2. Структура роботи

Бакалаврська робота повинна містити:

• Титульний аркуш;

• Зміст;

• Перелік умовних позначень (за необхідності);

• Вступ;

• Основну частину;

• Висновки;

• Додатки (за необхідності);

• Список використаних джерел.

3. Вимоги до змісту бакалаврської роботи

Титульний аркуш роботи (див. додаток А).

Бакалаврська робота починається з титульного аркуша, на якому вказується:

1. повна назва навчального закладу (університету, інституту, кафедри) та міністерства, до якого належить цей навчальний заклад (вгорі);

2. назва дослідницької роботи (посередині);

3. прізвище, ім'я та по батькові студента (в родовому відмінку), номер (шифр) групи та курс де він навчається (нижче);

4. прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника – вчене звання, науковий ступінь та посада (у називному відмінку);

5. місто, в якому розміщено навчальний заклад та навчальний рік (внизу сторінки).

Зміст подають на початку бакалаврської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (див. додаток Б).

Перелік умовних позначень подається, якщо в бакалаврській роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в бакалаврській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі розкривається суть і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в такій послідовності:

Актуальність теми зазначається шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцiльнiсть роботи для розвитку теорії і практики викладання з відповідної галузі науки (зокрема іноземних мов). Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Формулюють мету і завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. He слід формулювати мету як «дослідження», «вивчення», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт i предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться мiж собою як загальне i часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага виконавця бакалаврської роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Перелік методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано вiд змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад, теоретичні (аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми; історико-педагогічний аналіз педагогічної, лінгвістичної, філософської літератури; причинно-наслідковий, порівняльний, історичний аналіз (для визначення предмета, мети й завдань дослідження); теоретичне проектування й моделювання підготовки учнів старших класів до … (згідно теми)); емпіричні (спостереження, вивчення й оцінка сучасного стану підготовленості учнів старших класів до … (згідно теми); бесіди, анкетування; узагальнення педагогічного досвіду; оцінки, самооцінки, взаємооцінки тощо; вивчення результатів досліджуваного виду діяльності (згідно теми)).

Наукове значення проведеного дослідження зазначається в узагальненні, уточненні, систематизації, класифікації певних наукових понять, практичних методів та прийомів організації навчально-виховного процесу тощо.

Практичне значення полягає у використанні результатів дослідження або рекомендацій щодо їх використання.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити висновки від другорядних подробиць.

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою, здійснюється аналіз та осмислення опрацьованої студентом літератури за темою дослідження, а також певні висновки, які спонукають до виконання необхідних дослідницьких розвідок. Огляд повинен містити критичний огляд наукової літератури з обраної теми, аналіз існуючих поглядів на предмет дослідження (якщо такі існують), огляд невирішених аспектів проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, потрібно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Загальний обсяг літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини бакалаврської роботи.

У другому та третьому розділах, як правило, обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки; описують виконане дослідницьке завдання, методику дослідницько-експериментальної роботи – це методичні моделі уроків, роздаткових матеріалів, розробка конспектів уроків, наочність, засоби навчання та розробки навчально-методичних матеріалів, розроблених студентом і пропонованими для використання. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновках викладають найважливіші наукові і практичні результати, одержані під час виконання роботи. Висновки підсумовують проведену дослідницьку роботу і містять формулювання, що відображають власну думку автора роботи. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання, далі розкривають методи вирішення поставленої наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал: методичні розробки та рекомендації, графічний та ілюстративний матеріал, мовний і мовленнєвий навчальний матеріал, вправи, зразки наочних засобів, таблиць, схеми, графіки, анкети учнів і вчителів тощо.

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків українською та російською мовами, потім в такому ж порядку розміщуються джерела іноземними мовами, потім Інтернет-джерела (див. додаток В).