Зміст програми

1. Передмова .....................………………………………………………........... 5

2. Тематика завдань та методичні вказівки ....................................................... 11

3. Питання для підготовки до модульних контрольних робіт та підсумкового модульного контролю ......................................................................................... 80

4. Тематика рефератів (есе) ………………………………………………….... 89

5. План-графік індивідуальної роботи студентів (курсантів) ......................... 91

6. План-графік самостійної роботи студентів (курсантів) .............................. 93

7. Розподіл балів при рейтинговій системі……………………………………97

7. Словник термінів ............................................................................................ 98

8. Список рекомендованої літератури ............................................................. 114

9. Додатки ........................................................................................................... 127

Передмова

Характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства є неухильне розширення сфери міжнародних відносин майнового і немайнового характеру, в які все активніше вступають різні державні органи, суспільні організації, юридичні особи і громадяни України. Тому рік від року в нашій країні всю більшу увагу надається основному регулятору такого роду відносин – міжнародному приватному праву (МПП).

Вивчення міжнародного приватного права можливо тільки на базі системи знань не тільки щодо міжнародного публічного права, але й всіх провідних і комплексних галузей національного права, теорії та історії права, а також права інших країн. Міжнародне приватне право охоплює основи багатьох галузей права: цивільне, сімейне, господарське, спадкове, інвестиційне, майнове та інші. Засвоєння міжнародного приватного права неможливе без знання цих дисциплін.

В результаті вивчення дисципліни „Міжнародне приватне право” студенти (курсанти) повинні не тільки засвоїти основні положення відповідних розділів курсу, навчитись правильно застосовувати норми міжнародного приватного права, самостійно поповнювати власні професійні знання, а й познайомитися з проблемами, які виникають при застосуванні норм цієї галузі права на практиці, тенденціями розвитку і удосконалення правового регулювання, основними напрямками розвитку науки міжнародного приватного права.

Відповідно до навчального плану на вивчення дисципліни „Міжнародне приватне право” відведено 108 годин, з них: на лекції – 16/20 год., семінарські заняття – 16/20/22 год., індивідуально-консультаційну роботу – 8/10 год., самостійну роботу – 58/60/66 год.

Не менш важливим є набуття випускниками юридичного факультету та факультету податкової міліції практичних вмінь та навиків в застосуванні норм міжнародного приватного права. Однією з найважливіших і найбільш активних дійових форм засвоєння навчального матеріалу є семінарські заняття.

Головна мета семінару – поглибити і систематизувати вивчення найбільш важливих, складних і актуальних тем курсу „Міжнародне приватне право”, сформувати знання основних положень доктрини міжнародного приватного права, виробляти практичні уміння і навички роботи з конвенційним масивом, формувати творче системне мислення студента (курсанта), спроможного застосувати отримані в процесі вивчення курсу знання у фаховій і щоденній діяльності.

План семінарського заняття включає тему, порядок її розгляду і необхідну літературу. Основою для підготовки кожного семінару є першоджерела: міжнародно-правові акти та окремі акти внутрішньодержавного права.

При підготовці також слід максимально використовувати таку навчальну літературу: Международное частное право: учебник. / Отв. ред. Г.К. Дмитриева. - Изд. 3-е, перераб. и доп.. - М.: Проспект, 2010; Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. / За редакцією В.М. Гайворонського, В. П. Жушмана. - Київ. – Юрінком Інтер. – 2007; Міжнародне приватне право: підручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За ред. професора В.П. Жушмана - Х.: Право, 2012; Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: ЦУЛ – 2010; Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право. Підручник. – К.: Атіка, 2009; Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006 та ін.

До кожної теми семінарських занять слід прочитати відповідний матеріал з підручника і проаналізувати відповідні правові акти. Крім підручників з міжнародного приватного права необхідно користуватись матеріалами сучасних періодичних видань та іншою навчальною та науковою літературою, яка рекомендована у методичних вказівках.

Рекомендується на семінарських заняттях обговорювати найбільш актуальні та складні питання, проблемні ситуації.

Форми проведення семінарських занять: написання тестових завдань, написання контрольних робіт, проведення експрес-опитування, виступи з рефератами та есе, проведення рольових ігор, організація дискусії. Конкретна форма проведення семінарського заняття обирається викладачем з урахуванням рівня підготовки студентів (курсантів), теми заняття та забезпеченості роздатковим матеріалом.

Контроль під час семінарського заняття може бути реалізованим: у формах тестування, за результатами роботи над індивідуальним і груповим проектом, участі в обговореннях основних проблемних питань. Конкретна форма проведення семінарського заняття обирається викладачем з урахуванням рівня підготовки студентів (курсантів), теми заняття та забезпеченості роздатковим матеріалом.

Формування умінь і навичок юриста базується не стільки на можливості студента (курсанта) відтворювати спеціальну інформацію, факти, термінологію, методологічні принципи і концепції, скільки на творчому поєднанню частин і елементів в одне ціле, виробці ціннісних суджень і практичних рекомендацій. Ці уміння і навики активно набуваються студентом (курсантом) у ході самостійного опрацювання матеріалу.

Самостійна робота, як різновид творчої роботи дозволяє працювати студентам (курсантам) у індивідуальному темпі і необхідному обсязі та має за мету:

• систематизацію, закріплення і поширення теоретичних і практичних знань з проблематики;

• оволодіння методикою наукового дослідження при вирішенні конкретних проблем міжнародного приватного права;

• розвиток навичок творчого мислення.

Для оволодіння призначеним для самостійної роботи матеріалом теми, студенту (курсанту) необхідно, в першу чергу, одержати чітке уявлення щодо концептуальної частини проблеми (усвідомити поняття, диференціювати терміни), по-друге, визначити юридичну природу питання, по-третє, пояснити свою думку відносно спірних проблем матеріалу. Студент (курсант) самостійно (або за рекомендацією викладача) орієнтується у тому, які підручники, монографії, статті необхідно використати для вивчення питання.

Результати самостійної роботи можуть бути оформлені в наступних видах робіт: написання реферату або есе, розв'язання ситуативних завдань, виконання тестового завдання, підготовка структурно-логічної схеми з окремої теми або питання курсу.

Найбільш доцільний метод контролю самостійної роботи студента (курсанта) викладач визначає спільно зі студентом (курсантом).

Самостійна робота студента (курсанта) включає такі види діяльності:

• робота з літературою та підготовка до проміжного модульного контролю;

• виконання модульних контрольних робіт в аудиторії як одна з форм звітності про підсумки самостійної роботи;

• підготовка словника термінів;

• розв'язання ситуативних завдань;

• консультації.

Індивідуальна робота студента (курсанта) передбачає написання реферату (есе) на задану тему та виконання інших творчих завдань. Метою підготовки реферату (есе) є набуття навичок роботи з літературними джерелами, аналізу прочитаного матеріалу та формулювання висновків.

Тему реферату (есе) для кожного студента (курсанта) визначає викладач в індивідуальному порядку. Повторення тем рефератів у академічній групі не допускаються.

Написання реферату передбачає підготовку письмового (або тезового) варіанту виступу. При підготовці реферату повинна використовуватися оригінальна література, аналіз якої лягає в основу виступу. Під час індивідуальних занять викладач пропонує студенту (курсанту) для вивчення фрагменти монографій, підручників, наукових статей з теми. У зв’язку з вивченням проблематики викладач і студент (курсант) обговорюють вузлові і складні моменти досліджуваного матеріалу, із тим, щоб допомогти студенту (курсанту) розібратися у складній науковій матерії, з одного боку, і виділити найбільш цікаві фрагменти до обговорення під час семінарських занять. Обсяг реферату не перевищує 6 000 друкованих знаків.

Написання есе пов'язано з чітким і ясним викладом власної позиції щодо запропонованої проблеми. Студенту (курсанту) необхідно представити аргумент і підкріпити його необхідною інформацією. Студенту (курсанту) необхідно проаналізувати різноманітні точки зору вітчизняної і зарубіжної доктрини міжнародного приватного права. Уся інформація повинна бути точною і стосуватися предмета. Використовується ясна, лаконічна, точна мова викладу. Обсяг матеріалу, що викладається в есе не перевищує 1000 друкованих знаків.

Розв'язання ситуативних завдань передбачає вирішення студентами (курсантами) ситуативних завдань з окремої теми курсу. Студентам (курсантам) також пропонується самостійно скласти ситуативні завдання, які повинні базуватися на реальному фактичному матеріалі або бути наближені до реальної ситуації. Складання ситуативних завдань студентам (курсантам) пропонується здійснювати на основі судової практики з МПП чи життєвих ситуацій, які можна почерпнути з журнальних статей, газетних публікацій, Інтернету.

Студенти (курсанти) повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в сутності проблеми, запропонувати можливі варіанти її вирішення, обрати найкращі варіанти вирішення ситуацій та подати їх на перевірку в письмовій формі.

Виконання тестового завдання є однією з найбільш простих і ефективних форм контролю знань студента (курсанта), націлених на з'ясовування ступеня засвоєння фактичного матеріалу, а також базових понять міжнародного приватного права. Така перевірка здійснюється переважно у присутності викладача і припускає чіткі позначення правильних варіантів відповіді в запропонованих тестових завданнях.

Підготовка структурно-логічної схеми дозволяє привчати студентів (курсантів) до структурування інформації, виділення головного, пошуку взаємозв'язків. Матеріал, що підлягає структуруванню, підбирається студенту (курсанту) індивідуально викладачем. По мірі того, як студент (курсант) прочитав і з’ясував запропонований фрагмент наукового тексту, йому необхідно знайти оптимальний варіант змістовного і графічного його відображення. Ескіз структурно-логічної схеми розробляється студентом (курсантом) самостійно.