рівняння

хімічних реакцій. Назвати методи кількісного визначення та вказати їх

сутність.

5.1. Реакції ідентифікації.

декількох крапель досліджуваного розчину сульфацил-натрію додати 4-5 крапель розчину нітриту натрію і хлороводневої кислоти. Одну краплю одержаної солі діазонію додати до 1 мл лужного розчину (3-нафтолу. З'являється вишнево-червоне забарвлення.

Б. До декількох крапель розчину сульфацил-натрію додати 4-5 кра­пель розчину сульфату міді. З'являється блакитно-зелене забарвлен­ня, яке не змінюється з часом.

Натрій визначити за реакцією забарвлення полум'я.

5.2. Кількісне визначення.

5 мл досліджуваного розчину сульфацил-натрію помістити в коніч­ну колбу для титрування, додати 3 краплі метилового оранжевого та відтитрувати 0,1 М розчином хлороводневої кислоти до зміни забарв­лення індикатора.

Масову частку сульфацил-натрію у відсотках (х) у розчині розра­хувати за формулою:

де V— об'єм 0,1 М розчину хлороводневої кислоти, мл;

К — поправочний коефіцієнт;

Т- 0,0254 г/мл;

а — об'єм розчину сульфацил-натрію, взятий для аналізу, мл.

6. Зробити розрахунки та висновки.

7. Оформити результати аналізу в журналі відповідної форми.