3. Загальна характеристика ц.Гриби. Класифікація.

Гриби це велика група організмів, яка включає приблизно 100000 видів. У сучасну систему органічного світу гриби входять у якості самостійного царства. Вони займають проміжне становище між тваринами і рослинами.

Риси подібності з тваринами:

• характер обміну, пов’язаний з утворенням сечовини,

• гетеротрофний тип живлення;

• відсутність фотосинтезу;

• наявність в клітинній оболонці хітину,

• утворення запасної речовини – глікогену.

Риси подібності з рослинами:

• живлення шляхом всмоктування,

• необмежений ріст,

• наявність клітинної оболонки,

• нерухомість в вегетативному стані.

Від рослин і тварин їх відрізняють такі риси:

• тіло, складається з гіф,

• наявність у життєвому циклі, крім галоїдної та диплоїдної ядерних фаз, третьої фази дікаріотичної.

Таким чином царство грибів характеризується такими ознаками:

• наявність добре вираженої клітинної оболонки;

• абсорбтивне живлення;

• розмноження спорами;

• нерухомість у вегетативному стані;

• необмежений ріст;

• первинно гетеротрофний тип живлення;

• запасний продукт глікоген.

Відповідно до сучасних уявлень гриби поділяють на два відділа:

1. Міксоміцети, які поєднують риси тварин та грибів: вегетативне тіло представлено голою цитоплазматичною масою з численними ядрами - плазмодій або щільним скупченням амеб.

2. Справжні гриби, вегетативне тіло більшості яких представлено у вигляді сплетення гіф, яке утворюють міцелій.

Надцарство Еукаріоти – Eucaryota.

Царство Гриби – Myсеtaliа (Fungi, Мyсоtа).

Відділ Міксоміцети – Мyxomycota.

Відділ Справжні гриби – Еumусоtа.

Клас Хітрідієві – Chytridimycetes.

Клас Ооміцети – Ооmycetes.

Клас Зигоміцети – Zygomycetes.

Клас Аскоміцети – Ascomycetes.

Клас Базидіоміцети Basidiomycetes.

Клас Дейтероміцети – Deuteromycetes.

Будова вегетативного тіла.

Вегетативне тіло грибів являє собою міцелій, який складається з розгалужених ниток - гіфів з апікальним (верхівковим) ростам і боковим розгалуженням.

Міцелій пронизує субстрат і всією поверхнею поглинає поживні речовини, а також підіймається над поверхнею, де утворює органи розмноження.

Розрізняють:

• неклітинний (ценотичний, несептований) міцелій позбавлений перегородок і який являє собою одну величезну клітину з великою кількістю ядер;

• клітинний (септований) розділений перегородками - септами на окремі клітини, які мають одне або багато ядер.

Спостерігаються видозмінення міцелію:

• Псевдоміцелій - вегетативне тіло представлено брунькуючимися окремими клітинами які розходяться.

• Ризоміцелій - розгалужені нитковидні структури без ядер, які утворюються у нижчих грибів з одноклітинним таломом без клітинної оболонки (міцелію нема).

• Плектенхима – псевдотканина з тісно переплетених гіф, що з’являється при утворенні плодових тіл.

• Міцеліальні тяжи - паралельно з’єднані гіфи, які виконують провідну функцію та служать для розповсюдження гриба і зберігання його під час посух та морозів. Добре розвинені і диференційовані міцеліальні тяжі називають ризоморфами.

• Склероції - тісні переплетення міцелію, які здатні переносити несприятливі умови. Вони багаті на поживні речовини і диференційовані на кору (товстостінні клітини темно забарвлені) і внутрішню частину (тонкостінні світлі клітини).

• Плазмодій - багатоядерна протоплазма без клітинної оболонки, здатна пересуватись (у міксоміцетів).