7. Пожежна безпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця з пк
Будівлі та приміщення мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості (ДБН В.1.1-7-2002 “Пожежна безпека об’єктів будівництва”).
Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де знаходяться робочі місця з ПК, а також над ними чи під ними.
Приміщення мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації (НАПБ Б.06.004-2005 “Перелік однотипних за призначенням об’єктів, що підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”) з димовими пожежними сповіщувачами (ДБН В.2.5-13-98 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд”) та переносними вуглекислотними вогнегасниками, кількість яких визначається згідно НАПБ А.01.001-2004 “Правила пожежної безпеки в Україні”, НАПБ Б.03.001-2004 “Типові норми належності вогнегасників” (2 штуки на кожні 20 м2 площі приміщення).
Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.
3. Заходи мінімізації негативного впливу шкідливих виробничих факторів у професійній діяльності працівників банківських установ.
Під час виконання трудових обов’язків на працівників банківських установ може впливати комплекс ризик-шкідливих виробничих факторів, ступінь впливу кожного з яких залежить від умов і виду професійної діяльності.
Для банківських економістів, робота яких пов’язана з високою напруженістю зорових функцій, одноманітною позою, значним розумовим навантаженням найшкідливішим чинником є перенапруження зорового аналізатора (12.3% респондентів), що пояснюється тривалою, 6 ‒ 8-годинною роботою за монітором комп’ютера, а також недостатнім рівнем освітлення робочих місць у приміщенні.
Серед ризик-шкідливих факторів, які впливають на функціональний стан інженерів-програмістів, слід виділити електромагнітні випромінювання та електромагнітні поля, котрі генерують відеотермінали комп’ютерної техніки, сервери та інші електронні пристрої. При цьому рівень електромагнітного забруднення у виробничих приміщеннях, за експертними оцінками, не відповідає гранично допустимим нормам, прийнятим в Україні. Це значною мірою пояснюється браком атестаційної перевірки робочих місць цієї категорії спеціалістів відповідно до вимог “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.
Особливістю роботи фахівців з обслуговування юридичних та фізичних осіб є активна взаємодія з іншими людьми (клієнтами банку), що зумовлює значний вплив на їх працездатність нервово-емоційної компоненти та зорового напруження. Діяльність цих працівників відбувається в умовах дефіциту часу для оформлення кредитної операції та прийняття вельми відповідальних самостійних рішень.
Специфіка виконання професійних обов’язків інкасатора, охоронника полягає у високому ризику виникнення кримінологічних небезпек. Саме цей чинник розцінюється як найзначущіший для їх життя і здоров’я. У числі інших ризиків працівники зазначених професійних груп виділяють нервово-емоційне напруження, статичні, фізичні навантаження та недостатню рухову активність, а також параметри виробничого
Таким чином, в структурі ризик-шкідливих факторів, які впливають на функціональний стан працівників різних професійних груп банку, переважають: нервово-емоційне напруження, перенапруження зорового аналізатора, статичні, фізичні навантаження та недостатня рухова активність. Розумове напруження і кримінологічні небезпеки мають приблизно однаковий рівень значущості.
В Україні розроблені й діють нормативно-правові документи, в яких регламентовано вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ.
На підставі чинних нормативних документів з метою мінімізації негативного впливу шкідливих виробничих факторів у професійній діяльності працівників банківських установ, збереження їхнього здоров’я і працездатності рекомендується провести комплекс організаційно-технічних і медико-профілактичних заходів.
Організаційно-технічні заходи:
♦ вибір якісного апаратного забезпечення, насамперед відеотерміналу ПЕОМ (має здійснюватися згідно з вимогами нормативних документів щодо їх виготовлення та експлуатації) у тому числі, наявності сертифіката безпеки якості;
♦ розробка та застосування захисних засобів (захисні екрани, нейтралізатори електромагнітних випромінювань, апарати іонізації повітря тощо).
Ергономічна організація робочого місця користувача ПЕОМ:
♦ правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні;
♦ ергономічне обґрунтування розміщення виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик конкретного працівника;
♦ раціональне компонування обладнання на робочих місцях;
♦ урахування характеру та особливостей трудової діяльності.
Медико-профілактичні заходи:
♦ медичні огляди (попередні та періодичні);
♦ раціональне і профілактичне харчування;
♦ виконання спеціальних профілактичних та психофізіологічних вправ.
Працівники, які систематично працюють з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин колективного та персонального користування, повинні проходити обов’язкові медичні огляди: попередній – при прийнятті на роботу і періодичний – протягом трудової діяльності. У складі медкомісії мають бути терапевт, невропатолог та офтальмолог (для жінок – гінеколог). Підставою слугують: наказ № 246 Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р., ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. №7.
Раціональне профілактичне харчування допоможе зоровим аналізаторам та й усьому організму користувача комп’ютера нормально виконувати робочі функції. Їжа має бути калорійно обмеженою, однак якісною і повноцінною. Для професій, не пов’язаних із фізичною працею, загальна енергетична цінність добового харчового раціону повинна становити 13474 кДж.
Для профілактики загальної втоми й особливо втоми очей, важливе значення має раціональна організація режиму праці та відпочинку.
Загальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 годин. Під час робіт, які виконуються з великим навантаженням, регламентуються перерви тривалістю 10 – 15 хвилин через кожну годину, а при неінтенсивній і одноманітній роботі – через кожні дві години. Під час перерви доцільно виконати комплекс спеціальних вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження. Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, термін і методику їх проведення вибирають з урахуванням професійних особливостей праці службовців, а також зміни функціонального стану організму протягом робочого дня.
Виробничі приміщення, в яких встановлено відеотермінали (ВДТ) ПЕОМ, мають відповідати вимогам норматив них актів ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Згідно з цими нормативними документами робочі місця з відеотерміналами повинні:
♦ розміщуватися в окремих приміщеннях;
♦ мати площу на одне робоче місце не менше 6 квадратних метрів;
♦ мати об’єм приміщення – не менше 20 кубічних метрів;
♦ мати аптечки першої медичної допомоги;
♦ розміщуватися на відстані не менше 1 метра від стін із вікнами;
♦ мати відстань між бічними поверхнями відеотерміналів не меншою 1,2 метра;
♦ мати відстань між зовнішньою поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого – не менше 2,5 метра;
♦ мати прохід між рядами робочих місць – не менше 1 метра;
♦ мати систему автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними оповіщувачами та переносними вуглекислотними або порошковими вогнегасниками в розрахунку два вогнегасники на кожні 20 квадратних метрів площі приміщення та з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогненебезпечної речовини;
♦ не рідше одного разу на квартал очищувати від пилу агрегати й вузли, кабельні канали та простір між підлогами.
4.1 Загальна характеристика умов праці в банку. Основною метою управління охороною праці в банку це - підготовка, прийняття та реалізація рішень з питань охорони раці, які забезпечували б безпечні і не шкідливі умови праці, збереження здоров’я та великої працездатності всіх працівників банку в процесі їх трудової діяльності при мінімальних витратах на охорону праці. Для виконання вищезазначеної мети потрібно виконувати такі основні завдання:
Забезпечення обліку, та доведення до всіх працівників банку управлінської, нормативно-правової, довідкової та навчально-методичної інформації з охорони праці в такому необхідному об”ємі щоб виконувалися безпечне виконання трудових обов”язків.
Забезпечення організації навчання з питань охорони праці і професійного відбору працівників відповідно з вимогами нормативно правових актів з охорони праці.
Забезпечення назначення відповідальних осіб, за рішення конкретних питань охорони праці, розподіл обов’язків, прав та відповідальності відповідальних осіб і виконавців з питань охорони праці.
Забезпечення прийняття та реалізації у встановленому порядку ефективних рішень, мір і коштів з підтримки безпечних та нешкідливих умов праці, знищення небезпечних та шкідливих факторів, та інших відхилень від нормативних вимог, порушень вимоги безпеки.
Під об”єктами управління охороною праці в банку розуміють:
Трудова діяльність працівників банку (стан здоров’я, тяжкість праці, режим праці та відпочинок).
Технологічне і допоміжне обладнання, будівлі і споруди, (технічний стан, безпечність і не шкідливість використання, попереджувальний ремонт).
Виробнича природа (мікроклімат, освітлення, вентиляція та кондиціонування повітря, шум, організація робочого місця, сані умови).
Структурно
–функціональна схема
системи
управління охороною праці
(СУОП)
банка
Зовнішні
органи управління і нагляду за охороною
праці.
Кабінет
Міністрів, Міністерства, Органи виконавчої
влади і самоуправління,
Органи
державного нагляду за охороною праці
( Держнаглядохоронпраці, Держсанепідемнагляд,
Держпожнагляд і інші.),Органи прокуратури
і суду.
Рекомендації
для прийняття рішень
4.2.
Мікроклімат в приміщенні банку.
Стан
здоров’я працюючих значною мірою
визначається впливом на організм людини
фізичних факторів: температури, вологості
та швидкості руху повітря. Встановлено,
що найбільша шкода здоров’ю працюючих
та економічні збитки у зв’язку з не
виходом на роботу пов’язані з впливом
на організм знижених температур повітря
виробничих та побутових приміщень на
промислових підприємствах. Під впливом
низьких та знижених температур повітря
розвиваються захворювання периферичної
нервової та м’язової систем, суглобів:
радикуліти, неврити, мізіоти, ревматоїдні
захворювання.
Висока
температура і вологість повітря негативно
впливають на функціональний стан людини,
тому на робочих місцях необхідно
створювати комфортні теплові умови
постійно.
За
даними ВООЗ оптимальне значення
температури повітря у приміщенні
становить 19-23 С. Рекомендується відносна
вологість повітря 55%, швидкість руху не
повинна перевищувати на рівні обличчя
0.1 м/с.
Згідно
з діючими в нашій країні нормативами
ГОСТ 12.1.005.-88 “Мікроклімат виробничих
приміщень” температура повітря,
швидкість його руху та відносна його
вологість повинні відповідно становити:
22-24 градусів С; 0,1 м/с; 60-40%.
Для
того щоб, мікроклімат в приміщенні
банків відповідав всім нормативам,
необхідно встановлювати кондиціонери
які б подавали б свіже і чисте повітря.
Також регулювання роздачі повинно бути
ручним в управлінні. Але статистика
свідчить про те , що працівники які
працюють в приміщенні з кондиціонерами
хворіють частіше, тому що, благотворні
природні аєроіони застрягають у фільтрах
кондиціонера і повітря подається чистим
але мертвим.
Працівники
всіх банківських установ використовують
для обробки інформації комп’ютери, та
копіювальну техніку. Так уже через 5
хвилин роботи монітора комп’ютера
концентрація іонів знижується у 5-10
разів. Через 3 години їх концентрація
наближується до нуля. Ця зміна в повітрі
призводить до зін у серцево-судинній,
бронхо-легеневій та вегативних нервових
системах.
Всі
банки працюють з широким колом клієнтів,
та відвідувачів. Для цього необхідно
проводити додаткові заходи оздоровлення
повітряного середовища-додаткові
вентиляції, обмеження числа та місць
оснащенних загороджувальними стінами,
з невеликими віконцями для спілкування
з відвідувачами.
4.3.
Електробезпека в банках.
Всі
банки при виконанні своєї роботи
застосовують апарати та обладнання в
яких використовується електроенергія,
тому питання електробезпека є актуальним.
При експлуатації обладнання потрібно
дотримуватися вимог і правил “правила
охорони обчислювальних машин”, “Правила
техніки і безпеки при експлуатації
електроустановок”, затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці від 10 лютого
1999 року №21.
При
недотриманні вимог, що зазначенні вище
призводять до наступних електротравм:
Специфічне ураження тканини це-опіки, електричні знаки;
Металізація шкіри це - частки розплавленого металу;
Електроофтальмія це- запалення зовнішніх оболонок очей під дією ультрафіолетових променів електричної дуги;
Механічні ушкодження це - розірвання шкіри, вивихи, переломи і т.д, викликані мимовільним скороченням м’язів.
При впливу на людину електричного струму виникає електричний удар якій розрізняють на 4-ри ступені:
Ступінь - судорожне скорочення м’язів без утрати свідомості;
Судорожне скорочення м’язів з утратою свідомості, але зберігається дихання і робота серця;
Ступінь –втрата свідомості; порушення дихання або роботи серця;
Ступінь - клінічна смерть.
Потрібно завжди пам’ятати, що однією з особливостей електричного струму є те, що частини устаткування найчастіше нерухомі, і людина думає , що воно не принесе ніякої шкоди тому ,що нерухоме устаткування не мають високої температури, видимого випромінення, тому аналізатори не фіксують небезпеку, що насправді існує. Для того, щоб зменшити кількість винєкнення нєсчасних випадків уражєних електричним струмом потрібно провести основні заходи: Застосування малих напруг і електричний поділ мереж Для забезпечення безпеки єлєктроспоживачів варто застосовувати до 42 В: у приміщеннях з підвищеною небезпекою-36В, в особливо небезпечних-12В. Потрібно завжди пам’ятати, що небезпечного електро струму не існує, навіть при ураженні 12В, якщо напруга діє на безпосередньо важливі нервові вузли, керування якими в організмі людини здійснюється електричними сигналами дуже малих напруг. Контроль ізоляції При порушенні ізоляційного провода може призвести до летальних випадків, тому контроль ізоляції є необхідним заходом, що попереджує небезпеку ураження електричним струмом. Захисне заземлення, зануленя. Усі електроприлади які знаходяться в приміщенні згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні бути заземленні за допомогою нульового захисного провідника. Використання нульового робочого як нульового захисного провідника забороняється. Усі елєктроприймачі які використовуються в приміщенні, повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електроризеток заводського виготовлення. При здійснені трудової діяльності в приміщенні виникає також електростатистичне поле, воно виникає за рахунок тертя: килими, ліноліуми, лаковані покриття, одяг із синтетичної тканини, взуття. Також джерелом електростатичного поля є відеотермінали (ВДТ). Напруженість електростатистичного поля залежно від типу ВДТ коливається від 8 до75 кВ/м. Відповідно до ГОСТ12.1.045-84”ССБТ. Для досягнення зниження електрики та її небезпечних проявів здійснюються такими заходами:
Застосуванням електропровідності поверхні шляхом підтримки у приміщенні з ВДТ відносної вологості на рівні 40-60 %;
Застосуванням іонізації повітря нейтралізаторами статистичної електрики;
Застосуванням у приміщенні з ВДТ підлоги з анти статистичними лінолеумом і проведенням вологого прибирання;
Періодично при вимкненому комп’ютері протирати ледве змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури.
За даними ВООЗ, експериментальне дослідження впливу рентгенівського випромінювання на користувача ВДТ показало, що рівні опромінення виявилися нижче від доступних значень. 4.4 Охорона праці при експлуатації ПК. Для виконання роботи в установах банку використовують персональний комп’ютер. Але при щоденному використанні він призводить до погіршення стану здоров’я. Визначення та вивчення факторів, що впливають на стан людини яка користується комп’ютером, дозволить виділити основні причини напруженості, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи. При проведенні досліджень було виявлено, що у професійних операторів частіше всього зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової системи та захворювань шкіри. Також необхідно сказати, що вже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США було зафіксовано значна кількість скарг операторського персоналу на недомагання, передчасне стомлення, головний біль, порушення функції зору. Таблиця №1 Рівень захворюваності (%) осіб, тривалість та інтенсивність використання ВДТ у яких була різною.
-
Стан здоров’я
Групи користувачів ВДТ
Контрольна група
1
2
3
Функціональні порушення ЦНС (астенопічний синдром та ін.)
15.6
8.2
6.3
2.7
Хвороби системи кровообігу
57.7
60,3
29,2
23
Хвороби органів дихання
20
21,7
11,2
4,1
Хвороби органів травлення
40
38,6
29,8
18,9
Здорові
6,7
20,1
29,8
46,6
З наведених даних таблиці №1 видно, що фізіологічні порушення частіше спостерігаються в осіб, які довше та інтенсивніше використовували ВДТ, але загального висновку поки що зробити не можна. Крім того, за даними ряду факторів, у користувачів які інтенсивно використовують комп’ютер в умовах значних напружень, досить часто виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозності, роздратування, тривога, нерішучість, замкненість і т.д.). Працівниками кафедри охорони праці та екології Української академії друкарства та інших науково дослідних інститутів було проведено велику кількість дослідів щодо охорони праці та особливостей трудового процесу на комп’ютеризованих робочих місцях низки організацій. Основна частина цих результатів розміщена в таблиці №2. Таблиця №2 Характеристика скарг операторів комп’ютерної техніки.
№п/п |
Симптоми впливу комп’ютера |
Кількість працівників, які повідомили про симптоми, від загальної кількості опитуваних (%) |
||
Стаж роботи |
||||
До 1 року |
Від 1 до 3 років |
Від 3 до 5 років |
||
1 |
Біль та різь в очах |
58.8 |
67,5 |
88,7 |
2 |
Головний біль |
17,6 |
23,5 |
42,5 |
3 |
Біль в області спини |
18,5 |
21,2 |
32,2 |
4 |
Загальна втома |
29,4 |
25,7 |
42,6 |
5 |
Втома м’язів рук |
15,1 |
22,3 |
38,7 |
6 |
Підвищена роздратованість |
11,7 |
21,6 |
35,3 |
7 |
Порушення нічного стану |
8,3 |
15,5 |
20,6 |
8 |
Погіршення пам’яті |
7,2 |
12,3 |
17,1 |
Для досягнення більш високого рівня працездатності потрібно обладнати робоче місце по всіх нормативним актам та вимогами. Завдяки цьому продуктивність зростає на 15-30 %. Конструкція робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:
Висота робочої поверхні столу повинна бути в межах 680-800 мм,у середньому вона повинна становити 725 мм, ширина-600-1400мм, глибина-800-1000мм. Робочий стіл для ВДТ повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - неменше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. робоче сидіння користувача ВДТ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або змінні підлокітники. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися у межах 400-500 мм. Ширина та глибина його поверхні має бути неменшою ніж 400 мм. ,а кут нахилу поверхні - від 15 вперед до 5 назад градусів. Для досягнення працездатності працівників необхідно також забезпечити згідно “правил охорони праці під час експлуатації ПК” освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути змішаним. Природне світло повинно проникати через бічні світло прорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід. Штучне освітлення повинно обладнуватися системою загального рівномірного освітлення. В приміщенні де працюють з документами переважно використовують комбіноване освітлення. |
||||
Ефективність штучного освітлення приміщень залежить від правильного обслуговування світильників. Забруднення лам, світильників, скла світлових отворів може знизити освітленість приміщень у 1,5-2 рази. На робочих місцях може виникати шум, джерелами якого може бути вентилятор, системного блоку накопичувачі, принтери а також вулиця, суміжні приміщення. Згідно з ГОСТ 12.1003-83 ССБТ “Шум. Загальні вимоги до безпеки”, ТР№ 2411-81 “Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці”, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, ДСанПІН 3.3.2.-007-98 , рівень неповинен перевищувати 40-65 дБ. Заходи боротьби є усунення або послаблення в самому його джерелі у процесі проектування і використання засобів звукопоглинання. Під час роботи з ВДТ в приміщенні виникає вібрація яка неповинна перевищувати допустимих значень, визначених СН3044-84 та 12,1,012-90. Для зниження вібрації обладнання необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючі, передбаченні нормативними документами. |
||||
Працівникам банківської сфери потрібно знати й розуміти небезпечні та
шкідливі чинники, які виникають у процесі виконання посадових функцій.
У банківській установі мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори
[7]:
фізичні:
· піднімально-транспортувальні машини та механізми;
· автотранспортні засоби, електричний струм, що використовується у
приладах технологічного устаткування, інших цілях та потребах, рухомі
частини друкарських машинок, іншого виробничого устаткування;
· наявність зброї у деяких категорій працівників;
· підвищені рівні електромагнітного випромінювання, шуму під час
роботи на комп’ютерах, вібрації, статичної електрики, іонізації повітря;
психофізіологічні:
· статичні та динамічні перевантаження;
· розумове перенапруження;
· перенапруження зорового аналізатора
Виклад основного матеріалу. Переважна більшість банківських працівників (менеджери, економісти, бухгалтери, касири, операційні
працівники, оператори ПЕОМ, програмісти, інженери тощо) належать до
категорії осіб, яка займаються розумовою працею. При розумовій праці
мозок виконує не лише координаційні функції, але й є основним
працюючим органом. При цьому значно активізуються аналітичні та
синтетичні функції центральної нервової системи людини, інтенсивніше
функціонують увага, пам’ять, зростає напруження зорового і слухового
аналізаторів. Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій
праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м’язах
ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання
мозку киснем. Становлячи близько 1,5-1,5 % маси тіла, мозок споживає
понад 20 % його енергетичних ресурсів. Приплив крові до працюючого
мозку збільшується в 8-10 разів порівняно зі станом спокою, зростає
потреба його в кисні та глюкозі. Вміст глюкози у крові збільшується на
18-36 %, підвищується концентрація в крові адреналіну, норадреналіну і
вільних жирних кислот. В мозковій тканині посилюється втрата глюкози,
метіоніну, глютаміну та інших незамінних кислот, вітамінів групи В.
Погіршуються функції зорового аналізатора – гострота зору, стійкість
ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність [6].
Для банківських працівників часті випадки, коли формальне завершення
робочого дня не перериває процес професійно-спрямованої розумової
діяльності. У таких випадках розвиваються втома та перевтома організму.
Стан перевтоми при розумовій праці характеризується відсутністю повного
відновлення організму до чергового робочого дня, порушенням сну,
зниженням опору до дії несприятливих факторів навколишнього
середовища, підвищенням нервово-емоційної збудливості [6].
При тривалому використанні комп’ютерів працівниками банків та значним
розумовим напруженням можуть виникати наступні розлади здоров’я:
психофізіологічні порушення (роздратування, нервозність, нерішучість
тощо), зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м’язової системи,
розлади центральної нервової системи, порушення репродуктивної
функції.
Для успішного вирішення завдань банківського сектора економіки слід
акцентувати увагу на головних чинниках безпеки життєдіяльності
працівників.
Підбір кадрового персоналу для роботи в банках слід проводити не лише
за освітою, віком, статтю, досвідом роботи, але й з урахуванням даних
профвідбору, стану здоров’я, психофізіологічних тестів та комунікабельної
здатності. Керівництву банківських установ слід пам’ятати, що вагітним жінкам не рекомендується виконувати роботу, пов’язану з використанням
комп’ютерної техніки.
Всі виробничі приміщення банку повинні мати оптимальний мікроклімат,
освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та
електронні засоби – низький рівень шуму і вібрації, мінімальні
електромагнітні поля та випромінювання. Працівники повинні вміти
надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та
травм.
У банківських установах обов’язково потрібно дотримуватись правил
пожежної безпеки, техніки безпеки при користуванні електрообладнанням,
у кожному приміщенні та на поверсі банку повинні бути: сигналізація,
вивішені плани евакуації людей і матеріальних цінностей при виникненні
надзвичайних ситуацій, працюючі вогнегасники, а на території банку –
первинні засоби пожежогасіння (пісок, лопати, сокири, ковдри тощо).
У державних та комерційних банках повинні розроблятись конкретні
заходи щодо покращення умов праці та підвищення безпеки
життєдіяльності на основі впровадження найновіших досягнень науки та
техніки. Наприклад, з метою захисту від випромінювання доцільно
замінити найбільш поширені, але на жаль вже морально застарілі
монітори (дисплеї), які містять електронно-променеву трубку, на більш
ергономічні рідкокристалічні та органічно-електролюмінісцентні дисплеї,
які характеризуються високою якістю відеовідтворення та сучасним
дизайном.
Безпека життєдіяльності працівників банківського сектора економі
Безпека праці в банківських установах
при використанні комп’ютерних технологій
Постановка проблеми. Використання комп’ютерних технологій підвищує
ефективність банківського сектора економіки, але разом з цим виникають
і нові проблеми, пов’язані зі здоров’ям працівників банківських установ.
Вирішення даного питання включає в себе розробку конкретних заходів
безпеки праці, спрямованих на ергономічне обладнання комп’ютерного
робочого місця і створення належного виробничого середовища
банківського працівника.
Аналіз останніх досліджень. Те, що робота за комп’ютером не зовсім
безпечна, раніше інших відчули користувачі найбільш комп’ютеризованої
країни світу – США. За даними Міністерства праці, одні тільки так звані
“травмуючі дії, що повторюються при роботі з комп’ютером”, обходяться
корпоративній Америці в 100 млрд. доларів щорічно. Компенсації, які
виплачуються службовцям, досягають астрономічних розмірів, а деяким
потерпілим від роботи за комп’ютером доводиться розплачуватися
жорстокими болями протягом всього життя [7].
Негативна дія комп’ютера на працівника в першу чергу проявляється у
великих перевантаженнях зорового аналізатора, що призводить до
загальної перевтоми організму. Це подібно стресу. Звідси і головний біль,
відчуття втоми. Якщо стрес у людини тривалий, виникає момент, коли
слабка ланка в ланцюзі організму рветься: у одних може загостритися язва,
у інших виникають проблеми з серцево-судинною системою, у третіх – з
нервовою і т.д. [7].
В цілому при тривалому використанні комп’ютерів у працівників можуть
виникати наступні розлади здоров’я: психофізіологічні порушення
(нервовість, нерішучість тощо), зоровий дискомфорт, перенапруження
скелетно-м’язової системи, розлади центральної нервової системи,
порушення роботи серцево-судинної системи, болі в хребті, закам’янілість
та оніміння м’язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта,
порушення постави, судоми м’язів ніг, підвищена загальна втома, головні
болі, поганий сон, підвищена дратівливість, відчуття неспокою і
депресивний стан, порушення репродуктивної функції [2, 3, 4].
Значні обмеження м’язової активності можуть стати причиною
функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення
атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда. Тривалеперебування в одноманітній сидячій позі призводить до застійних процесів,
зокрема в області малого тазу, що може викликати гінекологічні
порушення [2].
Робота користувача персонального комп’ютера виконується в
одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язової активності при
рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-
емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів:
електростатичного поля; електромагнітних випромінювань у
наднизькочастотному, низькочастотному та середньочастотному
діапазонах; рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного
випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму;
незадовільного рівня освітленості, незадовільних мікрокліматичних умов.
Причиною відхилень у здоров’ї користувачів є незадовільні ергономічні
характеристики моніторів, неправильна організація робочого місця,
незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці [3].
За результатами перевірки одного з банків встановлено, що
електромагнітні та електростатичні поля значно вище норми, комп’ютери
з точки зору освітлення розміщені неправильно, не дотримується безпечна
відстань між комп’ютерами, неякісні захисні екрани моніторів [7].
Невирішені раніше частини проблеми. На сьогодні недостатньо
висвітлені питання безпеки праці в банківських установах при
використанні комп’ютерної техніки. Поряд з існуючими вимогами щодо
охорони праці в банківських установах повинні бути впроваджені безпечні
умови праці, стосовно використання нових технічних та електронних
засобів банківської діяльності.
Мета статті полягає в аналізі існуючих і наданні рекомендацій щодо
спеціальних заходів безпеки праці працівників банківських установ з
урахуванням фізіологічних особливостей роботи людини за комп’ютером і
технічних параметрів засобів комп’ютеризації.
Виклад основного матеріалу. Безпека праці в банківських установах
обов’язково повинна включати в себе технічні методи підвищення безпеки
роботи за комп’ютером. Для якісного зображення, запобігання
стомлювання очей та зменшення помітного блимання екрану частота
кадрової розгортки звичайного монітора з роздільною здатністю 1024х768
повинна бути не менше 75 Гц.
З метою захисту від електромагнітного випромінювання доцільно замінити
найбільш поширені, але, на жаль, вже морально застарілі монітори, які
містять електронно-променеву трубку, на більш ергономічні
рідкокристалічні та органічно-електролюмінісцентні дисплеї, які
характеризуються високою якістю відеовідтворення та сучасним дизайном.
Для захисту від електромагнітних випромінювань слід встановити захистіфільтри для моніторів. З метою зменшення шуму та вібрації під матричні
принтери доцільно підкласти гумові килимки.
Ремонт та заміну картриджів струминних та лазерних принтерів повинні
здійснювати технічні працівники у спеціальних приміщеннях. У випадку,
якщо виробниче приміщення банку розраховане на багато комп’ютерних
робочих місць, то всі вони повинні мати ізольовані перегородки або кабіни.
Всі пристрої комп’ютера повинні відповідати вимогам пожежної та
електробезпеки. При ввімкненому комп’ютері заборонено торкатись задніх
частин пристроїв, з’єднувати та від’єднувати кабелі з’єднання.
Потрібно приділити значну увагу вимогам до приміщень, в яких
знаходиться комп’ютерна техніка та розташуванню робочих місць. Так,
згідно з державними санітарними правилами, площа приміщення на одне
робоче місце користувача комп’ютера повинна становити 6 м
2
, а об’єм
– не менше ніж 20 м
3
. Відстань від задньої частини монітора до стіни
повинна бути не менше ніж 1 м, між боковими комп’ютерами – не менше
ніж 1,2 м, а комп’ютерами, які розташовані один за одним, не менше 2,5 м.
Не рекомендується розташовувати комп’ютери задніми частинами
моніторів один до одного.
Слід приділити належну увагу правильному і ергономічному обладнанню
комп’ютерних робочих місць працівників. Працівник банківської установи
повинен сидіти за робочим місцем правильно, з рівною спиною.
Оптимальна відстань від очей до монітора – 50-70 см. При роботі за
монітором доречно робити такі профілактичні заходи: частіше моргати,
періодично відволікатися (дивитися у вікно, в далечінь), робити гімнастику
для очей.
Потрібно забезпечити оптимальний мікроклімат виробничих приміщень
банку, де знаходиться комп’ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря
повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, температура
повітря – +22-24°С. Приміщення банку також повинні мати оптимальне
освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та
електронні засоби – низький рівень шуму і вібрації, мінімальні
електромагнітні поля та випромінювання.
У зв’язку з тим, що комп’ютерні електростатичні поля здатні притягувати
пил, бруд, інші шкідливі домішки, які є в приміщенні банківської установи,
необхідно обов’язково проводити щоденне вологе прибирання
приміщення. Приміщення банківської установи, де знаходяться
комп’ютери, необхідно через кожну годину роботи провітрювати.
Працівникам, які працювали з комп’ютерною технікою, по закінченні
робочого дня рекомендується вимити руки теплою водою з милом.
Банківським працівникам через кожну годину роботи за комп’ютером
варто робити перерву на 10-15 хвилин, а тривалість безперервної роботибез регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Під час
перерви потрібно залишити приміщення, де знаходяться комп’ютери. У
приміщеннях, де знаходиться комп’ютерна техніка, приймати їжу
категорично заборонено.
Не допускається поряд з робочим комп’ютерним місцем наявності пожежо-
та вибухонебезпечних речовин. В банківській установі обов’язково повинні
бути аптечки першої медичної допомоги. Працівники повинні вміти
надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та
травм.
Вагітним жінкам взагалі не рекомендується виконувати роботу, пов’язану з
використанням комп’ютерної техніки.
Працівники банківських установ, які будуть працювати з комп’ютерною
технікою, обов’язково повинні пройти попередній, а у подальшому
періодичний медичний огляд, вступний та первинний інструктажі з
охорони праці, перевірку знань з питань охорони праці, електро- та
пожежної безпеки. Повторний інструктаж для працівників банківських
установ, які працюють з комп’ютерними технологіями, слід проводити
один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два
роки.
Керівництву банківських установ рекомендується організувати спеціальні
кімнати для фізичних профілактичних вправ та психологічного
розвантаження для працівників, які працюють з комп’ютерними
технологіями.
Висновки. Викладено основні заходи безпеки праці в банківських
установах при застосуванні комп’ютерної техніки та технологій. Безпека
праці працівників повинна бути невід’ємною частиною роботи служби
охорони праці банківської установи. Керівництву банківських установ
необхідно створювати належні і безпечні умови праці й збереження
здоров’я працівників з урахуванням медичних, санітарних та технічних
вимог стосовно використання новітніх комп’ютерних технологій.
Список літератури
1. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів
вищих навчальних закладів. – К.: “Академвидав”, 2002. – 320 с.
2. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. Навчальний
посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 176 с.
3. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум:
Навчальний посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 496 с.
4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – Л.: Львів. банк.
ін-т НБУ; К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 186 с.
5. Обливанцов В.В. Безпека життєдіяльності працівників банківського сектора
економіки // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб.
наук. праць. Том 15. – Суми: УАБС НБУ, 2006. – С. 43-48.6. http://vio.fio.ru/vio_02/cd_site/Articles
НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ Н А К А З 26.03.2010 N 65 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за N 293/17588 Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин Відповідно до Закону України "Про охорону праці" Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин що додаються. 2. Визнати таким що втратив чинність наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.99 N 21 "Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин" зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675. 3. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері департаменту державного нагляду Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду. 5. Заступнику начальника відділу персоналу діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації. 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П. 7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 N 65 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за N 293/17588 ПРАВИЛА охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин I. Сфера застосування 1.1. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин далі - Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності які у своїй діяльності здійснюють роботу пов'язану з електронно-обчислювальними машинами далі - ЕОМ з відеодисплейними терміналами далі - ВДТ у тому числі на тих які мають робочі місця обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями далі - ПП . Правила встановлюють вимоги безпеки до обладнання робочих місць операторів ЕОМ з ВДТ та ПП далі - оператори та до роботи із застосуванням ЕОМ з ВДТ і ПП. Вимоги Правил є обов'язковими для роботодавців операторів електронно-обчислювальних машин операторів комп'ютерного набору операторів комп'ютерної верстки та працівників інших професій які у своїй роботі застосовують ЕОМ з ВДТ і ПП. 1.2. Вимоги Правил не поширюються на: робочі навчальні місця учнів студентів у комп'ютерних класах кабінетах вищих професійно-технічних загальноосвітніх навчальних закладів; робочі місця операторів ЕОМ у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій; робочі місця пілотів водіїв або операторів транспортних засобів обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП ЕОМ у системах оброблення даних на борту засобів сполучення ЕОМ у складі машин і обладнання що переміщуються в процесі роботи; робочі місця працівників які займаються обслуговуванням ремонтом і налагодженням ЕОМ з ВДТ і ПП; портативні системи оброблення даних якщо вони непостійно використовуються на робочому місці; обчислювальні машинки калькулятори каси апарати та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; друкарські машинки класичної конструкції обладнані ВДТ дисплейні друкарські машинки . 1.3. Робочі місця мають відповідати вимогам цих Правил та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 ДСанПіН 3.3.2-007-98 далі - ДСанПіН 3.3.2-007-98 . 1.4. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 НПАОП 0.00-4.12-05 . 1.5. Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про інструктажі спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 НАПБ Б.02.005-2003 . 1.6. Не слід допускати до роботи осіб що в установленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з охорони праці пожежної безпеки та цих Правил. 1.7. На підприємстві де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП створюється служба охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 НПАОП 0.00-4.21-04 . 1.8. На підприємстві де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП розробляється інструкція з охорони праці відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 НПАОП 0.00-4.15-98 . II. Терміни та визначення У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні: відеодисплейний термінал ВДТ - частина ЕОМ що містить пристрій для візуального відображення інформації; електронно-обчислювальна машина ЕОМ - електронно-обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями системними елементами пристрої для друку сканери модеми блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої ; оператор ЕОМ з ВДТ і ПП - працівник який використовує екранні пристрої під час своєї роботи; периферійні пристрої ПП - сукупність необов'язкових додаткових пристроїв які використовуються в процесі діяльності оператора ЕОМ клавіатура маніпулятор "миша" дискова система звукова система модем мікрофон принтер сканер тощо ; робоче місце - сукупність устаткування що включає екранний пристрій який може доповнюватись клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням що являє собою інтерфейс "оператор-ЕОМ" іншими приладами периферійними пристроями що включають пристрої для дискет телефон модем друкувальний пристрій тримач документів робоче крісло і робочий стіл або робочу поверхню а також необхідне виробниче середовище. III. Вимоги до виробничих приміщень 1. Загальні вимоги 1.1. Вимоги стосовно освітлення оптимальних умов мікроклімату ергономічних характеристик основних елементів робочого місця рівнів шуму вібрації електромагнітного ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98 v0007282-98 . 1.2. Виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації затвердженій в установленому порядку. 1.3. Під час експлуатації будівель та споруд де розміщені робочі місця операторів повинні забезпечуватись вимоги: а Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 НПАОП 45.2-4.01-98 ; б Правил обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд затверджених наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 НПАОП 45.2-1.01-98 .