2. Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків. Підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків

Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, під які підпадають всі учасники міжнародних економічних відносин. Ва­лютні ризики це небезпека валютних втрат у результаті зміни курсу валюти ціни (позики) стосовно валюти платежу в період між підписанням контракту чи кредитної угоди і здійсненням платежу. В основі валютного ризику лежить зміна реальної вар­тості грошового зобов'язання в зазначений період. Під валютні ризики можуть підпадати обидві сторони-учасники угоди.

Приклад 9.2.1. 10 лютого 2007 року експортер з США уклав контракт на суму 10 мільйонів євро з імпортером зі франції з відстрочкою платежу на 1 місяць. Валюта ціни в кон­тракті – євро, валюта платежу – долар США. На час укладання контракту курс євро стосовно долар складав 1EUR=1.5346 USD.

На 10 березня, коли повинен був здійснюватися платіж, курс євро склав 1EUR=1.3966USD. У такий спосіб за період між укладанням контракту і платежем по ньому валюта ціни – євро – знецінилася на 8.99%. Втрати експортера склали ті ж 8.99%, а імпортер навпаки виграв, тому що заплатив не 15346000 доларів, а тільки 13966000 доларів.

У приведеному прикладі стороною, що програла, є екс­портер, але у випадку протилежної динаміки валютного курсу, тобто якби курс долара на 10 березня перевищив значення 1.5346 USD, збитки поніс би імпортер товару.

Сутність підходів до вибору стратегії захисту від валют­них ризиків.

У міжнародній практиці застосовуються три основних способи страхування ризиків:

• односторонні дії одного з партнерів;

• операції страхових компаній, банківські та урядові гарантії;

• взаємна домовленість учасників угоди.

На вибір конкретного методу страхування ризику впли­вають такі фактори, як:

• особливості економічних і політичних відносин зі строною-контрагентом угоди;

• конкурентноздатність товару; платоспроможність контрагента угоди;

• діючі валютні і кредитно-фінансові обмеження в даній країні;

• термін покриття ризику;

• наявність додаткових умов реалізації угоди;

• перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.

Світова практика страхування валютних і кредитних ри­зиків відображає зміни, які відбулися у світовій економіці і ва­лютній системі в цілому. Найбільш простим і найпершим методом страхування валютних ризиків були захисні застереження.

Валютні застереження. Валютне застереження – умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти застереження з метою страху­вання валютного чи кредитного ризику експортера чи кредито­ра. Найбільш розповсюджена форма валютного застереження – неспівпадання валюти ціни і валюти платежу. При цьому експор­тер чи кредитор зацікавлений у тому, щоб в якості валюти ціни вибиралася найбільш стійка валюта, чи валюта підвищення кур­су якої прогнозується, тому що при здійсненні платежу підраху­нок суми платежу здійснюється пропорційно курсу валюти ціни.

Багатовалютні застереження. Багатовалютні застережен­ня – умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу кошика валют, що зазда­легідь обираються за згодою сторін. Багатовалютні застереження мають переваги перед одновалютними:

по-перше, валютний кошик, як метод виміру середньозва­женого курсу валют, знижує ризик різкої зміни суми платежу;

по-друге, вона найбільшою мірою відповідає інтересам контрагентів угоди з погляду валютного ризику, тому що вклю­чає валюти різної стабільності.

Разом з тим до недоліків багатовалютного застереження можна віднести складність формулювання застереження в кон­тракті в залежності від способу розрахунку курсових збитків, не­точність яких призводить до різного трактування сторонами умов застереження. Іншим недоліком багатовалютного застере­ження є складність вибору базисного кошика валют.

Іншими формами багатовалютного застереження є:

1. Використання як валюти платежу декількох валют з по­годженого набору, наприклад: долар, марка, швейцарський франк і фунт стерлінгів.

2. Опціон валюти платежу – на момент укладання кон­тракту ціна фіксується в декількох валютах, а при настанні пла­тежу експортер має право вибору валюти платежу.

Товарно-цінове застереження – умова, що включається в міжнародний контракт з метою страхування від інфляційного ри­зику.

До теперішнього часу валютні застереження, як метод страхування валютних ризиків експортерів і кредиторів, в основ­ному на практиці перестали застосовуватися. Замість них з по­чатку 70-х років стали застосовуватися сучасні методи страху­вання: валютні опціони, форвардні валютні операції, валютні ф'ючерси, міжбанківські операції "своп".