- •Заняття 3
- •4.9. Індекс президенціалізації за методикою а. Кроувела
- •Характеристики президенталізму, парламентаризму та напівпрезиденталізму
- •Рівень президенціалізації систем країн Центральної Європи (2002 р.)
- •Патерни співвідношення виконавчої та законодавчої влади у країнах Центральної Європи, на 1997 р.
- •4.10. Методика визначення сили президентських повноважень е. Тагієва
- •Сила президентських повноважень та методика їх обрахунку, концептуальний підхід е. Тагієва (2006)
- •4.11. Українські моделі оцінювання сили президентських повноважень
- •Індекси повноважень глави держави, за методикою ю. Сурганової (2009 р.)
- •4.12. Порівняння моделей вимірювання сили президентських повноважень
- •Заняття 4
- •4.13. Терміни повноважень президентів: політичні та економічні наслідки
- •Середні значення індексів для груп країн з різною формою правління і тривалістю строків президентських повноважень, які не є членами оеср
- •Коефіцієнт відмінностей середніх значень індексів країн з різною формою правління і тривалістю термінів президентських повноважень
- •Інституційні показники груп країн з різним терміном обов'язкового переходу (середнє значення / медіана)
- •Інституційні показники країн із п'ятирічним терміном президентських повноважень і різними обмеженнями по числу термінів (середнє значення)
- •Непараметричний тест Колмогорова-Смірнова для двох незалежних вибірок (терміни обов'язкового переходу)
Сила президентських повноважень та методика їх обрахунку, концептуальний підхід е. Тагієва (2006)
Індикатори впливу |
Виміри індикатора впливу |
Оцінювання вимірів індикаторів |
Оцінювання індикаторів |
Індикатор № 1 (Вибори) |
1. Вибори президента держави |
1.1. Прямі вибори = 4 1.2. Непрямі вибори = 0 |
І.1 = max 4 В. 1 |
Індикатор № 2 (Термін) |
2. Тривалість термінів (двох) повноважень президента |
2.1. Необмежена = 4 2.2. Пролонгується в окремих випадках = 3 2.3. 14 років = 2 2.4. 10 років = 1 2.5. 8 і менше років = 0 |
І.2 = max 4 В. 2 |
Індикатор № 3 (Тлумачення) |
3. Тлумачення актів законодавства президентом |
3.1. Без поправок парламенту = 4 3.2. Обмежені поправи парламенту = 2 3.3. Необмежені поправки парламенту = 1 3.4. Не передбачено = 0 |
І.3 = max 4 (В. 3+4+5) / 3 |
4. Пропонування президентом референдумів |
4.1. Необмежено = 4 4.2. Обмежено = 2 4.3. Не передбачено = 0 |
||
5. Відправлення акту законодавства до конституційного суду |
5.1. Необмежено = 4 5.2. Обмежено = 2 5.3. Не передбачено = 0 |
Продовження таблиці 1
Індикатор № 4 (Законотворчість) |
6. Видання декретів із силою законів |
6.1. Резервований вплив без обмежень = 4 6.2. Тимчасовий вплив із деякими лімітами = 2 6.3. Влада видання декретів обмежена = 1 6.4. Не передбачено = 0 |
І.4 = max 4 (В. 6+7) / 2 |
7. Видання законів |
7.1. Резервований вплив без обмежень = 4 7.2. Тимчасовий вплив із деякими лімітами = 2 7.3. Влада видання законів обмежена = 1 7.4. Не передбачено = 0 |
||
Індикатор № 5 (Вето) |
8. Вето-повноваження президента |
8.1. Вето, яке не можна подолати = 4 8.2. Вето, яке долають більш як 2/3 складу парламенту = 3 8.3. Вето, яке долають не менше як 2/3 складу парламенту = 2 8.4. Вето, яке долають не менше як 1/2 складу парламенту = 1 8.5. Не передбачено = 0 |
І.5 = max 4 В. 8 |
Індикатор № 6 (Прем’єр-міністр) |
9. Призначення прем’єр-міністра |
9.1. Необмежено = 4 9.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 9.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати позицію президента = 0 |
І.6 = max 4 В. 9 |
Індикатор № 7 (Посадовці) |
10. Призначення урядовців (членів кабінету) |
10.1. Необмежено = 4 10.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 10.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати пропозицію президента = 0 |
І.7 = max 4 (В. 10+11+12+ +13) / 2 |
11. Призначення суддів |
11.1. Необмежено = 4 11.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 11.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати пропозицію президента = 0 |
||
12. Призначення військових командирів |
12.1. Необмежено = 4 12.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 12.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати пропозицію президента = 0 |
||
13. Призначення старших офіцерів |
13.1. Необмежено = 4 13.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 13.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати пропозицію президента = 0 |
Продовження таблиці 1
Індикатор № 8 (Кабінет) |
14. Відставка президентом урядового кабінету |
14.1. Не обмежено = 4 14.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 14.3. Не передбачено або парламент може ігнорувати пропозицію президента = 0 |
І.8 = max 4 В. 14 |
Індикатор № 9 (Виконавчий) |
15. Бюджетні повноваження президента |
15.1. Готує та подає бюджет на розгляд = 4 15.2. Лише формально подає бюджет на розгляд = 2 15.3. Не передбачено = 0 |
І.9 = max 4 (В. 15+16) / 2 |
16. Участь президента в засіданнях кабінету |
16.1. Приймає участь і керує засіданнями уряду = 4 16.2. Не передбачено = 0 |
||
Індикатор № 10 (Місцевий) |
17. Призначення губернаторів на місцях |
17.1. Не обмежене право президента = 4 17.2. Обмежено (зі згодою парламенту) = 2 17.3. Не передбачено = 0 |
І.10 = max 4 В. 17 |
Індикатор № 11 (Парламент) |
18. Право президента на розпуск парламенту |
18.1. Не обмежене право президента = 4 18.2. Обмежено тільки терміном = 3 18.3. Через ствердження іншого органу = 2 18.4. Через ствердження парламентом або на основі референдуму = 1 18.5. Не передбачено = 0 |
І.11 = max 4 В. 18 |
Індикатор № 12 (Спеціальний) |
19. Надзвичайні повноваження |
19.1. Не обмежені = 4 19.2. Обмежені = 2 19.3. Не передбачено = 0 |
І.12 = max 4 (В. 19+20) / 2 |
20. Спеціальні гарантії посади президента |
20.1. Для президента та його сім’ї = 4 20.2. Лиш президента = 2 20.3. Не передбачено = 0 |
||
Індикатор № 13 (Символічний) |
21. Скликання сесій парламенту |
21.1. Так = 4 21.2. Ні = 0 |
І.13 = max 4 (В. 21+22+23+ +24) / 4 |
22. Підписання конституцій |
22.1. Так = 4 21.2. Ні = 0 |
||
23. Право помилування |
23.1. Так = 4 23.2. Ні = 0 |
||
24. Командування збройними силами |
24.1. Так = 4 24.2. Ні = 0 |
||
Індикатор № 14 (Імпічмент) |
25. Примусове усунення президента з посади |
25.1. Не може бути усунутий = 4 25.2. більше, аніж 2/3, повного складу парламенту, або ж через референдум = 3 25.3. 2/3 повного складу парламенту = 2 25.4. 1/2 повного або 2/3 присутнього складу парламенту = 1 25.5. 1/2 присутнього складу парламенту або рішення суду = 0 |
І.14 = max 4 В. 25 |
Продовження таблиці 1
Індикатор № 15 (Надзвичайний) |
26. Надзвичайні повноваження президента67 |
4 або 2 за кожне надзвичайне повноваження |
І.15 = ∑ В.26
|
Тобто індекс президентської влади може змінюватись від "0" до "56" + "деякі надзвичайні повноваження". У випадку країн Східної Європи та Центральної Азії, автором було отримано наступні результати:
Таблиця 4.24
Індекс президентської влади Е. Тагієва в Східній Європі та Центральній Азії, за даними обрахунків автора на 2006 р.68
Країна |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Разом |
Азербайджан |
4 |
1 |
4 |
2 |
3 |
4 |
3,5 |
4 |
4 |
4 |
0 |
3 |
4 |
3 |
4 |
47,5 |
Білорусь |
4 |
4 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
2 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
52,0 |
Вірменія |
4 |
1 |
2,7 |
2 |
2 |
4 |
2,5 |
1 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
4 |
37,2 |
Грузія |
4 |
1 |
2,4 |
3 |
1 |
4 |
2,5 |
2 |
3 |
2 |
3 |
1 |
3 |
2 |
2 |
32,2 |
Естонія |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
0 |
2 |
2 |
0 |
0 |
2 |
1 |
2 |
0 |
- |
14,0 |
Казахстан |
4 |
2 |
4 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
51,0 |
Киргизстан |
4 |
1 |
4 |
3 |
3 |
4 |
2,5 |
2 |
0 |
2 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
36,5 |
Латвія |
0 |
0 |
2 |
0,5 |
1 |
2 |
0,5 |
0 |
2 |
0 |
1 |
1 |
2 |
2 |
- |
14,0 |
Литва |
4 |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 |
2 |
2 |
0 |
0 |
0 |
2 |
2 |
2 |
- |
20,5 |
Молдова |
0 |
3 |
4 |
0,5 |
1 |
2 |
3 |
0 |
2 |
0 |
3 |
1 |
3 |
2 |
- |
24,5 |
Росія |
4 |
0 |
4 |
2 |
2 |
4 |
3 |
2 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
4 |
41,0 |
Таджикистан |
4 |
2 |
4 |
2 |
2 |
2 |
3,5 |
2 |
0 |
2 |
0 |
2 |
2,6 |
2 |
6 |
36,1 |
Туркменістан |
4 |
4 |
4 |
3 |
1 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
2 |
4 |
3 |
6 |
55,0 |
Україна |
4 |
1 |
4 |
1 |
2 |
2 |
2,5 |
4 |
0 |
2 |
1 |
2 |
3 |
3 |
- |
31,5 |
Узбекистан |
4 |
2 |
4 |
2 |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
2 |
4 |
1 |
4 |
4 |
6 |
48,0 |
В середньому сила президентів у демократичних країнах (Естонія, Латвія та Литва) рівна 16,2. Цікаво те, що для цих країн не притаманні надзвичайні та інші повноваження президентів. А найчастіше в даному випадку мова йде про системи, які є парламентськими й прем’єр-президентськими напівпрезидентськими типами республік. Сила президентів у перехідних режимах (Грузія, Вірменія, Молдова та Україна) рівна 31,4. У даному випадку мова йде частково про парламентські, але в більшій мірі про напівпрезидентські республіки, які випробували (чи в близькому майбутньому випробують) досвід прем’єр-президенталізму (в момент дослідження це було властиво для Молдови у 1994-2000 рр., Вірменії із 2005 р., України з 2006 р.; у Грузії в 2013 р. також вступає в силу прем’єр-президентська модель влади). Сила президентів у авторитарних системах рівна 45,9. У даному випадку потрібно говорити про домінування тотальної тенденції президенціалізації, коли системи президенталізму і президент-парламентського напівпрезиденталізму функціонують за президентською логікою. Із цього погляду суперпрезидентськими системами фактично можна вважати Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Росію, Туркменістан та Узбекистан.
Цікава ситуація складається у кейсі звернення до надзвичайних повноважень президентів. Останні не властиві для консолідованих демократій (або ліберальних демократія) – членів ЄС. Окрім того, надзвичайні повноваження не властиві задля перехідних до демократії країн (чи представницьких демократій) – винятком тут є лише Вірменія та Грузія, в яких надзвичайні повноваження не є суттєвими. Задля усіх інших країн надзвичайні повноваження корелюють в межах від "4" до "6" – це означає, що президент щонайменше має два види надзвичайних важелів впливу на політичний процес й політичну систему69.
