1. Показники інтенсивності використання тракторного парку:

1. Коефіцієнт використання тракторного парку — визначається діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві.

2. Відпрацювання одним трактором машино-днів — розраховується ділен­ням всього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньо­річну кількість тракторів.

3. Відпрацювання одним трактором машино-змін — визначається ділен­ням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість трак­торів.

4. Відпрацювання одним трактором нормо-змін — визначається аналогіч­но, лише в чисельнику беруться виконані тракторним парком нормо-зміни.

5. Коефіцієнт змінності — розраховується як відношення відпрацьованих машино-змін до відпрацьованих машино-днів.

2. Показники продуктивності використання тракторного парку:

2.1. Річний виробіток умовно-еталонних гектарів одним трактором - ви­значається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт, включаючи стаціонарні, земляні і транспортні в умовно-еталонному визначенні, на середньорічну кількість тракторів.

2.2. Змінний виробіток одним трактором - розраховується діленням зага­льного обсягу виконаних тракторним парком робіт на кількість відпрацьованих ним машино-змін.

2.3. Денний виробіток одним трактором - обчислюється аналогічно попе­редньому показнику, лише в знаменнику беруться відпрацьовані машино-дні.

2.4. Коефіцієнт виконання тракторним парком норм виробітку - розрахо­вується діленням виконаних нормо-змін на відпрацьовані машино-зміни.

3. Показники економічності використання тракторного парку

3.1. Собівартість одного умовно-еталонного гектара - визначається ді­ленням усіх витрат на експлуатацію тракторів, сільськогосподарських машин і знарядь на загальний обсяг робіт в умовно-еталонних гектарах, виконаних трак­торним парком.

3.2. Витрати палива на один умовно-еталонний гектар і на 1 га фізичної площі.

Для визначення економічної ефективності використання всього машинно- тракторного парку, включаючи не лише силові (трактори), а й робочі машини, розраховують показник виходу валової продукції рослинництва на 1 грн варто­сті цих машин. З підвищенням цього показника створюються необхідні еконо­мічні передумови для швидшої окупності витрат на придбання техніки та її за­міни на більш продуктивну.

Існує багато напрямів поліпшення використання тракторного парку. Одні з них не залежать від аграрних підприємств, оскільки пов’язані з конструктивни­ми параметрами силових і робочих машин. Йдеться про необхідність створення нових і вдосконалення існуючих моделей і модифікацій тракторів зі строком служби дизельних двигунів і трансмісій до 5-6 тис. мотогодин без капіталь­ного ремонту, які мали б вищу питому енергомісткість, кращу маневреність, вищі робочу і транспортну швидкість і, що особливо важливо в умовах високої вартості пального, — менше витрачали б палива на одиницю виконуваних робіт.

Серед напрямів поліпшення використання тракторного парку, які залежать від аграрних підприємств, важливе місце займають установлення його раціона­льної структури, забезпечення тракторів необхідним шлейфом робочих машин і знарядь, раціональне комплектування тракторних агрегатів, підвищення квалі­фікації механізаторів і вдосконалення їх матеріального стимулювання за кращі результати роботи, поліпшення технічного обслуговування і проведення своє­часних та якісних ремонтів, удосконалення організації виробничих процесів.

На кожному підприємстві необхідно підвищувати змінну продуктивність тракто­рних агрегатів за рахунок таких факторів, як повне використання конструктивної ширини захвату агрегату, раціональне маневрування середньозмінною швидкістю його руху і повне використання робочого часу зміни. Відомо, наприклад, що за недовикористання конструктивної ширини агрегату на 1 % (робота без ходопокажчика) його продуктивність знижується на 2,5 %. Середньозмінна швидкість руху агре­гату часто буває низькою через неправильне регулювання робочих органів машин, невміння трактористів маневрувати швидкостями. Дослідами наукових організа­цій встановлено, що перейти зі швидкості, скажімо, 4 км на швидкість 6 км до­цільно лише за довжини шляху не менше 24 — 35 м.

Для зниження собівартості умовного еталонного гектара, а отже, і сільсько­господарської продукції, важливо не лише підвищувати продуктивність тракто­рних агрегатів, а й економно витрачати паливно-мастильні матеріали, які через багаторазове подорожчання стали однією з основних статей витрат у структурі всіх витрат на експлуатацію машинно-тракторного парку. Надзвичайно серйоз­ною проблемою, яка вимагає регулювання на макрорівні, є недопущення (згла­джування) різкого сезонного коливання цін на паливно-мастильні матеріали.

Для забезпечення ефективного використання машинно-тракторного парку потрібно, щоб техніка мала гарантоване сервісне забезпечення на весь термін її експлуатації. З цією метою виробники техніки мають створити мережу сервісних пунктів, укомплектованих кваліфікованими кадрами ремонтників.