1. Зовнішня реклама на фасадах будівель

Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і у межах зон охорони таких пам’яток, у межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду.

Розміщення рекламних засобів на фасадах будівель і споруд повинно здіснюватись з дотриманням структурної побудови фасадів без пошкодження елементів архітектурного оздоблення⁶.

Не можна перенавантажувати фасади будівель рекламними засобами.

Встановлення консольних рекламних засобів (на кронштейнах) на фасадах будівель дозволяється на висоті не менше 2,5 м від поверхні землі до низу конструкції, на однаковій висоті з іншими консольними рекламними засобами у межах вулиці між перехрестями, з виступом зовнішнього краю конструкції від стіни не більше 1 м. В межах центральної зони⁷ консольні рекламні засоби мають бути виконані з шириною консолі не більше 6 см.

Рекламні засоби на фасадах будівель та споруд у межах території історичної забудови Львові, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на пам’ятках архітектури та у історичному ареалі рекомендується виконувати з природних або прирівняних до них матеріалів (бронза, латунь, кераміка, смальта, цінні породи дерева, камінь, художнє та вітражне скло) із застосуванням технік, які є традиційними у м.Львові (ковальство, художнє литво, фрезерування і гравірування на металі, гутне скло тощо). 

Не дозволяється встановлення рекламних засобів на фасадах будівель та споруд:

  з закриттям елементів декору фасаду (на поверхнях з декоративними рельєфами, на карнизах, огородженнях балконів, еркерах, колонах, пілястрах, контрфорсах);

  ближче 10,0 м до встановлених меморіальних таблиць, пам’ятних знаків.

Рекламні засоби на торцевих стінах фасадів будівель дозволяється розміщати за умови покриття не менше, ніж 60–80 відсотків загальної площині фасаду. На одній торцевій стіні розміщується, як правило, один рекламний засіб. Банерні конструкції необхідно кріпити до будівель і споруд з найменшим пошкодженням їх стін та не створювати вібрації, з шумовим ефектом⁸.

У місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщатися на одній з фасадами будівель або огорожами лінії [16].

Проектно-технічна документація рекламних засобів виконується у такому обсязі⁹:

1) схема розміщення рекламного засобу на виготовленому ліцензійною організацією топогеодезичному знімку місцевості М 1:500;

2) фотофіксація місця розташування рекламного засобу;

3) ескіз креслення рекламного засобу з основними габаритними розмірами, фундаментом та вузлами кріплення, відомостями щодо застосовуваних матеріалів, щодо під’єднання до електропостачання, з іншими технічними характеристиками, обов’язковим підписом проектанта щодо дотримання нормативних конструктивних та технічних вимог;

4) розрахунок міцності та стійкості конструкції.

2. Вивіски на фасадах будівель

Вітрина – засклений елемент фасаду, який використовується для експонування продукції. До державних, релігійних та міських свят вітрина може бути святково оформлена.

Вивіска – елемент об’єкта містобудування¹⁰, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи (включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, комерційне (фірмове) найменування (якщо таке є); вид її діяльності (якщо це не випливає з зареєстрованого найменування особи); час роботи (розміщений на внутрішній поверхні власного чи орендованого особою приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташоване власне чи орендоване особою приміщення, біля входу у таке приміщення).

Вивіска не може містити перелік товарів і послуг, меню та іншої інформації, яка не належить до інформації обов’язкового оприлюднення відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”.

Конструктивно вивіска може складатися з одного чи декількох елементів, які містять інформацію.

Вимоги щодо місця розташування вивіски. Вивіски повинні встановлюватися таким чином, щоб не створити перешкод для експлуатації будинків і споруд, на яких вони розташовуються, та вільному пересуванню пішоходів. Розміщення вивісок повинно здійснюватися з врахуванням архітектурного вирішення, стилістичних особливостей, декоративних елементів та колористики фасаду.

Вивіску дозволено встановлювати (рис. 21):

  не вище першого поверху або цоколя будівлі (рис. 21, а);

  біля входу у приміщення (а також у подвір’ї, на сходовій клітці, у коридорі тощо), яке займає суб’єкт господарювання, що встановлює вивіску (рис. 21, б);

  над вхідними дверима, над вітринами та над віконними прорізами (рис. 21, в);

  у вікнах, вітринах та прозорій частині вхідних дверей (з внутрішнього боку) з закриттям їх до 50 % (рис. 21, г);

  між дверними та віконними прорізами;

  на фасаді (вище першого поверху), фронтоні, якщо суб’єкту господарювання на праві приватної власності належить вся будівля, за умови, що місце встановлення вивіски передбачено авторським проектом будинку або погодженим паспортом фасаду будівлі;

  між дверними та віконними прорізами (або над ними), які належать суб’єкту господарювання, у межах першого та цокольного поверху, а також якщо немає окремого входу з вулиці у заклад, на якому встановлюється вивіска;

  в існуючих, спеціально передбачених для вивісок у проекті будинку площинах, нішах, картушах, приставних вітринах тощо (рис. 21, д);

а. б. г.

в. д.

е. ж. к.

Рис. 1. Розміщення вивісок: а – не вище першого поверху або цоколя будівлі; б – біля входу у приміщення; в – над вхідними дверима, над вітринами та над віконними прорізами; г – у вікнах, вітринах та прозорій частині вхідних дверей; в існуючих, спеціально передбачених для вивісок у проекті будинку площинах; е – на огорожі та її вхідній (в’їзній) брамі; к – вивіски декількох власників

  на огорожі та її вхідній (в’їзній) брамі, якщо суб’єкту господарювання на праві приватної власності належить вся будівля та вся земельна ділянка (рис. 21, е);

  на власній земельній ділянці у вигляді об’ємно-просторової пластики чи конструкції (рис. 21, ж).

Якщо приміщенням будівлі володіють декілька власників (орендарів), зовнішній вхід для яких є спільним, то їх вивіски на фасаді повинні розташовуватись на невеликих табличках однакового розміру (площею до 0,3м²) та виконаними з однакового матеріалу, розміщених праворуч чи ліворуч від входу (в’їзду) у будівлю (приміщення). Окрім того, їхні вивіски можуть бути розташовані безпосередньо біля дверей приміщень, що їм належать (рис. 21, к).

Вивіски чи таблички повинні розміщатись без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватись, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов’язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщаються; не можуть бути встановлені на будинках або спорудах – об’єктах незавершеного будівництва. А також не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків.

Вивіску не можна встановлювати (рис. 22):

  на фасаді вище першого поверху (рис. 22, а);

  із закриттям вікна, вітрини чи прозорої частини вхідних дверей площинами вивісок більш ніж на 50% (рис. 22, б);

  із закриттям огорож балконів, архітектурного та скульптурного декору фасадів (рис. 22, в);

  у формі світлових табло та моніторів, «рухливих» стрічок, вивісок із динамічною (пульсуючою) підсвіткою у межах історичного ареалу міста (рис. 22, г).

Розміри вивісок мають відповідати таким вимогам (рис. 23):

  бути масштабними до архітектурного вирішення фасаду та його елементів (рис. 23, а);

  вивіски не повинні виходити за межі приміщення, у якому здійснює діяльність суб’єкт господарювання (рис. 23, б);

  відстань від площини фасаду до фасадної поверхні вивіски не повинна перевищувати 10 см (рис. 23, в);

  вивіска повинна враховувати розмір та місце розташування раніше погоджених та встановлених на цьому будинку вивісках. Необхідний комплексний підхід до проектування та розміщення кількох вивісок на одному фасаді (рис. 23, г).

Вимоги до матеріалу, техніки та стилістики вивісок:

а. в.

б. г.

Рис. 2. Заборонені способи розташування вивіски: а – на фасаді будівлі, вище першого поверху; б – із закриттям вікна більш ніж на 50%; в – із закриттям огорож балконів, декору фасадів; г – у вигляді світлових табло та моніторів, «рухомих» стрічок, вивісок із динамічною (пульсуючою) підсвіткою

а. б. в. г.

Рис. 3. Вимоги щодо розмірів вивісок

  інформація, яка розміщена на вивісці, повинна відповідати вимогам Закону України “Про рекламу”. Текст – українською мовою. Розташування на вивісках офіційних назв державних, партійних органів, підприємств, установ, організацій та інших закладів виконується у такій послідовності: зліва від входу – українською мовою, справа можливий переклад іншою мовою; або згори – українською мовою, нижче дрібнішим шрифтом може бути переклад іншою мовою. Текст не може містити мовних помилок.

Знаки для товарів і послуг наводяться на вивісках у тому вигляді, у якому їм надана правова охорона в Україні, відповідно до законодавства, зокрема статті 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності;

  конструкція та матеріал вивіски повинні бути стійкими до погодних умов і механічних чинників, зручними у догляді та обслуговуванні;

   форма, колір, шрифт, матеріал виконання та стилістика вивіски повинні гармоніювати з елементами фасаду, на яких їх розташовують;

   вивіска для одного суб’єкта господарювання повинна відповідати архітектурному вирішенню фасаду будівлі та враховувати особливості конкретного архітектурного середовища;

  у межах історичного ареалу м. Львова необхідно виконану вати ви-віски з природних матеріалів (метал, кераміка, смальта, цінні породи дерева, камінь, скло), а також використовувати традиційні для львівських ремесел техніки (ковальство, литво, гравіювання, різьбу, вітраж, гутне скло, емалі, розпис, мозаїка тощо).

Вивіска може бути виготовлена як (рис. 24):

  площина геометричної або іншої форми, що розміщається паралельно до фасаду, з нанесеним зверху або прорізаним зображенням чи написом. У історичному ареалі площа такої форми не може перевищувати 0,5 м² (рис. 24, а);

  окремі об’ємні літери, прикріплені безпосередньо на стіні (якщо напис – короткий) (рис. 24, б);

  окремі об’ємні літери, прикріплені до спільного каркасу чи іншого профілю, пофарбованого у колір фасаду (якщо напис довгий) (рис. 26, в);

  напис чи зображення на прозорій безколірній площині (скло, акрил) плоскими, об’ємними чи вигравіюваними літерами (рис. 24, г);

  шрифтовий напис на тиньку (рис. 24, д);

  художній розпис на тиньку (фреска) (рис. 24, д);

  мозаїка;

  вітраж, розміщений на кронштейні або у вітрині чи дверях;

  кам’яна, дерев’яна, металева плита з різьбленим або гравійованим написом чи зображенням (рис. 24, е);

  рельєф, вирізьблений у тиньку, попередньо нанесеному різноколірними шарами (сграфіто);

  кронштейн у формі об’ємно-просторової композиції. При цьому крайня точка його виносу не повинна виступати від стіни більше, а ніж на 800 мм, а відстань від його нижньої точки до поверхні тротуару не може бути меншою,

а. б. в.

г. д.

е. ж. з.

к. л.

Рис. 4. Приклади виконання вивісок

ніж 2,5 м (рис. 24, з);

  плоский кронштейн (у історичному ареалі м. Львова площею не біль-шою, а ніж 0,5 м² та товщиною не більшого 60 мм¹¹), розташований пер-пендикулярно до фасаду. Проте край виносу не повинен виступати від стіни більше, а ніж на 800 мм, а відстань від його нижнього краю до поверхні тротуару не може бути меншою ніж 2,5 м (рис. 24, ж);

  прапор, хоругва (у історичному ареалі площею не більше, а ніж 1,5 кв. м). При цьому його крайня точка не повинна виступати від стіни більше, а ніж на 1,0 м, а відстань від його нижньої точки до поверхні тротуару не може бути меншою, а ніж 2,5 м (рис. 24, к);

  світлових носіїв, що своїм розташуванням формують напис чи зображення (рис. 24, л);

  інша конструкція, виконана на високому мистецькому і дизайнерському рівні, що відповідає стилістиці фасаду та архітектурному середовищу.

Проектувати освітлення вивісок у м. Львові необхідно здійснювати дотримуючись умов безпеки експлуатації відповідно до діючих державно-бу-дівельних норм та державних стандартів, а також вимог пожежної, електричної та екологічної безпеки, зокрема:

  кабелі живлення світлових елементів, сигналізації тощо необхідно вмон-товувати у короби, пофарбовані у колір фасаду, або прикріплені таким чином, щоб бути непомітними для пішоходів (рис. 25, а);

  світлове оформлення вивіски не повинно засліплювати учасників до-рожнього руху, а також не освітлювати вікна житлових будинків (рис. 25, б);

  освітлення вивісок повинно вмикатись з настанням темноти одночасно з вуличним освітленням.

а. б.

Рис. 5. Заборонені схеми використання освітлення вивісок

Джерела світла для вивісок, розташованих паралельно до площини фасаду, можуть бути (рис. 26):

а. б. в.

г. д. е.

к. л. м.

Рис. 6. Варіанти освітлення вивісок

  вмонтовані всередині об’ємних літер (літери, які світяться) (рис. 26, а);

  вмонтовані всередині площини вивіски (при цьому світяться лише літери чи зображення, тло залишається непрозорим та неосвітленим) (рис. 26, б);

  розташовані між вивіскою і площиною фасаду (контражурно освітлюється стіна під вивіскою) (рис. 26, в);

  вмонтовані на торці вивіски (освітлюється від зовнішнього контура) (рис. 26, г);

  винесені на зовнішніх кронштейнах (освітлюється частина фасаду разом з вивіскою) (рис. 26, д);

Зокрема, освітлення вивісок на кронштейнах може бути:

  зовнішнє (лампи з монохромним світлом спрямовувають безпосередньо на вивіску (рис. 26, к);

  вмонтоване усередині вивіски (при цьому світяться лише літери чи зображення, тло залишається непрозорим та неосвітленим) (рис. 26, л);

  вмонтоване на торці кронштейна (освітлюється від зовнішнього контуру) (рис. 26, м);

  вивіска може бути виготовлена зі світлових трубок (неонових або діодних), які формують зображення чи напис (рис. 26, е).

А вивіски установ, організацій і підприємств, що працюють у денний час, можуть бути виконані без освітлення.

Проект вивіски – документація, яка містить правові підстави встановлення вивіски, її художньо-естетичне вирішення, архітектурну прив’язку до фасаду, фотографію об’єкта до розташування вивіски та є підставою для розміщення вивіски у певному місці на певний термін.

Проект вивіски¹² складається з:

  фотофіксації місця розташування вивіски розміром 10×15 см, візуалізації вивіски на фасаді та кольорової світлини першого поверху будинку з усіма влаштованими на ньому вивісками (якщо у межах першого поверху будинку, на якому проектується вивіска, є декілька закладів з окремими входами);

  взірці вивіски (М 1:5, 1:10) з основними розмірами, кресленнями вузлів кріплення, відомостями щодо матеріалів, з яких виготовлятиметься вивіска;

  взірців шрифтів, логотипів, зображальних елементів.

Паспорт опорядження фасадів (паспорт зовнішнього оздоблення) – це комплект документів, що визначає матеріали, які застосовують для зовнішнього опорядження будівлі, із зазначенням кольору опоряджувальних матеріалів або з маркуванням зразка відповідно до каталогу виробника матеріалу.

Паспорт опорядження фасадів¹³ – це елемент проектної документації на новостворюваний об’єкт або об’єкт, який реконструюють, що належить до складу розділу “Архітектурні рішення”. У випадку «поновлення» або реконструкції  фасадів будівлі або споруди, паспорт опорядження фасадів може бути й окремо розробленою проектною документацію .

Паспорт містить візуальну, графічну і текстову інформацію, яка складається із:

  титульного аркуша із зазначенням найменування об'єкта і виконавця робіт;

  ситуаційної схеми розташування об'єкта будівництва або реконструкції;

  зовнішнього вигляду фасадів будівлі до реконструкції або поновлення (або первинного вигляду ділянки забудови під час зведення нової будівлі або споруди);

  графічного матеріалу, який демонструє кольорове вирішення фасаду будівлі. Усі окремі елементи фасаду, які належать до реконструкції або відновлення (або запропоновані під час нового будівництва) маркуються за допомогою виносних ліній;

  зведеної таблиці з позначенням типів оздоблення та кольорів за RAL- колірниками відповідно до маркованих елементів фасадів;

  візуалізації проектної пропозиції фасаду об'єкта (у перспективному зображенні з урахуванням існуючого довкілля, забудови).