Гортанна ангіна

Етіологія

Бактеріальна,грипкова й вірусна флора. Розвитку захворювання сприяють: переохолодження організму травми гортані.

Патогенез

Запалення лімфаденоїдної тканини гортані з розвитком набряку та інфільтрації.

Клініка

Біль у глотці при ковтанні, сухість, відчуття стороннього предмета, підвищення температури до 39-40С,болючість і збільшення реґіонарних лімфовузлів.

При не прямій ларингоскопії визначається гіперемія й інфільтрація слизової оболонки гортані, на вестибулярних складках-жовтуватого-блідуваті точки запалених лімфоїдних фолікулів.

Диференційна діагностика

Дифтерія гортані, бешихове запалення гортані.

Лікування

Антибіотикотерапія: захищені пеніциліни, макроліти,(Роваміцин), фторхінолони(Таванік), сульфаніламіди, дегідратаційна терапія, антигістамінні припарати (Телфаст).

Форми процесу

Класифікація

Патоморфологія

Клініка

Лікування

Папіломи

Мякі й щільні

Фіброепітеліальна пухлина,що складається із сосочкових розростань багатошарового плаского епітелію і сполучнотканинної строми.

Захриплість,що у міру розвитку захворювання переходить в афонію;утруднення дихання. Рідше спостерігається кашель,стомлюваність голосу, дискомфорт.

При непрямі ларингоскопії в ділянці комісури передньої третини голосових складок визначаються бородавчасті утворення різного кольору-блідо рожевого,сірого й білого кольору(бліда папілома).

Ендоларингеальне видалення при непрямій ларингоскопії. Тиреотомія з видаленням утворення. У післяопераційному періоді змазування місяця вилучених папілом проспідиновою маззю.

Фіброми

Набрякова форма, ангіофіброма,

амілоїдна пухлина

Новоутрорення з волокнистої сполучної тканини,покритої на поверхні пласким епітелієм.

Різного ступеня й виразності захриплість, кашель, відчуття стороннього предмета в гортані.

При непрямій ларингоскопії визначаються одиничні вузлики або овальні утворення сірувато-білого, червоного кольору із гладкою поверхнею, частіше на ніжці. Локалізація переважно на контактній поверхні голосової зв’язки.

Ендоларингеальне

Видалення утворення. Тиреотомія з видаленням утворенням.

Види стенозів

Види стенозів:звуження просвіту гортані протягом короткого часу з виникненням смертельної загрози асфіксії.

Хронічні стенози:повільний розвиток звуження просвіту гортані стійкого характеру.

Етіологія

Запальні захворювання гортані: підязиковий ларингіт, гострий ларинго-трахеобронхіт, хондро-перихондит готрані, гортанна ангіна;

Незапальні процеси: набряк алергічного характеру(набряк Квінке), закупорка гортані слизом. Інфекції(дифтерія, кір, грип, тиф, скарлатина).

Інфекційні гранулеми: туберкульоз, сифіліс, склерома.

Хвороби серця, судин, нирок, ендокринні захворювання. Травми гортані(механічна, термічна, хімічна). Сторонні предмети гортані. Порушення рухової іннервації гортані(параліч поворотного нерва та міастенічний параліч).

Патологічні процеси з боку інших органів шиї: флегмони,пухлини, зоб.

Крововилив у довгастий мозок(родова травма)-центральний параліч.

1.Інфекційні гранулеми:

2.Рубцеві зміни гортані після переносного хондропериходрита, опіків, травм гортані;

3.Вади розвитку(уроджені мембрани, кістки гортані)

4.Тривала трахеальна інкубація(більше 5 днів);

5.Доброякісні та злоякісні пухлини гортані;

6.Позагортанні процеси, що приводять до паралічу обох нижньогортанних нервів.

Клінічні прояви

Симптоми: порушення голосу, осиплість,інспіраторна задишка, гучне дихання, загальна слабкість, порушення свідомості.

Стадії стенозу:

І ст. компенсація: зріджене і поглиблене дихання; інспіраторна задишка при ходінні й фізичному навантажені.

ІІ ст. – субкомпенсації: виникнення інспіраторної задишки в спокої, залучення допоміжних мязів з роздуванням крил носа, втягування між реберних проміжків, над- і підключичних ямок, яремної ямки, стидом(дихальний шум), блідість шкірних покривів, неспокійний стан.

ІІІ ст. – декомпенсації: дихання часте й поверхневе, змушене напівсидяче положення хворого із закинутою головою. Шкіра, і, у першу чергу, обличчя здобувають синюшний(ціанотичний) відтінок з подальшим різким зблідненням. Пульс частий, поверхневий. Зявляється холодний піт.

IV. ст. – асфіксія: дихання уповільнюється, стає поверхневим та іррегулярний з періодами апное. Зявляється дихання типу Чейна-Стокса. Серцева діяльність падає(частий, нитковидний пульс, артеріальний тиск не визначається), шкірні покриви блідо-сірого кольору. Наступає короткочасне порушення свідомості, екзофтальм, мимовільне сечовипускання й дефекація, втрата свідомості, смерть.

Лікування

У І-й стадії консервативне лікування:відволікаючі процедури(гарячі ножні ванни,гірчичники на литкові мязи). Антибактеріальна терапія:захищені пеніциліни, макроліти(проваміцин), фторхінолонит і протизапальна, антигістамінна, дегідратаційна терапія.

У ІІ-й –ІІІ-й стадіях-медикаментозна трахеотомія- глюкоза 40%- 20мл, аскорбінова кислота 5%-5мл,дексаметазон 8-12мг в\в струйно. Також кальцію хлорид,еуфілін, лазікс. При неефекти вності- хірургічна трахеотомія.

У IV-й стадії - термінова хірургічна трахеотомія.

При хронічних стенозах застосовують бужування гортані;оперативні пластичні втручання на верхніх дихальних шляхах(ларингофаринготрахеофіссура).

Хронічне інфекційне захворювання,що вражає всі тканини й органи людини.

Етіологія

Бліда трепонема(бліда спірохета).

Патогенез

На місці проникнення інфекції утворюється твердий шанкр(первинний сифіліс), висипання на шкірі слизових оболонках-розеолли, папули, пустули(вторинний сифіліс);гумозні інфільтрати з подвальшим виразкуванням(третинний сифіліс).

Клініка

1. Первинний сифіліс - у порожнині носа, глотки або гортані з'являється твердий шанкер у вигляді виразки з підритими кра­ями й сальним дном; збільшені шийні або потиличні лімфатичні вузли.

2. Вторинний сифіліс - у носі: з'являється нежить із кров'янисто- серозним або слизовим секретом з неприємним запахом, має за­тяжний характер; еритема, папули. У глотці: ангіна з поширенням процесу на м'яке й тверде піднебіння, слизова оболонка мідно- червоного кольору. Характерна відсутність хворобливих відчуттів при ковтанні. Можуть бути папули на язиці, на слизовій оболонці щік і твердого піднебіння. У гортані: захриплість, кашель. Ерите­ма, папули, ерозії, виразки на будь-яких ділянках слизової оболон­ки гортані. Може бути сифілітичний хордит (бляшки ніжно-білого кольору на голосових складках).

3. Третинний сифіліс - у носі: зниження нюху, утворення кірок, біль в носі, ділянці чола. Може бути деформація зовнішнього носа (сід­лоподібний ніс), іумозний інфільтрат у кістковому відділі перего­родки носа. У глотці: гуми на м'якому піднебінні, піднебінних дуж­ках, язиці, задній стінці глотки (не викликають розладів функцій). Потім вони вкриваються виразками, руйнуються (з'являється гуг­нявість, перхотіння). Утворяться зірчасті рубці. У гортані: захри­плість, афонія, їумозні інфільтрати у вигляді червоних, безболіс­них припухлостей різної локалізації, (уми руйнуються, утворюють дефекти тканин, їхні рубцеві деформації (утруднення дихання)

Діагностика

Лабораторна діагностика - серологічна реакція Вассермана, реак­ція зв'язування компліменту (РЗК), реакція іммобілізації трепонем, реакція імунофлюоресценції (РіФ). Мікроскопія спірохет у темному полі.

Біопсія з гістологічним дослідженням тканин (характерна гранульо­ма).

Диференційна діагностика

Різні форми ангін, туберкульоз, лейкоплакія, злоякісні пухлини

Лікування

Специфічне в щкірно-венерологічному диспансері. Антибіотикотерапія: захищені пеніциліни, макроліди (Роваміцин^), фторхінолони (Таванік⁶). Місцево: носові душі, полоскання глотки розчином; перманганату калію. При появі стенозу – трахеотомія.