Водневий показник

Визначення величини водневого показника (p) служить важливим показником чи кислотності лужності природної води і є результуючою величиною кислотно-основної взаємодії ряду її мінеральних і органічних компонентів. Визначення проводиться або колориметрично, або електрометрично. Наближене значення p проби води можна одержати, використовуючи універсальний індикаторний папір, зануривши кінець смужки в пробу на 1-5 хвилин. Вийнявши смужку з проби потрібно порівняти її зі шкалою, зображеної на обкладинці пакетика з індикаторним папером.

Визначення зважених речовин

Устаткування:

1.Прилад Олихова для фільтрування;

2.Мембранні фільтри №7–6.

Фільтри для роботи підготовляються кип'ятінням у дистильованій воді протягом 5–10 хвилин (два - три рази зливаючи воду) і висушуванням у сушильній шафі протягом 1 години при 60 ^оС.

Хід визначення

Підготовлений фільтр, зважений на аналітичних вагах і позначений олівцем, поміщають у прилад для фільтрування. Через фільтр пропускають 100–500 мл води. Якщо фільтрат недостатньо прозорий, процедуру повторюють ще раз. По закінченні фільтрування фільтр підсушують на повітрі, а потім у сушильній шафі при 60 ^оC протягом 1 години, після чого зважують.

Розраховують вміст зважених речовин по формулі:

х = , де а — маса фільтра з осадом, мг;

b — маса фільтра без осаду, мл;

V — об'єм профільтрованої води, мл.

Визначення сухого залишку

Сухий залишок — маса залишку, одержуваного випарюванням профільтрованої проби стічної чи природної води і висушуванням при 103–105 ^оC чи 178–182 ^оC.

Хід визначення

У прожарену, охолоджену і зважену порцелянову чи кварцову чашку поміщають 50–250 мл аналізованої води, попередньо профільтрованої. Воду випарюють на водяній лазні до суха. Потім переносять чашку з залишком у сушильну шафу і висушують при 103–105^про C чи 178–182^про C до постійної маси.

Розраховують по формулі:

х = , де a — маса чашки із сухим залишком, мг;

b — маса порожньої чашки, мг;

V— об'єм аналізованої стічної води, мл.

Визначення загальної лужності і карбонатної жорсткості води

Визначення загальної лужності засновано на реакції утворення нейтральних солей при титруванні солей соляною кислотою. Загальна лужність обумовлена присутністю іонів ОН^–, СО₃^2–, НСО₃^–.

Іони ОН^– і СО₃^2– титрують соляною кислотою в присутності індикатора фенолфталеіну (при рН=8,3) що обумовлює лужність води по фенолфталеїну.

При титруванні води HCl у присутності фенолфталеїну протікають наступні реакції: ОН^– + Н⁺ = Н₂О; СО₃^2- + Н⁺ = НСО₃^–.

Іони НСО₃^– титруються HCl у присутності індикатора метилового жовтогарячого (при рН=3,6). Реакцію, що протікає при цьому, можна виразити рівнянням^: НСО₃^- + Н+ = СО₂ + Н₂О.

Якщо лужність по фенолфталеїну дорівнює нулю, то загальна лужність обумовлена присутністю тільки гідрокарбонатів.

Для більшості природних вод іони НСО₃^– зв'язані тільки з іонами кальцію і магнію. Тому в тих випадках, коли лужність по фенолфталеїну дорівнює нулю, можна вважати, що загальна лужність води дорівнює її карбонатної жорсткості.