- •Лабораторний практикум
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Опис приладу
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12. Cедиментаційний аналіз
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Будова приладу
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Додаток
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Геометрична оптика
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 22. Визначення показника заломлення рідини та концентрації розчину за допомогою рефрактометра
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 23. Визначення фокусної відстані, оптичної сили та радіусу кривизни збиральної лінзи
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 24. Визначення фокусної відстані і положення головних площин складної оптичної системи
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 25. Вивчення зорової труби
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 26. Вивчення мікроскопа
- •Вказівки до виконання лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Фізичний експеримент на лінії з еом Лабораторна робота № 31. Вивчення роботи анологово-цифрового перетворювача
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 32. Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 33. Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Додаток і
- •Додаток іі
Вказівки до виконання лабораторної роботи
Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: явища поглинання світла, закон Бугера, особливості поглинання світла розчинами [1, т.1, §6.5; 2, §§ 187,194 – 196, 225,259,261; 4, т.2, §§ 141, 145, т.3, §§ 87-90].
Електромагнітна (світлова) хвиля несе з собою потік енергії, що при взаємодії з частинками речовини поглинається, переходячи в енергію коливання електричних зарядів в атомах та молекулах.
Поглинанням світла називається явище втрати енергії світлових хвиль, які проходять через речовини, внаслідок перетворення енергії хвилі в різні форми внутрішньої енергії речовини, або в енергію вторинного випромінювання інших напрямків та спектрального складу.
В
наслідок
поглинання світла інтенсивність світла
зменшується. Нехай на пластинку
товщиною
х падає
світло інтенсивністю
Іо
(рис. 11.1). Виділимо в пластинці ділянку
товщиною
dx.
Тоді величина потоку, який поглинається
цією ділянкою буде dІ.
Величина dІ
буде прямо пропорційна потоку І,
що падає на ділянку товщиною dх:
,
де k – коефіцієнт ослаблення світлового потоку, або коефіцієнт поглинання.
Знак „ – ” вказує, що інтенсивність світла зменшується (поглинається) при проходженні світла.
Розділивши змінні та інтегруючи, маємо:
,
або
.
Ця залежність носить назву закону Бугера.
Коефіцієнт поглинання світла k залежить від довжини хвилі (або частоти ) і для різних речовин різний.
Нехай ми маємо монохроматичний потік світла і його інтенсивність після проходження через дану товщину d1 розчину буде:
. (11.1)
Якщо товщина розчину буде d2, то:
. (11.2)
Розділивши (11.1) на (11.2), отримаємо:
. (11.3)
Логарифмуючи вираз (11.3), отримаємо:
.
Тоді:
. (11.4)
Коефіцієнт поглинання можна визначити і простіше, якщо відоме значення І0. Для цього із формули (11.1) знайдемо відношення І1/І0:
.
Логарифмуючи цей вираз знайдемо І0/І1:
.
Звідси
. (11.5)
Коефіцієнт поглинання розчинів буде залежати від концентрації домішок, які здійснюють поглинання світла:
, (11.6)
де С – коефіцієнт пропорційності; n – концентрація домішок в розчині.
Якщо взяти розчин з відомою концентрацією домішок n0, то можна визначити концентрацію невідомих домішок в розчинах. Згідно з рівнянням (11.6) для відомої концентрації n0 та невідомої концентрації nx відповідно маємо:
та
.
Тоді:
. (11.7)
Опис приладу
Прилад для вимірювання коефіцієнтів поглинання та концентрації домішок в розчинах складається з таких частин (рис. 11.2):
1–газовий лазер; 2–джерело живлення лазера; 3–дзеркало; 4–кювета з розчином; 5–приймальне вікно; 6–мікроамперметр; 7–регулюючий поляроїд.
Світло від лазера (1), після відбиття від дзеркала (3), попадає через приймальне вікно (5) на фотоелемент. Величину світлового потоку, або силу світла І реєструють за допомогою мікроамперметра (6). Інтенсивність початкового світлового потоку (І0) можна відрегулювати з допомогою поляроїда (7), використовуючи той факт, що промінь лазера є поляризованим світлом.
