- •Підготовлена
- •Схеми і таблиці
- •Зміст лекції Вступ
- •Коротка характеристика сил і засобів медичної служби об’єднань
- •Завданя, призначення частин і підрозділів медичної служби армії
- •Принципіальна схема розгортання і роботи рмг омз практично аналогічна ОмедБ. Загін медичного підсилення
- •Автомобільна санітарна рота (аср) армії
- •Санітарно-епідеміологічний загін (сез)
- •Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад
- •Медичний склад армії (мса)
Медичний склад армії (мса)
Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.
В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих.
Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад
Завдання медичної служби фронту:
організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби;
організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази;
надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту;
безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном;
облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4
підготовка медичних кадрів;
проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах;
ремонт техніки, апаратури;
ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту.
Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей. Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.
На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.
Раніше медична служба фронту була представлена:
органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);
лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ, стоматологічний загін фронту);
санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк, воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);
санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);
закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем, проводили заготівлю крові;
учбовим медичним батальйоном фронту.
Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було 27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:
2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;
2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок кожний;
1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;
окрема автосанітарна рота;
окремий санітарно-епідеміологічний загін;
частини забезпечення.
Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується розгортання таких госпіталів:
терапевтичний госпіталь;
хірургічний госпіталь;
травматологічний госпіталь;
нейрохірургічний госпіталь;
психоневрологічний госпіталь;
опіковий госпіталь;
торакоабдомінальний госпіталь;
центр реабілітації.
Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних, інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).
Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х рубежах.
І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту, розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських корпусів), на відстані 90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та поранених до 25-30 осіб.
ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та поранених 45-60 діб.
Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від 60-90 діб.
