113.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства

Підставою для визнання селянського (фермерського) госп банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом 6 міс після закінчення відповідного періоду с/г робіт вимоги кредиторів за грош зобов.

Заява п-ця - голови селянського госп про порушення справи про банкрутство подається в госп суд за наявності письмової згоди всіх членів селянського госп та підписується головою госп. До заяви про додаються документи, які містять відомості:

• про склад і вартість майна госп

• про склад і вартість майна, яке належить членам госп на праві власності;

• про розмір доходів, які можуть бути одержані госп після закінчення відповідного періоду с/г робіт.

Ці ж док-ти додаються головою госп до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.

Головою госп у 2міс строк з дня прийняття госп судом заяви про порушення справи про банкрутство селянського господарства може бути подано в господарський суд план відновлення платоспроможності. У разі, якщо здійснення заходів, передбачених цим планом, дасть змогу господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути ним одержані після закінчення періоду с/г робіт, погасити вимоги за грош зобов, госп-м судом вводиться процедура розпорядження майном селянського господарства. Про введення такої процедури господарським судом виноситься ухвала. Для здійснення цієї процедури призначається розпорядник майна, який може не мати ліцензії розпорядника майна. Повноваження розпорядника майна можуть здійснюватися головою селянського (фермерського) господарства за погодженням з призначеним розпорядником майна.

Така процедура вводиться на строк закінчення відповідного періоду с/г робіт із врахуванням часу на р-ю пр-ї, Але не більше 15 міс.якщо стих лихо погіршило фін стан , то строк продовжують на 1рік.

Процедуру може бути достроково припинено господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого із кредиторів у разі:

• невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності;

• наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності.

Після дострокового припинення процедури розпорядження майном селянське господарство визнається банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура. В цьому випадку до складу ліквідаційної маси господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів селянського госп, в т ч насадження, будівлі, меліоративні та інші споруди, худоба, птиця, с/г та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, набуті для селянського (фермерського) господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які мають грош оцінку.

У разі банкрутства земельна ділянка, надана госп у тимчасове користування, у т ч на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу України.

Майно, що належить голові та членам селянського (фермерського) господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси.

Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна можуть бути продані тільки за конкурсом, обов'язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об'єктів, що продаються.

З дня прийняття постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури д-ть селянського господарства припиняється.

Господарський суд направляє копію постанови про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію селянського господарства, та органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням селянського (фермерського) господарства.