§2. Вплив процесу становлення ринку на вимоги до хутряної сировини та еволюція її застосування. Ідентифікація натурального хутра.

У розвитку і зміні вимог ринку до ХС є певна циклічність, яка складає 30-40 років, причому кожен новий цикл поступово змінює вимоги до окремих характеристик ШС (якщо вони повторюються, то їм надається інший напрям). У напрямі розвитку вимог ринку до ХС багато спільного із сировиною для текстилю, але специфічність хутра надає їм більшої стабільності. Основою цих вимог є створення відповідних часу моделей майбутніх виробів, художнє і стильове розмаїття, нові принципи моделювання і конструювання, використання складніших методів розкрою, нових імітацій хутра, колористичне оформлення, сполучення в одному виробі різних видів хутра, комбінування хутра з м'якою шкірою, трикотажем й іншими матеріалами.

Ідентифікація (встановлення загону, сімейства, виду та різновиду) ХС базується на знанні основних товарознавчих характеристик волосяного покриву, шкірної тканини і шкурки в цілому (детально описані вище) і вмінні їх практичного застосування. Цей процес є значно простішим при роботі із сировиною і напівфабрикатом, де шкурка ще є цілою, що дозволяє орієнтуватися на певні характерні особливості - розмір шкурки, характерні ознаки окремих ділянок (отвори лап у ластоногих, характерні чорні полоски на мордочці борсука тощо) та при роботі із шкурками найбільш поширених у нас звірів і тварин (білка, заєць, лисиця, норка тощо). Значно складнішою є ідентифікація хутряної сировини чи напівфабрикату у виробах, які, як правило виготовлені із окремих топографічних ділянок шкурок (хребтиків, лапок тощо), часто оброблені (щипані, фарбовані і т.д.) чи імітують інші види (кролик під котика тощо).

Особливих знань і навичок вимагає ідентифікація виду хутряної сировини/напівфабрикату із звірів/тварин інших континентів. Сировина цих видів має, з одного боку, певні спільні загальні властивості, притаманні відповідним біологічним загонам та сімействам (хижаки сімейства куниці чи кішки, парнокопитні сімейства оленів тощо); з іншого боку, для цієї сировини характерні специфічні особливості загону/сімейства (примати сімейства мавп, гризуни сумчасті і т.д.), регіону проживання (ареалу – куниця американська) та виду (скунс, грізілі, оцелот тощо). Найчастіше для виробів із хутра, які потрапляють на вітчизняний ринок, використовують такі види хутряної сировини із інших континентів:

-сімейство куниці: американська куниця, або гудзон-бейський соболь (Аляска, північ США, Канада); ілька, або фішер, або бейбі-фішер (північ США, Канада; подібна до харзи; є вільна та розведена на звірофермах); памі, або землерийка (Китай, Індія, Індонезія; подібна до тхора, але більша); скунс (США, Канада, Мексика, Південна Америка); скунс дрібноплямистий, або ліра (США, Мексика);

-сімейство єнотових: мала панда (Китай, Непал; подібний до єнота); басариск, або рейнгталь (США, Мексика);

-сімейство ведмедів: грізлі (північна Америка; значно більший інших різновидів);

-сімейство кошачих: ягуар (США, Мексика); пума (Америка); лев (Африка, Азія, Іран, Ірак, Індія); оцелот (Мексика, центральна і південна Америка); леопардова кішка (Європа, східна Азія, південна Америка); сервал (Ефіопія); тигрова кішка (південна Америка, Азія; подібна до маленького тигра); рисяча кішка (Канада, США);

-сімейство віверових: ціветта (Китай, Індія, Африка; подібна до єнота-полоскуна); генетта (Іспанія, Франція, південна Америка, Сірія);

сімейство шиншили: шиншила (короткохвоста - Перу, Болівія; довгохвоста – Чилі, Аргентина); шиншиловий пацюк (Чилі, Болівія; дрібніший, ніж шиншила); віскаша (Аргентина);

-сімейство сумчастих: кенгуру (Австралія, Нова Гвінея); воллабі (Австралія, Тасманія); австралійський опосум, або фалангер, або кускус (Австралія, Нова Зеландія, Тасманія); американський опосум (південна і північна Америка); водяний опосум (Гватемала, Бразилія; має перетинки на пальцях); коала (Австралії); комбат (Австралія, Тасманія; подібний до великого бабака);

-сімейство мавп: гвереця, або гвереця білостегнова, або бурштинова гидіана (Африка);

-сімейство оленів: гуанако, або лама (у віці 8-9 днів – віцина); (Аргентина).