Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_z_Okhoroni_pratsi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
14 Мб
Скачать
☆

В

а ‑ вогнегасник хімічний пінний ОХП-10; 1 ‑ корпус; 2 ‑ стакан; 3 ‑ ручка; 4 ‑ шток пробки; б ‑ вогнегасник повітряно-пінний ОВП-10; 1 ‑ корпус, 2 ‑ сифонна трубка;

3 ‑ Балон; 4 ‑ ручка; 5 ‑ розпилювач;

6 ‑ Дифузор з сіткою

Рисунок 21.6 – Ручні пінні вогнегасники

промислових приміщеннях засоби пожежогасіння розташовують згідно з вимогами „Правил пожежної безпеки в Україні". В коридорах, проходах, проїздах або інших місцях, крім вогнегасників, розташовують пожежні щити з набором засобів пожежогасіння.

Пожежна сигналізація. Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень ‑ на відстані 50 м один від одного.

В плавких автоматичних сповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом; при підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого сповісника при підвищенні температури. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі.

В термісторному сповіснику при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніту, що вмикає пожежну сигналізацію.

Фотоелектричні сповісники (фотореле) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя, спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидкореагуючому іонізаційному сповіснику „КИ-1". Дим проникає в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації (рис. 21.7, 21.8).

а ‑ сповісник ПТИМ-1: 1 ‑ опір СП-0,4; 2 ‑ термоопір КТМ-1; 3 ‑ опір МЛТ-0,5; 4 ‑ тиратрон;

б ‑ сповісник ПТИМ-2: 1 ‑ термоопір КМП-10; 2 ‑ кришка; 3 ‑ основа; в ‑ сповісник ТРВ-1:

1 ‑ Інваровий стрижень; 2 ‑ латунна пробка; 3 ‑ упорний гвинт; 4 ‑ рухома контактна пластини; 5 ‑ пружина; 6 ‑ релейна приставка рки-2м; 7 ‑ контрольний опір 3 кОм

Рисунок 21.7 – Схеми сповісників, котрі реагують на тепло

1 ‑ Лічильник фотонів сфу-2; 2 ‑ кришка; 3 – основа

Рисунок 21.8 – Димовий ДИ-1 (а), світловий СИ-1 (б) та комбінований

КИ-1 (в) сповісники

Лекція 22 Система організаційно-технічних заходів. Загальні принципи організації пожежної безпеки. Завдання та види пожежної охорони

Загальні принципи організації пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки ‑ невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно до статті 4 Закону України „Про пожежну безпеку" державні органи виконавчої влади та органи самоврядування усіх рівнів в межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).

Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:

‑ розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

‑ відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

‑ забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

‑ організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

‑ утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

‑ створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

‑ подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

‑ здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

‑ своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

‑ проводити службові розслідування випадків пожеж. Відповідно до статті 6 Закону громадяни України, іноземні

громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України зобов'язані:

‑ виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

‑ повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Державний пожежний нагляд. В населених пунктах та на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд. Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

‑ розробляють з участю зацікавлених організацій та органів і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки;

‑ погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

‑ встановлюють порядок опрацювання і затвердження нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації;

‑ здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки;

‑ проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадовими особами органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:

‑ проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

‑ давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади та самоврядування різних рівнів, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правил пожежної безпеки, або з інших причин, що створюють загрозу виникнення пожежі, або перешкоджають її гасінню та евакуації людей припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, дільниць, агрегатів;

‑ здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених нормативно-технічними документами, під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення чи розширення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;

‑ притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;

‑ застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Завдання та види пожежної охорони

Основними завданнями пожежної охорони є:

‑ здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

‑ запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

‑ гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну. Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний нагляд.

Підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони створюються на об'єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У сільських населених пунктах, де немає підрозділів Державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації створюються сільські пожежні команди.

На промислових підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння створюються добровільні пожежні дружини (команди). На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії. Схема організації протипожежного захисту в Україні представлена на рис. 22.1.

Вивчення питань пожежної безпеки. Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною, пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Рисунок 22.1 – Схема організації протипожежного захисту в Україні

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Місцеві органи державної виконавчої влади та самоврядування, житлові установи та організації зобов'язані за місцем проживання організувати навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.

У дитячих дошкільних закладах проводиться виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства.

У закладах освіти усіх рівнів (від загальноосвітніх до закладів післядипломної освіти) організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також діям у разі пожежі.

Порядок дій у разі пожежі. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

‑ негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

‑ вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

‑ якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

‑ у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).

Список літератури

  1. Бубнов В.Г., Бубнова К.В. Доврачебная помощь в чрезвычайных ситуациях: Памятка спасателя. - М.: НЦ ЭНАС, 2000. - 48 с

  2. Бубнов В.Г., Бубнова Н.В. Оказание экстренной помощи до прибытия врача: Практ. пособ. - М.: НЦ ЭНАС, 2000. - 64 с.

  3. Буянов В.М. Первая медицинская помощь.-М.: Медицина, 1987.-192 с.

  4. Васильчук М.В. та ін. Основи охорони праці: Проб. підручник для учнів проф.-техн.навч. закладів / Васильчук М.В., Винокурова Л.Е., Тесленко М.Я. – К.: Просвіта. 1997. – 208 с.

  5. Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. – К.: Фенікс, 2000. – 896 с.

  6. Вітренко І.С. Загальна та медична психологія: Навч. посіб. - К.: Здоров'я, 1994.

  7. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. За ред. М.П. Гандзюка. – К.: Каравела, 2003. – 408 с.

  8. Геврик Є.О. Охорона праці. - К.: Ельга; Ніка-Центр, 2003. - 280 с.

  9. Гетьман В. Перша долікарська допомога в екстремальних ситуаціях // Охорона праці. - 1995. - №5. - с. 28-32.

  10. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / Охорона праці. - 1998. - № 6.

  11. Голубков Б.К., Пятачков Б.И., Романова Т.М. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция. - М.: Энергоиздат, 1982. - 232 с.

  12. Денисенко Г.Ф., Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1995. - 320 с.

  13. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП).-К.: Держнаглядохоронпраці; Основа, 1995.- 223с.

  14. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.

  15. ДНАОП 0.03-1.72-87. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП-72/87 № 4422-87. - Мінохорони здоров'я СРСР, 1987.

  16. Желібо Є.П., Заверуха К.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності / За ред. Є.П. Желібо. - К.: Каравела, 2003. - 328 с.

  17. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2002. - 320 с.

  18. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

  19. Закон України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 р.

  20. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”

  21. Закон України “Про пожежну безпеку”

  22. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів. У 4 т. - К.: Держнаглядохоронпраці; Основа, 1995.

  23. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. - К.: Університетська книга; Суми, 2001. - 340 с.

  24. Князевский Б.А., Долин П.А., Марусова Т.П. и др. Охрана труда / Под ред. Б.А. Князевского. - М.: Высшая школа, 1982. - 312 с

  25. Кодекс законів про працю України. - К.: Юрінком Інтер, 1998.– 1040 с.

  26. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підручник. У 2 ч. 4.1. Психологія суб'єкта діяльності. - К.: КНЕУ, 1999.

  27. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 192 с.

  28. Мартиросова В.Г. Особливості праці користувачів ЕОМ // Охорона праці. -1995. - № 1. - С 10-13.

  29. Маткович В.П., Папченко А.М. Основы радиационной безопасности. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 176 с

  30. Медведев А.М., Анципович И.С, Виноградов Ю.К. Охрана труда в мясной и молочной промышленности. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.

  31. Навакатикян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп'ютерних відеодисплейних терміналів. - К.: Основа, 1996. - 400 с

  32. Никитин В.С., Бурашников Ю.М. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности. - М.: Агропромиздат, 1991 - 350 с

  33. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97.

  34. Основи охорони праці / За ред. Гандзюка М.П., Купчика М.П. - К.: Основа, 2000. - 416 с

  35. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними та іншими тонізуючими речовинами ОСП-72/87.

  36. Павленко А.Р. Компьютер, IV и здоровье. - К.: Основа, 1998.- 152 с.

  37. Полежаев Е.Ф., Макушин В.Г. Основы физиологии и психологии труда. - М.: Экономика, 1974.

  38. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98. - К.: Основа, 1998. - 380 с.

  39. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00-1.32-01. - К.: Укрархбудінформ, 2001. - 118 с

  40. Правила устройства электроустановок ПУЭ. - М.: Энергоиздат, 1998. - 640 с.

  41. Савчук О.М. Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці»; в 2-х ч. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Ч. І: Законодавство. – 60 с.

  42. Савчук О.М. Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці»; в 2-х ч. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Ч. ІІ: Виробнича санітарія. Техніка безпеки. Пожежна безпека – 52 с.

  43. Сегеда Г.Ф., Дашевский В.И. Охрана труда в пищевой промышленности. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 344 с.

  44. Система стандартов безопасности труда. - М.: Изд-во стандартов, 1975 - 1989.

  45. Строительные нормы и правила СНиП. - М.: Стройиздат, 1976, 1991.

  46. Типове положення про навчання з питань охорони праці ДНАОП 0.00-12-99.

  47. Ткачук К.К, Галушко П.Я., Сабано Р.В. и др. Безопасность труда в промышленности / Под ред. К. Н. Ткачука. - К.: Техника, 1982. - 232 с.

  48. Трахтенберг I.М., Коршун М.М., Чабанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: Основа, 1997. - 464 с.

  49. Шишков В.З., Гарадай В.И. Психология безопасности. - К.: НИНЦОП, 1996.

  50. Яцюк М.М. Навчально-методичні матеріали з питань радіаційної безпеки на підприємствах харчової промисловості. - К.: КТІПП, 1993. - 64 с

  51. Яцюк М.М., Прокопенко О.І. Організація та проведення дозиметричного контролю на підприємствах харчової промисловості. - К.: УДУХТ, 1997.-44 с

Додаток А

(обов’язковий)

Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві

Додаток Б

(обов’язковий)

Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)

Додаток В

(обов’язковий)

Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом

Додаток Д

(обов’язковий)

Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом

Додаток Ж

(обов’язковий)

Карта обліку професійного захворювання (отруєння)

Додаток Е

(обов’язковий)

Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків

Додаток К

(обов’язковий)

Повідомлення про наслідки нещасного випадку

Додаток Л

(обов’язковий)

Повідомлення про нещасний випадок

Додаток М

(обов’язковий)

Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)

Додаток Н

(обов’язковий)

Ескіз огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)

Додаток П

(обов’язковий)

Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)

Додаток Р

(обов’язковий)

Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці

Додаток С

(обов’язковий)

Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)

Додаток Т

(обов’язковий)

Акт розслідування хронічного професійного захворювання

Додаток У

(обов’язковий)

Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)

Додаток Ф

(обов’язковий)

Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася

Додаток Х

(обов’язковий)

Журнал реєстрації аварій

Додаток Ц

(обов’язковий)