3. Програма «Free station»

Програма «Free station» (в перекладі з англ. – вільна станція) призначена для визначення координат точки встановлення приладу за результатами вимірів на мінімум 2, максимум 5 точок з відомими координатами.

В програмі доступні такі способи вимірювань:

1. Тільки горизонтальні і вертикальні кути (кутова засічка);

2. Відстані, горизонтальні і вертикальні кути (просторова засічка);

3. Горизонтальні і вертикальні кути на деякі точки та, крім них, віддалемірні виміри на інші точки.

У результаті вимірювань отримуються координати XYH (NEH) станції стояння приладу, включаючи орієнтацію горизонтального ГК. При цьому виконується визначення середніх квадратичних похибок. Для обчислення координат станції можна виконувати багаторазові виміри на опорні точки, виключати їх з процесу обробки й знову включати в обчислення. Якщо одна і та ж точка спостерігалася кілька разів при одному положенні ВК, то в обробку буде взятий результат останнього спостереження.

Умови виконання вимірів:

• При двох кругах, при цьому висота установки відбивача на точці повинна бути однаковою при обох кругах.

• Точки з нульовою відміткою, точки з відміткою 0.000 в не включаються в обробку.

Прилад автоматично визначає той метод, який використовувався при вимірах (пряма або зворотна засічка й т.п.). Якщо є надлишкові виміри, то для опрацювання буде застосовуватися метод найменших квадратів. В обробку включаються усереднені значення за спостереженнями при одному й іншому положенні ВК. Всі виміри обробляються з однієї точністю, незалежно від того, чи вони виконувалися при одному або при двох положеннях круга. Після вимірів отримуються остаточні значення координат, з с.к.п. їх визначення а також поправки у горизонтальні кути й прокладання, остаточні значення відміток (H), які обчислюються за усередненим перевищенням та виконується орієнтування горизонтального кругу. Орієнтування ГК обчислюється за усередненими результатам вимірів при двох кругах і за остаточними значенням координат.

Після запуску програми в головному меню (Рис. 2.12) спочатку необхідно обрати проект вимірів. При необхідності можемо задати граничні середні квадратичні похибки визначення координат та кутових вимів (функція [Задать точность]).

Після запуску програми необхідно задати назву станції та висоту приладу, далі описуємо назви точок наведення та висоти відбивачів (Рис. 2.13).

Рис. 2.12 Головне меню програми«Free station»

Точки вводимо з клавіатури або обираємо з пам’яті.

Рис. 2.13 Меню виміру на опорні точки програми«Free station»

Активні кнопки: [ALL] - запуск процесу виміру кутів і відстаней, [ЗАПИС] - запис горизонтальних і вертикальних кутів, [Сл. Т-ка] – додавання нової точки прив'язки, [ВЫЧ.] – обчислення та виведення на дисплей координат станції за умови, що були виконані виміри на мінімум як дві точки прив'язки.

Після виконання лінійно-кутових вимірювань мінімум на дві точки, натиснувши кнопку [ВЫЧ.], виводимо результати вимірів на дисплей (Рис. 2.14).

Рис. 2.14 Результати вимірів у програмі «Free station»

На рисунку [ПЕРЕД.] - перехід у вікно вимірів для виконання додаткових спостережень. [RESID] – індикація залишкових помилок (Рис. 2.16) [CKO] – індикація СКП координат станції (Рис. 2.15), [OK] – встановлення значень координат і висоти приладу для даної станції.

Рис. 2.15 Вікно с.к.п. визначення координат станції

Рис. 2.16 Вікно залишкових помилок

Залишкові помилки визначаються як різниці між обчисленим і виміряним значеннями [ПОВТ.] – повторні виміри показаної на дисплеї точки [Откл.]/[Вкл.] – виключення точки з обробки або включення її в обчислення, при цьому відбувається переобчислення координат станції, [ ] - з допомогою цієї клавіші можна переглядати залишкові помилки для конкретних пунктів прив'язки.