3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Використовувати знання анатомічних особливостей залоз внутрішньої секреції при клінічному обстеженні дітей
2. Гістологія	Знати структурні особливості тканин ендокринних органів
3. Нормальна фізіологія	Користуватися знаннями особливостей функціонування залоз внутрішньої секреції у дітей у фізіологічних умовах. Оцінити фізіологічну дію гормонів для розуміння порушень їх біосинтезу, метаболізму, секреції та дії. Розуміти механізми регуляції та саморегуляції функцій ендокринних залоз, регуляцію основних фізіологічних процесів у дитячому організмі.
4. Біохімія	Знати біосинтез, секрецію, біологічну роль гормонів, метаболізм на периферії, специфічний транспорт гормонів у крові, взаємодію з тканинами, їх екскрецію. Розуміти сутність процесів обміну речовин, їх регуляцію, вікові особливості. Використовувати знання біологічної ролі білків, жирів та вуглеводів в організмі дитини.
5. Патологічна фізіологія	Знати етіологію та патогенез основних клінічних синдромів при порушенні біосинтезу, секреції, метаболізму та регуляції секреції гормонів. Аналізувати загальні закономірності порушень функцій органів і систем та компенсаторні можливості організму. Диференціювати механізми порушень при різних патологічних станах. Оцінювати ступені важкості, стадії компенсації, наявність та характер ускладнень.
6. Патологічна анатомія	Знати морфологічні особливості органів і систем при розвитку патологічних процесів для розуміння функціональних змін при ендокринній патології.
7. Фармакологія	Використовувати знання про взаємодію організму та лікарських препаратів, їх механізми дії, властивості, шляхи введення, розподіл, виділення та дозування.

4. Організація змісту навчального матеріалу.

Ендокринна система являє собою фізіологічну систему, яка об”єднує залози внутрішньої секреції (ендокринні залози). Всі функції ендокринних залоз виконуються виділенням гормонів, для яких характерні висока біологічна активність і дистантність дії.

До ендокринних залоз належать: гіпофіз, передній гіпоталамус, епіфіз, щитоподібна і паращитоподібні, загрудинна, надниркові, статеві залози, острівцевий апарат підшлункової залози.

Регуляція функції ендокринних залоз здійснюється гіпоталамусом і гіпофізом. Під контролем гіпоталамуса в першу чергу знаходиться гіпофіз. В гіпоталамусі виробляються гіпоталамічні нейрогормони (рилізинг-гормони). Одні з них (ліберини) активують, інші – (статини) – інгібують виділення тропних гормонів гіпофізом за типом зворотного зв”язку.

ГІПОФІЗ

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Гіпофіз – головна ендокринна залоза, від діяльності якої залежить структура і функція інших ендокринних залоз. Гіпофіз розміщується в турецькому сідлі і тонкою ніжкою пов”язаний з гіпоталамусом.

Гіпофіз складається з трьох часток: передньої, середньої та задньої. Передня і середня частки об”єднані під назвою аденогіпофіз. Задня доля – нейрогіпофіз складається з клітин нейроглії.

Передня частка гіпофізу (аденогіпофіз) становить 75 % усієї маси залози і складається з еозинофільних, базофільних і хромофобних клітин.

В аденогіпофізі виробляються наступні гормони:

• соматотропін (соматотропний гормон, СТГ) ;

• кортикотропін (адренокортикотропний гормон, АКТГ) ;

• тиротропін (тиреотропний гормон, ТТГ );

• лютропін (лютеїнізуючий гормон, ЛГ) ;

• фолітропін (фолікулостимулюючий гормон, ФСГ) ;

• пролактин (лютеомамотропний гормон, ПРЛ) ;

• меланотропін (меланоцитостимулюючий гормон, МСГ) ;

• ліпотропін (ліпотропний гормон, ЛТГ) ;