Розділ і Аналіз фігури замовника

Фігура людини завжди визначає конструкцію, тобто фасон та форму одягу, а тому дані про розмір, повноту, пропорції основних частин тіла мають першорядне значення в виготовленні одягу.

Відомості про фігуру людини дають можливість вибрати такі моделі одягу, які підкреслюють достоїнства фігури та пом’якшують її недоліки.

При конструюванні одягу велику увагу звертають на будову фігури людини. Форми і розміри тулуба людини залежать перш за все від розмірів і будови скелета.

В наслідок того, що одяг облягає тіло людини то конструкція повинна йому відповідати. Для цього необхідно мати відомості про зовнішню форму тіла. Вивчення зовнішньої форми людини визначається наступними основними морфологічними признаками.

1. тотальними (загальними);

2. пропорціями;

3. будовою тіла;

4. осанкою.

Вказані морфологічні признаки характеризуються змінами, пов’язаними з віком та статтю, особливостями життєдіяльності організму в соціальному середовищі.

Осанка – це природне положення тіла, без напруги, стоячи. Осанка визначає особливості зовнішньої форми людини разом з іншими морфологічними ознаками. Вона характеризується ступенем вигину хребця, а також ступінь розвинення м’язів та жировідкладень.

В залежності від форми хребта розрізняють три види осанки:

- нормальна;

- похила;

- перегиниста.

До показників осанки відносяться:

• положення корпуса (Пк);

• висота плечей (Вп);

• глибина талії (Гт).

До тотальних при знаків відносять:

• довжина тіла (ріст);

• периметр тіла (обхват грудей);

• маса тіла.

Ріст – довжина тіла людини від тім’я до стопи. У масовому виробництві одягу розрізняють 5 основних ростів:

Міжростова різниця становить 6 см.

І. – 146 – (143 – 148,9);

ІІ. – 152 – (149 – 154,9);

ІІІ. – 158 – (155 – 160,9);

IV. – 164 – (161 – 166,9);

5. – 170 – (167 –173).

Міжростова різниця у довжині деяких видів одягу одного розміру:

Піджак чоловічий – 2 см

Жакет – 2 см

Рукав – 2 см

Брюки – 4см

Розмір – це величина, яка дорівнює ½ повного обхвату грудей. З віком він безперервно збільшується, а на старість, як правило, зменшується. У швейному виробництві прийнята наступна кваліфікація типових фігур по розмірах:

88-92…-136

Інтервал між обхватами грудей складає 4см.

Повнота – це співвідношення Ог (обхват грудей), Ост (обхват стегон) або Сг (півобхват) Сст при одному й тому ж розмірі.

Вирізняють 4 повнотнихз групи:

№ групи	Сст	Сг	Різниця
1	50	48	2
2	52	48	4
3	54	48	6
4	56	48	8

Підшкірно-жирові відкладання мають велике значення в будові зовнішніх форм людини. Він згладжує виступ кісток, рельєф м’язів. Надає тулубу округлість і пластичність форм.

При виборі форми одягу необхідно досягти зорової зміни пропорції. З допомогою пропорції можливо створити ілюзію зменшення зросту або подовжити фігуру, зробити її більш стрункою. Сучасна мода керується природними пропорціями людини.

Пропорціями називається співвідношення розмірів окремих частин тіла людини між собою та всією фігурою. Вирізняють три найбільш поширених типи пропорцій тіла чоловіків.

• делікоморфний;

• мезоморфний;

• бракіморфний.

Делікоморфний тип характеризується відносно довгими кінцівками та вузьким коротким тулубом.

Бракіморфний тип характеризується відносно короткими кінцівками та довгим широким тулубом.

Мезоморфний тип займає середнє місце між ними, він зустрічається у більшості людей. Характерний відносно середньою довжиною кінцівок, довжиною і шириною тулуба.

Відмінності в рості людей пов’язано в основному з довжиною нижніх кінцівок, тому делікоморфний тип характерний для людей високого росту, бракіморфний тип характерний для людей низького росту.

Будова тіла залежить від степені розвитку м’язів та підшкірного жирового прошарку, а також віку, статі, форми та розвитку скелета. В залежності від перерахованих факторів антропологи П.М. Баликиров та В.В. Кунак розрізняють три основних типи будови тіла чоловіків:

• грудний;

• мускульний;

• брючний.

Грудний характеризується плоскою грудною клітиною, похилою спиною, невеликими жировідкладеннями та розвитком мускулатури, впалим животом.

Мускульний тип характеризується сильно- та середньо розвиненою мускулатурою, циліндричною грудною клітиною, помірним жировідкладенням, прямою та дещо округлою спиною.

Брючний тип характеризується конічною формою грудної клітки та великим жировідкладенням, особливо в області живота, нормальною та сутулою спиною, в’ялою мускулатурою, округлою формою живота.

Крім цих типів виділяють чотири змішаних підтипи:

• грудно-мускульний;

• мускульно-грудний;

• мускульно-брюшний;

• брюшно-мускульний.

Таблиця 1 – Розмірна характеристика фігури (зріст, розмір, повнота)

№ п/п	Умовне позначення	Назва ділянки	Величина		Різниця
			типова фігура	конкретна фігура
1	2	3	4	5	6
1.	Сш	Напівобхват шиї	17,8	18	0,2
2.	Сг ІІІ	Напівобхват грудей третій	46,0	46,0	-
3.	Ст.	Напівобхват талії	34,9	35	0,1
4.	Сс	Напівобхват стегон	48,0	48,0
5.	Шг І	Ширина грудей перша	20,0	21	1
6.	Шг	Ширина грудей	16,8	17,5	0,7
7.	Цг	Центр грудей	9,8	10	0,2
8.	Шп	Ширина плечового ската	13,2	14	0,8
9.	Др.	Довжина рукава	61,0	62	1
10.	Оп	Обхват плеча	28,3	28,5	0,2
11.	Окул	Обхват кулачка	24,0	22	2
12.	Дтс	Довжина спинки до лінії талії	42,9	42	0,9
13.	ДТП	Довжина переду до талії	44,1	44	0,1
14.	Вг	Висота грудей	26,2	26	0,2
15.	Впкп	Висота скосу плеча спереду	23,7	24	0,3
16.	Шс	Ширина спинки	17,7	18	0,2
17.	Дтс	Довжина спинки до лінії талії	40,3	41	0,7
18.	Впкс	Висота плеча скосу спинки	43,3	44	0,7
19.	Вб	Висота бочка	20,9	20	0,9
20	Дс	Довжина спідниці	67,0	60	7

Ведучі розмірні ознаки фігури замовника

Ріст	ОгІІІ	Ост	Повнота група
178	92	70	1

На основі вимірювань робимо висновок: дана фігура відноситься до

46 розміру, І повнотної групи, ІV зросту.

Статура доліхоморфного типу з нормальною поставою.

Розділ ІІ

Вибір моделі з урахуванням напрямку моди

Кожен рік і навіть сезон відкриває нам в моді дещо нове в доповнення до того, що вже затвердилось. Це стосується і модних образів, і стильових рішень, і силуетів, і пропорцій.

Ідеал жіночої краси поєднав парадність і кокетність. Жінка має бути високою, і з добре розвиненими плечами , грудьми, стегнами, дуже тонкою талією (з допомогою корсета її затягували до 40 см.) і пишним волоссям.

Жіноча сукня позбулася широких спідниць на обручах, лінії спідниць стали м’якшими й більш плавними, тканина вільно спадала від талії до статі. Іншою помітною прикрасою сукні був великий білосніжний відкладний комір, оброблений мереживом ручної роботи.

Жіноче плаття доповнювалося масою різних, зокрема дорогоцінних прикрас: поясами , поясними дзеркальцями в оправі і перлинними нитками бус, вперше з’явилися з поясними годинами у вигляді цибулини (нюренберське серце) і підвішеними на ланцюжку до поясу шкурками, ігравшими роль блохоловок.

Жінки носили сукні двох видів – нижні з довгими рукавами і поверх нього свободне, назване гамура чи симара , воно часто було без рукавів. Вперше жіночий одяг став ділитися на довгу спідницю і ліф зі шнурівкою, з маленьким овальним чи чотирикутним вирізом.

На парадні сукні часто накидали легкі дорогі накидки або по плечовим швам сукні прикріплювали полотно тканини , яке злегка волочилося по підлозі.

Розділ ІІІ

Характеристика законів та елементів композиції

І Закон композиції і підпорядкування елементів

Композиції призначенню одягу

Підпорядкування елементів ті композицій призначення одягу повинні відповідати: будь-яка тканина, оздоблення, колір, силует, лінії. Необхідно, щоб кожна деталь одягу доповнювала та збагачувала фасон, тим самим висловлювала задум художника-модельєра. Наприклад: урочистий одяг розробляється з елементами складного крою (волани, рюші, крій по косій).

Ступінь виразності сукні залежить від вдалого вирішення композиції, вірного відбору елементів композиції, їх взаємозалежності та взаємного доповнення.

Припалений силует вдало підкреслює умовно пропорційну фігуру, а довжина виробу відповідає умовно пропорційній фігурі.