Чорна бактеріальна плямистість помідорів

Збудник : Xannthomonas campestris pv. vesicatora Dows.

Ознака хвороби : проявляється на проростках, стеблах, листках, черешках і плодах протягом вегетації рослин. На сім’ядолях з’являються невеликі вдавлені бурі плями, які розміщуються вздовж жилок або по краях пластинки. На листках з’являються темно-зелені, пізніше червоно-коричневі, чорні плями діаметром до 1-3 мм. Плями зливаються (особливо вздовж жилок), набувають неправильної форми і викликають пожовтіння і скручування листкової пластинки. На стеблах і черешках з’являються аналогічні плями, але видовженої форми. На зелених плодах з’являються спочатку невеликі бородавки з водянистою облямівкою, в яких центр пізніше темніє, тканина загниває і утворюються глибокі чорні виразки.

Спеціалізація : уражуються рослини із родини пасльонових.

Розповсюдження : на території України, Росії, Казахстану.

Джерело інфекції : уражене насіння і інфіковані рослинні рештки.

Бактеріальний рак помідорів

Збудник : Corynebacterium michiganense Jensen.

Ознака хвороби : при дифузному ураженні рослин вони в’януть і відмирають (особливо молоді), на дорослих рослинах спостерігається в’янення окремих листків і гілочок. Якщо зробити поперечний зріз стебла, можна побачити почорніння судинно-волокнистих пучків. При місцевому ураженні тканин з’являються плями на листках, черешках, стеблах, плодоніжках бурого кольору, спочатку дрібні, пізніше заглиблюються і утворюються виразки. Місцеве ураження плодів проявляється у вигляді «пташиного ока» - буро-коричневі маленькі плями з чорною крапкою в центрі.

Спеціалізація : крім помідорів уражуються рослини перцю.

Розповсюдження : у всіх країнах світу, де вирощують помідори.

Джерело інфекції : заражене насіння і неперегнилі рослинні рештки. Під час вегетації у рослину бактерії проникають через ранки (механічні пошкодження) і кореневі волоски, а потім розмножуються в судинній системі.

Верхівкова гниль помідорів

Збудник : Pseudomonas persicum Burg.

Ознаки хвороби : спочатку на верхівці квіткової частини плода з’являються водянисті сіро-зелені плями, які пізніше перетворюються в буру гниль. Верхівка плода від деформації тканини стає вдавленою, уражена тканина під епідермісом загниває, а плоди часто опадають і в них формується недоброякісне насіння. Збудник уражує тільки зелені плоди. Першою причиною хвороби є висока температура і недостатня кількість вологи в ґрунті, другою – ослаблені рослини уражують бактерії і плоди загнивають.

Спеціалізація : крім помідорів уражують також перець.

Розповсюдження : хвороба зустрічається, в основному, в країнах з посушливим кліматом.

Джерело інфекції : неперегнилі уражені рештки і багаторічні бур’яни.

Методика аналізу ураженого матеріалу і виділення збудника

Для визначення природи захворювання необхідно здійснити аналіз уражених рослинних тканинах з метою виділення збудників бактеріозів і встановлення їх видового складу. Найкращий матеріал для досліджень – це живі уражені бактеріозами рослини, особливо для виділення збудників бактеріозів, тому що більшість бактерій із сухого матеріалу важко виділяються або зовсім не виділяються. Майже не виділяються збудники бактеріозів гербарного матеріалу.

Правильний вибір рослинного матеріалу для таких досліджень має велике значення. Помилки, недотримання вимог методики можуть в деяких випадках обезцінити матеріал або призвести до від’ємних результатів. В зв’язку з цим до збирання матеріалу необхідно відноситися з великою увагою і дотримуватися таких правил:

1. Матеріал для бактеріологічних досліджень повинен збиратись по можливості стерильно і завжди в стерильний папір і посуд.

2. Зібраний матеріал повинен без затримки проаналізований і посіяний на відповідні поживні середовища.

3. Якщо аналіз проводиться пізніше, тоді зразки необхідно підсушити між листами фільтрувального паперу, а потім тримати в паперових пакетах.

Виділяти збудників бактеріозів можна із різних органів і частин рослини. При виборі способу виділення необхідно враховувати тип ураження. Для цього можуть бути використані різноманітні методики досліджень: мікроскопічний (виготовлення мазків і відбитків), анатомічний (зрізи для гістології – виготовлення тимчасових і постійних препаратів), аналіз насіння, бактеріологічний посів і виділення збудників бактеріозів.

Техніка виконання вищеперерахованих методів досліджень наведена у відповідній спеціальній літературі.

Для мікроскопічних досліджень шматочок (3-4 см) сухої серцевини бузини розрізають пополам вздовж, між двома половинками розміщують дослідний матеріал і від руки звичайним лезом готують зрізи із уражених рослинних тканин. Потім витримують зрізи 5-10 хвилин у воді і без шматочків бузини переносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом. При наявності збудника хвороби можна побачити, як із судин витікає бактеріальна маса.

Для того, щоб краще розглянути бактерії, застосовують метод фарбування зрізів водними розчинами 0,5 % метиленового синього. Зріз розміщують в краплину води на предметне скло і наносять краплю барвника, бактерії фарбуються в синій колір.

В деяких випадках, наприклад, при наявності бактеріального раку помідорів, фарбують вже фіксований матеріал (мазок) за Грамом. Після фарбування під мікроскопом можна побачити дрібні пофарбовані у синій колір паличкоподібні бактерії збудника хвороби.

Для диференційованого фарбування здорових і уражених тканин і бактерій застосовують фарби сафранін водний розчин (1-2 хв.) і дофарбовують анілін-бляу – 0,5 хвилин. Для приготування фарби анілін-бляу беруть 25 мл насиченого розчину фарби і 100 мл водного розчину пікринової кислоти. При розгляді препарату під мікроскопом можна побачити на загальному рожевому фоні ураженої тканини пофарбовані у синій колір скупчення бактерій у вигляді темно-синьої маси.

Для отримання постійних препаратів анатомічні зрізи готують з допоміжного мікротома, отримані зрізи розміщують на предметному склі у канадський бальзам і накривають покривним скельцем.

Для аналізу рослин, уражених плямистістю, із ураженої і зовні здорової тканини, ретельно промивають на протязі 3-5 хвилин під сильним струменем водопровідної води, споліскують стерильною водою і розтирають у фарфоровій ступці з невеликою кількістю стерильної води до отримання гомогенної маси. Отриману суспензію бактеріологічною петлею рівномірними синусоїдними рухами розподіляють по поверхні твердого поживного середовища у чашки Петрі і рівномірно розмазують шпателем по всій поверхні чашки; цим же шпателем проводять по поверхні другої, третьої і т.д. чашок для отримання окремих колоній. Чашки інкубують 3-6діб при 26-28 ᵒС. після інкубації для подальшого вивчення характерні для збудника колонії петлею роблять посів у пробірки на скошений агар.

Аналогічним методом аналізують уражені стебла і судини коренів рослин.

Для аналізу і виділення збудника із уражених плодів краще відбирати плоди на початку розвитку гнилей. Плоди промивають вищевказаним способом, протирають декілька разів спиртом, розрізають стерильним скальпелем в місці здорової і ураженої тканини, петлею набирають сік, який рівномірними штрихами розподіляють по поверхні твердого поживного середовища. Також можна взяти шматочок ураженої тканини для подальшого розтирання у ступці і посіву на середовище.

Відомо, що передача бактерій насінням є одним із джерел інфекції. Тому, визначення зараженості насіння бактеріями є одним із перших етапів насіннєвого контролю. Для бактеріологічного аналізу насіння використовують методи: зовнішній огляд насіння – в ураженому насінні бактеріози викликають щуплість, недорозвиненість, викривлення, потемніння, плями і виразки різного кольору; метод вологої камери – на ураженому насінні або на проростках з’являються краплі ексудату різного кольору або вони ослизнюються, після чого ексудат висівають на тверде поживне середовище для виділення збудника і вивчення його біологічних властивостей і визначення виду; для виявлення внутрішньої інфекції насіння дезінфікують 0,5 % розчином марганцевокислого калію протягом 5 хвилин, потім занурюють на 1 хвилину в спирт, 5-6 разів промивають стерильною водою і розтирають в стерильній ступці, отриману масу висівають на поверхню твердого поживного середовища, інкубують в термостаті, колонії відсівають, вивчають вид збудника; люмінесцентний метод – виявляється внутрішня інфекція і недоброякісність насіння – в ураженому насінні відсутнє світіння, темніє оболонка (тільки для аналізу світло пофарбованого насіння!); польовий метод – висів насіння в грунт і виявлення ураженості рослин бактеріозами; серологічний метод – на предметному склі змішують краплю специфічної сироватки з чистою культурою збудника бактеріозу і при наявності реакції аглютинації на склі випадає подібний на дрібне насіння або творог осад; анатомічний метод – застосовується для виявлення внутрішньої інфекції насіння шляхом виготовлення зрізів.