§ 3. Поняття транснаціональної організованої злочинності

Термін "транснаціональний", як правило, використовується для позначення потоків інформації, грошей, людей, матеріаль­них ресурсів через державні кордони. Злочинні організації теж займаються операціями, що припускають потребу перетинан­ня національних кордонів держав. )Адже недарма контрабанду час­то іменують другою найдавнішою професією у світі. Так, високі при­бутки від незаконного обороту наркотиків у 80-х роках XX століття призвели до такого становища, коли "наркодолар" почав набувати такого ж економічного значення, як і "нафтодолар" у 70-х роках.

15

Зараз ми можемо говорити про появу так званих транснаціо­нальних злочинних організацій, які базуються в одній державі, а діють в кількох іноземних державах зі сприятливою ринковою кон'юнктурою. Такі організації відіграють ключову роль у заборо­нених законом сферах діяльності (наприклад, виробництво наркоти­ків і торгівля ними), що набули глобальних масштабів.

-Транснаціональні злочинні організації за низкою ознак відрізня­ються від міжнародних корпорацій, хоч і діють на одному полі та за­ради однієї мети — надприбутків. Насамперед, транснаціональні корпорації діють на законних підставах і порушення ними закону є швидше винятком, ніж правилом. На відміну від них, порушення за­кону транснаціональними злочинними організаціями є нормою та їхньою основною ознакою.

Злочинні організації одержують доступ на іноземні ринки не за­ручившись згодою держав, намагаючись не потрапляти в поле зору правоохоронних органів.

Іншою важливою ознакою є застосування насильства з боку транснащональних злочинних організацій для залякування суперни­ків у тій чи іншій сфері бізнесу, а також правоохоронних органів, що намагаються протидіяти їх операціям. Насильство є також засо­бом підтримки порядку і дисципліни всередині подібних організацій. Крім того, злочинні організації не лише займаються постачанням за­бороненої продукції, але й розкраданням легально виробленого това­ру. При цьому ступінь ризику, до якого вдаються злочинні організа­ції, значно перевищує ризик корпорацій, які діють у сфері законного бізнесу.

Чинники розвитку транснащональних злочинних організацій експерти ООН пов'язують із появою відповідних можливостей на глобальному рівні, що обумовлено довгостроковими тенденціями у світовій політиці й економіці. У результаті посилення взаємозалеж­ності держав, спрощення міжнародних зв'язків, збільшення прозо­рості національних кордонів і формування світових фінансових ме­реж з'явилися нові ринки збуту як легальної, так і незаконної про­дукції. Транснаціональні злочинні організації однаковою мірою є як причиною, так і наслідком цих глобальних змін.

\. Іншою особливістю процесу світової інтеграції, що викликає за­непокоєння, є посилення міграції й утворення мережі етнічних діас­пор, що їх з вигодою для себе використовують злочинні організації^ Райони з етнічно однорідним населенням стають джерелом попов­нення рядів транснаціональних злочинних організацій, які можуть використовувати у своїх інтересах національно-патріотичні почуття етнічних груп. Крім того, співпраця з етнічним середовищем пред-

ставників правоохоронних органів надзвичайно утруднена. Мовні та культурні бар'єри являють собою свого роду механізми самозахис­ту, що підкріплюються родинними зв'язками і підозрою до органів влади.

Вказані фактори створюють сприятливі умови для розвитку транснаціональної злочинності. Водночас нинішня світова фінансова система дає змогу злочинцям оперативно і майже безкарно прихо­вувати прибутки від своїх незаконних операцій та відмивати "бруд­ні" гроші.

^и Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угруповання різняться за формою і розмірами, а також спеці­алізацією. ;Вони діють у різноманітних регіонах і на ринках різних товарів, використовуючи найрізноманітнішу тактику і механізми, ховаючись від правоохоронних органів. Наприклад, структура кар­телю наркобізнесу, що базується в колумбійському місті Кали, ма­буть найближча за своїм характером до формальної структури кор­порації, заснованої на суворій ієрархії, діловій спеціалізації та пла­нуванні своєї діяльності. Це достатньо потужна організація, хоча в ній діють численні та не пов'язані між собою угруповання, які про­водять широкомасштабні міжнародні операції. На рівні оптової та роздрібної торгівлі картель складається з невеличких груп, що здій­снюють діяльність на місцях, виконують фінансові підрахунки і по­вертають кошти, отримані від торгівлі наркотиками, своїм керівни­кам. До складу цієї організації входять інші структури, що виступа­ють як кур'єри і беруть участь лише в тих етапах наркобізнесу, які пов'язані з перевезенням товару.

Транснаціональні злочинні організації розрізняються і за сферою діяльності. Наприклад, нігерійські організації беруть участь у бага­тьох видах злочинної діяльності, включаючи підробку кредитних карток і шахрайство. Азіатські злочинні організації, такі як "якудза" у Японії і "тріади" у Китаї, теж мають у своєму арсеналі повний на­бір засобів протизаконної діяльності. В інтересах свого "бізнесу" во­ни вдаються до корупції, насильства і відмивання грошей.

і,Хоча транснаціональні злочинні організації є за своєю суттю ціл­ком незалежними структурами, вони все ж таки йдуть на утворення союзу з іншими злочинними організаціями, терористичними угрупо­ваннями, а іноді, навіть, — з урядами; Характер, цілі та сфери впли­ву цих союзів недостатньо вивчені. Для них характерні: ділове чут­тя, ефективна система управління, заснована на щедрому матеріаль­ному стимулюванні та суворих заходах покарання, активна розвіду­вальна і контррозвідувальна діяльність і велика гнучкість.

16

17

[Для боротьби з цим явищем у грудні 2000 року в м. Палермо (Італія) майже 150 країнами була підписана Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, відповідно до якої кра­їнам—учасницям необхідно:

• докласти серйозних зусиль для розробки матеріального і про­ цесуального внутрішньодержавного законодавства, що узгоджуєть­ ся з законодавством інших країн—учасниць конвенції, спрямовано­ го проти транснаціональних злочинних організацій;

• використовувати всі наявні механізми міжнародного співро­ бітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинною діяль­ ністю і розширювати масштаби заходів, здійснюваних на регіональ­ ному рівні;

• розробити заходи регулювання й адміністративні положення, що забезпечували б велику відкритість і підзвітність комерційних і банківських структур, а отже, меншу можливість проникнення в них транснаціональних злочинних організацій;

• здійснювати спільні дії з боротьби щодо відмивання грошей і використання прибутків від злочинної діяльності, включаючи заходи впливу на "податкові гавані", з тим щоб вони посилили свої проце­ дури і співпрацювали в досягненні більшої відкритості;

• надавати одна одній допомогу шляхом видачі осіб, а також передачі доказів і засобів, запитуваних однією зі сторін конвенції, відповідно до принципів, що містяться в типових договорах ООН про видачу злочинців і взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя;

• розробити уніфіковані та дійові методи кримінального пере­ слідування, спрямовані проти транснаціональних злочинних органі­ зацій, включаючи найсучасніші засоби збору інформації та доказів;

• здійснювати обмін інформацією з тим, щоб надати іншим кра­ їнам—учасницям конвенції допомогу у розслідуванні, затриманні і карному переслідуванні осіб, причетних до транснаціональної зло­ чинності;

• позитивно розглядати прохання щодо правової допомоги та інших видів допомоги з метою зміцнення національної системи кри­ мінального правосуддя і правоохоронних органів;

• розглянути можливі засоби заохочення держав щодо здій­ снення конвенції в повному обсязі;

• вживати спільні заходи з метою попередження виникнення нових або ліквідації вже існуючих податкових захистів.

Експерти ООН пропонують створити Центральний координацій­ний центр для збору інформації про законодавчі та інші заходи, прийняті на національному рівні, здійснити кримінологічну експер-

18

тизу з метою перевірки їх ефективності та виявлення недоліків. Конвенція передбачає також створення на національному чи міжна­родному рівні спеціальних фондів для матеріальної компенсації жертвам організованої злочинності в тих випадках, коли така ком­пенсація не може бути стягнена з винних осіб. Дієвим засобом бо­ротьби з транснаціональною злочинністю є перекриття каналів від­мивання "брудних" грошей, оскільки в цьому разі зникає економіч­на доцільність такої діяльності.