- •Тема 8: «Хеджування ризиків банку»
- •Тема 8. Хеджування ризиків банку (13 год.)
- •Література
- •8.1. Опрацювання лекційного матеріалу Контрольні запитання за лекційним матеріалом
- •8.2. Опрацювання ключових термінів і понять теми Ключові терміни і поняття
- •8.3. Самостійне опрацювання теоретичних питань
- •Організація опціонної торгівлі
- •Переваги та недоліки опціонів
- •8.3.2. Своп-контракти
- •Переваги та недоліки своп-контрактів
- •8.3.3. Хеджування відсоткового ризику у банку
- •8.3.3.1. Хеджування ризику за допомогою форвардних контрактів
- •Ціноутворення форвардних контрактів
- •Механізм виконання форвардних контрактів
- •Приклад 8.1
- •Розв’язання
- •8.3.3.2. Хеджування ф’ючерсами відсоткових ставок
- •Приклад 8.2
- •Розв’язання
- •Результати ідеального хеджування
- •8.3.3.3. Опціони відсоткових ставок як інструменти хеджування ризику
- •Угоди сар
- •Приклад 8.3
- •Розв’язання
- •Угоди floor
- •Приклад 8.4
- •Розв’язання
- •Угоди collar
- •8.3.3.4. Хеджування відсоткового ризику банку на основі своп-контрактів
- •Приклад 8.5
- •Розв’язання
- •Приклад 8.6
- •Розв’язання
- •Приклад 8.7
- •Розв’язання
- •8.3.4. Хеджування валютного ризику банку
- •8.3.4.1. Форвардні валютні контракти як інструменти хеджування ризику
- •Приклад 8.8
- •Розв’язання
- •8.3.4.2. Хеджування валютними ф’ючерсами
- •ОсновнІ характеристики валютних ф’юЧерсних контрактІв
- •Приклад 8.9
- •Розв’язання
- •Результати Ідеального хеджуваннЯ валютними ф’юЧерсами
- •8.3.4.2. Хеджування валютними опціонами
- •Приклад 8.10
- •Розв’язання
- •8.3.4.4. Хеджування валютного ризику за допомогою своп-контрактів
- •Приклад 8.11
- •Розв’язання
- •Приклад 8.12
- •Розв’язання
- •Контрольні запитання для самоперевірки знань з теоретичних питань самостійного вивчення
Приклад 8.3
Клієнт придбав у банку опціон CAP на умовну суму 100 млн дол. терміном на один рік, який базується на тримісячній ставці LІBOR. В угоді зафіксовано CAP-ставку на рівні 10,0 %. Кожні три місяці рівень ставок переглядається й проводяться відповідні розрахунки. Найближча довідкова дата — 31 травня, наступна така дата — 31 серпня. Ці дати збігаються з датами перегляду ставок за кредитом, який був наданий клієнтові іншою стороною.
Розрахувати суму платежу, що її банк виплатить клієнтові, якщо на 31 травня тримісячну ставку LІBOR було зафіксовано на рівні 10,37 %.
Розв’язання
Розрахункова сума обчислюється за формулою (8.7), дол.:
.
Суму 94 555,6 дол. банк за угодою CAP виплатить клієнтові 31 серпня. Якщо клієнт має реальний кредит на суму 100 млн дол. під плаваючу ставку, яка базується на тримісячній LІBOR, то його зобов’язання з виплати відсотків у період з 31.05 до 31.08 обчислюватимуться з огляду на рівень 10,37 %. Але угода CAP дозволила позичальникові компенсувати додаткові витрати з виплати процентів, які перевищують рівень CAP — 10,0 %. Сума 94 555,6 дол., отримана від банку клієнтом, дорівнює сумі перевищення виплати процентів за кредитом над рівнем 10,0 %.
Угоди floor
FLOOR — це угода, яка надає право її покупцеві одержати компенсацію в разі зниження ринкових ставок нижче попередньо зафіксованого рівня в розрахунку на обумовлену суму протягом деякого періоду в майбутньому. FLOOR може розглядатися як серія опціонів CALL європейського типу. Угода FLOOR призначена для захисту інвестора його від імовірного зниження доходів.
Установлення мінімальної ставки дохідності для активів інвестора в умовах плаваючих ставок захищає його від зниження доходів унаслідок несприятливого руху ринкових відсоткових ставок, але разом з тим дозволяє використати переваги від загального підвищення ставок. Угода FLOOR страхує покупця від відсоткового ризику, що його бере на себе продавець опціону, отримуючи за це опціонну премію. Чим ближча ставка, зафіксована в угоді FLOOR, до поточних ринкових ставок, тим вищою буде вартість опціону і тим більшу опціонну премію виплатить інвестор, купуючи FLOOR, аби захистити свої активи.
У цілому механізм дії угоди FLOOR такий самий, як угоди CAP. Сума угоди може бути реальною або умовною з виплатою різниці у ставках. Якщо укладення опціонної угоди супроводжується реальною операцією інвестування коштів, то, як і в інших похідних інструментах, інвестиційна угода та власне угода FLOOR розглядаються як окремі незалежні операції. Відсотки за інвестованими коштами нараховуються у звичайному порядку за ринковими поточними ставками. Разом з тим за угодою FLOOR продавець здійснює виплати, якщо ринкові ставки стали нижчими за рівень FLOOR, зафіксований в угоді. Завдяки цьому інвесторові компенсується зменшення дохідності активів, спричинене зниженням ринкових відсоткових ставок.
Особливість угоди FLOOR полягає в тому, що такого захисту від коливань ринкових ставок потребують не лише інвестори, але й кредитори, тобто банківські установи, тоді як покупцями угод CAP є здебільшого позичальники — клієнти банку. Видаючи клієнтові кредит під плаваючу відсоткову ставку, банк зацікавлений у гарантії мінімального рівня дохідності за даним видом активів. У такому разі банк може придбати у позичальника угоду FLOOR, аби дістати право навіть у періоди значного спаду відсоткових ставок мати дохід за кредитом, не нижчий від зафіксованого в угоді FLOOR рівня. За це право банк виплачує клієнтові опціонну премію. Угода FLOOR допомагає банкові застрахуватися від ризику зниження дохідності кредитних операцій.
Для клієнта, який продав FLOOR, переваги від укладення угоди визначаються співвідношенням одержаної опціонної премії та виплаченої банкові розрахункової суми. На практиці переваги та недоліки угоди FLOOR для покупця залежать від низки чинників: прийнятої системи оподаткування, методики обчислення витрат і прибутків, характеру та напрямів використання кредиту банку і т. ін.
Потреба в угоді FLOOR може виникнути також в учасника ринку, який планує через деякий час вкласти кошти на депозитний рахунок у банк, але остерігається, що ставки знизяться до неприйнятного рівня. Купівля угоди FLOOR у банку дає змогу застрахуватися від несприятливої зміни ставок.
FLOOR захищає покупців і тоді, коли кошти інвестуються під плаваючу ставку, яка періодично переглядається і в деякі періоди може не задовольняти сподівань інвестора. Згідно з угодою FLOOR сторона, яка продала угоду і отримала опціонну премію, зобов’язана виплатити покупцеві опціону різницю між ставкою FLOOR та нижчою поточною ставкою.
Під час укладання угоди FLOOR обумовлюється базова ставка, на основі якої проводяться розрахунки. Це може бути будь-яка ставка, наприклад, ставка за державними цінними паперами, першокласного позичальника або LІBOR. У міжнародній практиці угоди укладаються, як правило, на основі ставки LІBOR. Якщо угода FLOOR прив’язана до реального процесу інвестування, то необхідно, щоб доходи за інвестиціями і угода FLOOR розраховувалися на основі однієї і тієї самої ставки, що забезпечить максимальний рівень страхування відсоткового ризику.
В угоді визначаються також довідкові дати на весь період дії FLOOR, тобто моменти, в які фіксуватиметься ринкова ставка та за потреби розраховуватиметься сума виплат. Довідкові дати мають збігатися з датами перегляду плаваючої ставки за інвестиціями. За угодою FLOOR розрахункова сума (СFL) обчислюється за формулою:
(8.8)
де f — ставка FLOOR; r — поточна ринкова ставка; t — тривалість періоду в днях між довідковою та наступною довідковою датою; BS — база розрахунку (дні); NC — сума інвестиції.
Розглянемо методику розрахунку платежів за угодою FLOOR на прикладі.
