1. Теоритичні основи организації обліку власного капіталу підприємства

1.1. Загальна характеристика капіталу підприємства

При вивченні теми доцільно визначити, що відповідно до Цивільного кодексу України для створення підприємства юридичної особи його учасники повинні розробити установчі документи — це, перш за все, затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з Господарським кодексом України статут повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також іншівідомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, які передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавств.

У бухгалтерському обліку має чітко розмежовуватися поняття власного капіталу (власності засновників) та чужого (залученого) капіталу, тобто власності інших суб’єктів власності. За залучений зовні капітал потрібно платити відсотки, незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство. За власний капітал засновники після сплати податків одержують дохід (дивіденди, відсотки тощо), а в разі збитковості їх капітал втрачає в ціні на суму збитку. Тому засновники, незалежно від розміру частки власних внесків, мають право участі в управлінні підприємством.

Згідно з П(С)БО 2 "Баланс", власний капітал— це частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язання.

Облікову категорію власного капіталу П(С)БО 1, П(С)БО 2і П(С)БО 3 визначають як частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Тому економічну суть власного капіталу можемо відобразити у вигляді рівняння:

Власний капітал = Активи — Зобов'язання.

Рівняння вказує на частку активів, яка належить власникам за умови розрахунків за зобов'язаннями підприємства. В момент створення підприємства сума активів, яка належить власникам, дорівнює сумі вкладеного ними капіталу. В процесі господарської діяльності капітал власників зростає завдяки доходам від підприємницької діяльності й зменшується в результаті понесених витрат. Крім того, власний капітал зростає за рахунок додатково вкладеного капіталу, безкоштовно отриманих активів, дооцінки необоротних активів та зменшується в результаті розподілу (виплати дивідендів тощо) накопиченого капіталу між засновниками (учасниками).

При цьому, якщо виходити з визначення П(С)БО, то можна говорити про рівність понять власного капіталу і чистих активів підприємства. Так, П(С)БО 19визначає чисті активи як активи підприємства за вичетом його зобов'язань. Іншими словами, власний капітал, як і чисті актив — це внутрішні активи підприємства, що дісталися йому від власників (засновників, учасників, акціонерів), вкладників або зароблені самостійно. Це активи, які можуть бути використані підприємством за власним розсудом в рамках його стратеги-чеських завдань і цілей.

У балансі власний капітал підприємства наданий у розділом 1 пасив, підсумок по якому якраз і відображає розмір даного фінансового показника.

При цьому для різних підприємств власний капітал може формуватися і складатися з різних структурних компонентів в різних комбінаціях. Загальний їх можливий набір визначений П(С)БО 2(Додаток А).