1.1. Компоненти програми ewb

Компонентами програми вважають моделі елементів електричних кіл та електронних пристроїв. Для операцій з ними виділено панель піктограм компонент (рис. 1.1). Якщо затримати курсор “мишки” на одній із чотирнадцяти піктограм, з’являється назва з найменуванням поля компонент, а клацання “мишки” на її зображенні відкриває поле компонент. Поле компонент Sources (джерела) також зображено на рис.1.1.

Опис компонент зробимо з посиланням на відповідне поле компонент у послідовності розміщення їх піктограм і лише тих, які пот­рібні для дослідження електричних кіл та електронних пристроїв відповідно до дисциплін “Теоретичні основи електротехніки” та “Електротехніка і основи електроніки”.

S ources – поле компонент, у якому зібрано такі компоненти, як “заземлення” та джерела живлення (рис. 1.1).

– компонента “заземлення” має нульовий потенціал, щодо якого забезпечується вихідна точка для визначення потенціалів в експериментальних моделях дослідних схем. Не всі схеми потребують заземлення під час моделювання, однак будь-яка схема, що містить трансформатор і осцилограф, мусить бути обов’язково заземлена.

Усі джерела програми EWB ідеальні. Внутрішній опір ідеального джерела напруги дорівнює нулю, тому його вихідна напруга не залежить від навантаження. Ідеальне джерело струму має нескінченно великий внутрішній опір, тому його струм не залежить від опору навантаження.

– відповідно джерела постійної та синусоїдної напруг, що вимірюють у вольтах і задають довільними значеннями в діапазоні від мікровольтів (мкВ) до кіловольтів (кВ). Джерело синусоїдної напруги задають діючими значеннями напруги, частотою і початковою фазою.

– джерела постійного та синусоїдного струмів, що ви­мірюють в амперах і задають довільними значеннями в діапазоні від мікроамперів (мкА) до кілоамперів (кА). Джерело синусоїдного струму задають діючим значенням струму, частотою і початковою фазою.

Basic – поле компонент, у якому зібрано такі компоненти, як “з’єднувальний вузол”, пасивні елементи електричних кіл та комутаційне обладнання (рис. 1.2).

Рис. 1.2

– вузол, що застосовують для з’єднання елементів схеми. До кожного вузла можна приєднувати не більше чотирьох провідників.

– резистор та змінний резистор. Опір резисторів вимірють в омах і задають довільними значеннями від частки омів (Ом) до мегомів (МОм).

– конденсатор та змінний конденсатор. Ємність кон­денсаторів вимірюють у фарадах і задають довільними значеннями від пікофарад (пФ) до фарад (Ф).

– котушка індуктивності та котушка змінної індук­тивності. Індуктивність котушок вимірюють у генрі і задають довільними значеннями від мікрогенрі (мкГн) до генрі (Гн).

. – трансформатори. Трансформатори використовують для перетворення напруги одного значення в інше. Перший транс­форматор виконано з виведенням від середньої точки.

– електромагнітне реле. Реле може мати нормально зам­кнені чи нормально розімкнені контакти. Воно спрацьо­вує, коли струм у керувальній обмотці перевищує струм спрацю­вання. Відбувається перемикання, наприклад, пари нормально замкнених контактів на пари нормально розімкнених.

– ключ, керований клавішею. Має два стани: розімкнений і замкнений. У розімкненому стані ключ має нескінченно великий опір, у замкненому стані його опір дорівнює нулю.