Завдання для розв’язання

1. Зробити прогноз видобутку первинних паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та виробництва електроенергії в країні на період до 2010 року, виходячи з таких даних:

   ПЕР	Одиниця вимірювання	1995 р.	1997 р.	1999 р.	2001 р.	2003 р.	2005 р.
   Вугілля	млн т	164,8	133,7	98,4	74,7	76,2	122,3
   Нафта	млн т	5,3	4,5	4,2	4,1	3,9	4,9
   Газ	млрд м3	26,1	20,9	18,3	18,4	17,9	27,3
   Електроенергія	млрд кВт·год	298,5	252,6	203,2	183,0	173,0	249,4

2. Проаналізувати встановлену потужність електростанцій в країні, їх структуру та тенденції зміни, виходячи з таких даних:

   Електричні станції	1970 р.		1980 р.		1990 р.		2000 р.
   	млн кВт	відсотків	млн кВт	відсотків	млн кВт	відсотків	млн кВт	відсотків
   Усього, у тому числі:
   ТЕС	23,1		35,4		32,6		31,3
   ГЕС	2,5		4,0		4,7		4,7
   АЕС	–		2,4		13,8		12,8

3. Визначити обсяги споживання ПЕР та валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, енергоємність ВВП країни в кожному році та в цілому за десять років, тенденції зміни показників, виходячи з таких даних:

   Рік	Споживання ПЕР, млн т умовного палива (у.п.)	ВВП, млрд грн	Кількість населення, млн чол.
   1996	260,1	138,5	50,2
   1997	262,3	134,9	49,9
   1998	262,0	120,7	49,7
   1999	261,5	118,9	49,6
   2000	261,8	128,7	49,5
   2001	260,8	134,3	49,3
   2002	259,3	142,5	50,1
   2003	257,6	145,4	50,3
   2004	251,9	152,6	50,3
   2005	252,0	153,0	50,4

4. Визначити відсоток імпорту, експорту, чистого імпорту ПЕР країни за 1986–2004 рр., виходячи з таких даних:

Показник	1986 р.	1990 р.	1994 р.	1998 р.	2002 р.	2004 р.
Власний видобуток ПЕР, млн т у.п.	89,95	90,51	88,42	86,23	89,4	90,25
Імпортовано, млн т у.п.	34,56	32,7	30,2	28,4	30,56	34,0
Експортовано, тис. т у.п.	4256	3458	2497	2905	3856	4200

5. Визначити структуру енергоспоживання країни та тенденції її зміни, виходячи з таких даних, млн. т вугільного еквівалента:

   ПЕР	1996 р.	1998 р.	2000 р.	2002 р.	2004 р.	2006 р.
   Вугілля	160,8	152,7	87,4	69,7	82,2	142,3
   Нафта	29,25	27,47	34,9	35,09	34,92	25,93
   Газ	89,0	92,9	88,3	88,41	97,9	97,3
   Теплоенергія	52,3	48,6	45,4	42,6	48,2	50,9
   Електроенергія	58,5	52,6	53,2	63,0	63,0	69,4
   Інші види	10,1	8,2	5,3	4,2	5,6	8,9
   Всього

6. Проаналізувати динаміку рівня використання нетрадиційних джерел енергії у загальному паливно-енергетичному балансі країни, виходячи з таких даних:

   Показник, млн т у.п.	1995 р.	2000 р.	2005 р.
   Видобуто ПЕР, усього, в тому числі у галузях:	478,92	499,9	502,90
   – вугільна промисловість	180,96	175,36	168,96
   – нафтогазова промисловість	98,72	112,62	159,08
   – традиційна електроенергетика	58,91	60,89	58,05
   – вітроенергетика	0,02	0,78	3,41
   – сонячна енергетика	0,05	0,39	1,03
   – геотермальна енергетика	0,26	6,5	22,75
   – мала гідроенергетика	0,08	4,73	12,08
   – нетрадиційне паливо	4,72	25,44	55,34

7. Визначити темпи зростання та приросту енергоємності ВВП країн Східної та Центрально-Східної Європи за роками. Проаналізувати виявлені тенденції, виходячи з таких даних:

   Країна	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.
   Україна	2,15	2,18	2,27	2,47	2,6	2,65
   Росія	1,74	1,92	1,90	1,82	1,93	1,74
   Угорщина	1,5	1,48	1,46	1,42	1,42	1,40
   Чехія	1,7	1,65	1,63	1,54	1,52	1,49
   Польща	1,52	1,58	1,50	1,48	1,42	1,38

8. Визначити шляхом порівняння основні тенденції економіко-енергетичного розвитку країн на основі наведених показників:

Країна	ВВП на душу населення, дол. США	Нафтовий еквівалент, кг/ ВВП дол. США
Казахстан	3010	2,51
Україна	2400	2,15
Білорусь	4220	1,09
Чехія	9770	1,7
Польща	5400	1,52
Туреччина	5580	0,35
Естонія	4220	1,24
Росія	4480	1,74
США	26980	0,34
Аргентина	8310	0,31
Великобританія	19260	0,21
Франція	21030	0,19
Німеччина	20070	0,19
Японія	22100	0,16

9. Визначити структуру джерел виробництва електроенергії у країні у 1993–2005 роках та тенденції її зміни за цей період, виходячи з таких даних, млрд кВт·год:

   Джерело вироб­ництва електроенергії	1993 р.	1995 р.	1997 р.	1999 р.	2001 р.	2003 р.	2005 р.
   Вугілля	181,3	134,3	126,3	111,8	109,8	95,3	157,1
   Нафта	60,4	44,8	50,5	42,7	36,6	40,1	37,4
   Газ	30,2	38,8	35,4	32,5	32,9	25,4	39,9
   Інші джерела	30,2	80,6	40,4	16,3	3,7	12,2	15,0
   Всього	302,1	298,5	252,6	203,2	183,0	173,0	249,4

10. Проаналізувати різні види енергоємності та тенденції їх зміни протягом п’яти років у країні, виходячи з таких даних:

Показник	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Повні енергетичні витрати на виробництво, всього, млн т у.п., у тому числі:	489,0	496,1	498,8	502,2	510,7
– промислової продукції	391,2	406,8	404,0	416,8	420,3
– сільськогосподарської продукції	58,7	54,6	59,9	62,8	56,2
– продукції інших галузей	39,1	34,7	34,9	22,6	34,2
Вартість промислової продукції, млрд грн	139,2	136,6	137,2	132,2	135,0
Вартість сільськогосподарської продукції, млрд грн	34,8	39,0	37,8	36,1	34,3
ВВП, млрд грн	193,4	195,2	198,9	200,3	201,5

Тести

1. Енергетика як галузь народного господарства охоплює:

1. складну сукупність процесів перетворення, розподілу і використання усіх видів енергетичних ресурсів від їх видобутку до приймачів енергії включно;

2. складну сукупність процесів перетворення, розподілу і використання матеріальних та енергетичних ресурсів, починаючи їх видобутком і завершуючи споживачами;

3. сукупність процесів трансформації енергетичних ресурсів від їх видобутку до приймачів енергії включно.

2. Що визначає провідне народногосподарське значення енергетичної галузі:

1. енергетика формує основні народногосподарські пропорції;

2. на розвиток енергетики витрачається значна частина державних капіталовкладень;

3. енергетика характеризується найвищими рівнями рентабельності порівняно з підприємствами інших галузей;

4. енергетичний комплекс є найбільшим забруднювачем довкілля серед мобільних джерел.

3. Особливості енергетики, що відрізняють її від інших галузей народного господарства України, полягають у такому:

1. технологічні, внутрішньогалузеві особливості, характер зв'язку з іншими галузями, істотний вплив на навколишнє середовище;

2. внутрішньогалузеві особливості, характер зв'язку з іншими галузями, незначний вплив на навколишнє середовище;

3. високий рівень прибутковості галузі, технологічні, внутрішньогалузеві особливості, незначний вплив на навколишнє середовище;

4. високий рівень прибутковості галузі, висока трудомісткість виробництва, тісний зв’язок з іншими галузями, незначний вплив на навколишнє середовище.

4. Технологічні особливості енергетики обумовлені:

1. фізичною сутністю процесів виробництва, розподілу і споживання енергії;

2. моральною сутністю процесів виробництва, розподілу і споживання енергії;

3. фізичною та матеріальною сутністю процесів перетворення енергії;

4. технологічною специфікою виробників та споживачів енергії.

5. До технологічних особливостей енергетики належать:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

6. До технологічних особливостей енергетики не належать:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

7. До внутрішньогалузевих особливостей енергетики не належать:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

8. До внутрішньогалузевих особливостей енергетики належать:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

9. Характер зв’язку енергетики з іншими галузями народного господарства можна визначити таким чином:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

10. До особливостей зв’язку енергетики з іншими галузями народного господарства не належать:

1. взаємозамінність використовуваних ресурсів, послідовність фаз перетворення енергії, безперервність процесу виробництва електроенергії, її розподілу і використання;

2. висока капіталомісткість енергетичних об'єктів, тривалі терміни їх спорудження й експлуатації;

3. широке використання енергії у всіх галузях народного господарства, різноманітність її видів і параметрів, наявність зворотних зв'язків між енергетикою й іншими галузями.

11. До факторів, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів і впливають на розвиток енергетики, належать:

1. динаміка трудових ресурсів;

2. міжнародний поділ праці;

3. коливання кон'юнктури і погодних умов;

4. валовий внутрішній продукт на душу населення;

5. індекс цін.

12. До факторів, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) і впливають на розвиток енергетики, не належать:

1. динаміка трудових ресурсів;

2. міжнародний поділ праці;

3. коливання кон'юнктури і погодних умов;

4. валовий внутрішній продукт на душу населення;

5. індекс цін.

13. Економіка енергетики є галуззю економічної науки, яка вивчає:

1. галузь народного господарства, що охоплює енергетичні ресурси, вироблення, перетворення, передачу і використання різних видів енергії;

2. процеси розвідування, перетворення, передачу і використання різних видів енергії;

3. енергетичні ресурси, їх розвідування, вироблення, перетворення, а також передачу і використання різних видів енергії.

14. До основних макроекономічних показників енергетичного розвитку належать:

1. загальне споживання ПЕР;

2. споживання енергії на душу населення;

3. валовий внутрішній продукт (ВВП);

4. енергоємність ВВП;

5. види і якість застосовуваного в країні палива;

6. капіталомісткість енергетики.

15. До основних макроекономічних показників енергетичного розвитку не належать:

1. загальне споживання ПЕР;

2. споживання енергії на душу населення;

3. валовий внутрішній продукт (ВВП);

4. енергоємність ВВП;

5. види і якість застосовуваного в країні палива;

6. капіталомісткість енергетики.

16. Показник імпорту енергоресурсів, нетто розраховується таким чином:

1. (кількість імпортованих енергоресурсів – кількість експортованих енергоресурсів) / кількість спожитих енергоресурсів*100%;

2. (кількість експортованих енергоресурсів – кількість імпортованих енергоресурсів) / кількість спожитих енергоресурсів*100%;політекономії;

3. кількість спожитих енергоресурсів / (кількість експортованих енергоресурсів – кількість імпортованих енергоресурсів)*100%.

17. Показник енергоємності ВВП розраховується таким чином:

1. величина ВВП / кількість спожитих ПЕР;

2. кількість спожитих ПЕР / величину ВВП;

3. (кількість експортованих енергоресурсів – кількість імпортованих енергоресурсів) / величину ВВП;

4. величина ВВП / (кількість експортованих енергоресурсів – кількість імпортованих енергоресурсів).

18. Показник ВВП на душу населення розраховується таким чином:

1. кількість населення / величину ВВП;

2. величина ВВП / кількість населення;

3. приріст ВВП за певний період / кількість населення;

4. величина ВВП / приріст населення.

19. Енергоємність ВВП України є:

1. нижчою за аналогічні показники розвинених країн;

2. вищою за аналогічні показники розвинених країн;

3. відповідає середньому рівню аналогічних показників розвинених країн.

20. Оберіть правильне твердження:

1. загальний рівень споживання енергетичних ресурсів і величина ВВП на душу населення в Україні порівнянні з показниками розвинених країн;

2. загальний рівень споживання енергетичних ресурсів Україною порівнянний з показниками розвинених країн, проте величина ВВП на душу населення є набагато меншою;

3. величина ВВП на душу населення в Україні порівнянна з показниками розвинених країн, проте загальний рівень споживання енергетичних ресурсів є набагато меншим;

4. загальний рівень споживання енергетичних ресурсів і величина ВВП на душу населення в Україні є набагато більшими, ніж в розвинених країнах.

21. Вихідний високий рівень енергоємності ВВП України обумовлений таким причинами:

1. наявністю енергоємного паливно-енергетичного комплексу, створеного за часів Радянського Союзу і розрахованого на дешеве паливо;

2. насиченістю території енергоємними виробництвами;

3. зростанням світових цін на паливо;

4. неконкурентоспроможністю вітчизняної промислової продукції;

5. спрацюванням основних фондів енергетики;

6. високим рівнем забруднення довкілля.

22. До причин, що обумовили вихідний високий рівень енергоємності ВВП України, не належать:

    1. наявність енергоємного паливно-енергетичного комплексу, створеного за часів Радянського Союзу і розрахованого на дешеве паливо;

    2. насиченість території енергоємними виробництвами;

    3. зростання світових цін на паливо;

    4. неконкурентоспроможність вітчизняної промислової продукції;

    5. спрацювання основних фондів енергетики;

    6. високий рівень забруднення довкілля.

23. До факторів, які призвели до зростання енергоємності ВВП України протягом 90-х років ХХ ст., належать:

1. збереження в 90-х роках ХХ ст. орієнтації на енергоефективну структуру національного виробництва;

2. невисокий рівень морального і фізичного зносу основних виробничих фондів;

3. низька якість використовуваних у країні ПЕР;

4. конкурентне положення виробників палива й енергії;

5. спад виробництва.

24. До факторів, які призвели до зростання енергоємності ВВП України протягом 90-х років ХХ ст., не належать:

1. збереження в 90-х роках ХХ ст. орієнтації на енергоефективну структуру національного виробництва;

2. невисокий рівень морального і фізичного зносу основних виробничих фондів;

3. низька якість використовуваних у країні ПЕР;

4. конкурентне положення виробників палива й енергії;

5. спад виробництва.

25. Протягом 90-х років ХХ ст. відбулися такі зрушення у структурі економіки України:

1. різко зросла питома вага енергоємних галузей, які вироблять проміжну продукцію, і знизилася частка галузей, які випускають кінцеву продукцію;

2. зросла питома вага галузей, які випускають кінцеву продукцію, і знизилася частка галузей, які вироблять проміжну продукцію;

3. різко зросла питома вага енергоефективних галузей, які вироблять проміжну продукцію, і знизилася частка галузей, які випускають кінцеву продукцію;

4. співвідношення частки галузей, які вироблять проміжну продукцію, і таких, які випускають кінцеву продукцію, стабілізувалося.

26. Для сучасного енергетичного комплексу України характерний:

1. високий ступінь морального і фізичного зносу основних виробничих фондів підприємств;

2. високий ступінь морального і фізичного оновлення основних виробничих фондів підприємств;

3. незначний ступінь морального і фізичного зносу основних виробничих фондів підприємств;

4. високий ступінь прогресивності основних виробничих фондів підприємств.

27. Для сучасного енергетичного комплексу України не характерний:

1. високий ступінь морального і фізичного зносу основних виробничих фондів підприємств;

2. високий ступінь морального і фізичного оновлення основних виробничих фондів підприємств;

3. незначний ступінь морального і фізичного зносу основних виробничих фондів підприємств;

4. високий ступінь прогресивності основних виробничих фондів підприємств.

28. Україну можна охарактеризувати як таку, що:

1. є енергодефіцитною країною, яка повністю залежить від імпорту енергоресурсів;

2. перебуває на повному самоенергозабезпеченні;

3. ефективно поєднує використання власних та імпортованих енергоресурсів;

4. має власні запаси енергоресурсів, проте змушена імпортувати додаткові їх обсяги для задоволення своїх потреб.

29. Енергетика належить до ринку:

1. природних монополій;

2. монополістичного ринку;

3. вільної конкуренції;

4. олігополії.

30. Спад виробництва в Україні у 90-х роках ХХ ст. обумовив:

1. незначне зменшення питомих енергетичних витрат на виробництво продукції;

2. додаткове зростання питомих енергетичних витрат на виробництво продукції;

3. абсолютне скорочення питомих енергетичних витрат на виробництво продукції;

4. дотримання стабільної величини питомих енергетичних витрат на виробництво продукції.