6 Розробка технічного та робочого проекту

6.1 Постановка задачі на розробку програмного забезпечення

У підрозділі "Постановка задачі на розробку програмного забезпечення" дається загальний опис задачі , та специфічні особливості реалізації цього класу задач на ЕОМ, наводиться опис застосованих математичних методів.

6.2 Опис та обгрунтування вибору структури та методу організації вхідних та вихідних даних

У підрозділі "Опис та обгрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних " уточнюється структура та метод організації даних. Для кожного виду вхідних даних вказується форма подання, періодичність надходження, джерело виникнення. Якщо вхідні дані зафіксовані у первинних документах, то вказується найменування документа, періодичність його надходження на обробку. Зразок форми первинного документа подається в додатках. Якщо вхідні дані є результатом розв’язання інших задач і зберігаються на машинних носіях, то вони описуються із зазначенням найменування задачі (підпрограми), під час вирішення якої були одержані.

Ці відомості можуть бути подані як у текстовому вигляді, так і в таблиці.

Перелік і опис вхідних повідомлень

Назва вхідного повідомлення	Форма подання	Періодичність надходження	Джерело даних
Лікарняний листок	Документ	Протягом місяця	Структурні підрозділи

Вихідна інформація.

Для кожного виду вихідних повідомлень вказується форма подання, періодичність видання, користувач інформації. Вихідні повідомлення залежно від конкретної задачі можуть бути подані у вигляді набору даних на машинному носії – як проміжні дані для нагромадження, зберігання та використання під час роботи інших програм або розв’язання інших задач. У цьому випадку вони описуються із зазначенням найменування задачі (підпрограми), під час розв’язання якої будуть використовуватися .

6.3 Опис методів реалізації функцій програми

Дається поетапний опис кожної функції , яка повинна виконуватись програмою, що проектується.

У процесі цього опису необхідно використовувати матеріал, викладений в пунктах "Вхідні дані" та "Вихідні дані", тобто описувати які вхідні дані обробляються під час виконання кожної функції і які вихідні дані одержуються в результаті цієї обробки.

Визначаються всі обмеження, які обумовлюються характером чи умовами використання функцій .

Описуються теоретичні положення, методи та пропозиції, обрані для використання.

Під час опису наводять математичну модель чи математичні формули розрахунків показників , які формуються в процесі розв’язання задачі. У математичних формулах повинні бути використанні позначення реквізитів, наведених під час опису структурних одиниць вхідної та вихідної інформації.

Алгоритм розв’язання задачі, який відображається в функції, наводиться у формалізованому вигляді в формі блок-схем. Умовні графічні зображення блок-схеми виконуються відповідно до "ГОСТ 19.701-90" ( Додаток Д).

Інформація має бути викладена з таким ступенем деталізації, щоб професійний програміст міг скласти програму безпосередньо за допомогою цього розділу.

6.4 Визначення інформаційних зв'язків

Взаємозв’язок між функціями програмного комплексу зображується у вигляді структурної моделі ( Додаток Е).

Функціональні специфікації повинні проектуватися й описуватись за рівнями (зверху-вниз). На верхньому рівні виділяються групи функцій , на наступних рівнях вони деталізуються. Верхній рівень специфікації програми подається у вигляді ієрархічної схеми зовнішніх функцій програмного виробу. Функціональні специфікації описують кожне можливе введення даних у програму, в тому числі і не передбачених, та реакцію програми на нього. До "даних" належать директиви , які вводяться користувачем; оперативні дані, які вводяться з клавіатури; дані, які зберігаються в базі даних.

На нижньому рівні, рівні функцій користувача, необхідно вказати такі види інформації: опис вводу, опис виводу, перетворення: опис змін стану системи, які відбуваються під час виконання функції. Слід пам’ятати, що ці перетворення повинні бути описані з точки зору користувача, і не торкатись питань внутрішньої побудови програмного забезпечення. Зв’язки по управлінню між функціями програмного комплексу і зображуються у вигляді структурної моделі програми, що може бути подана у графічному та текстовому вигляді . У таблиці змісту вказуються найменування функцій, ідентифікаційні номери блок-схем, в яких поданий їх алгоритм, та імена програмних модулів, що реалізують ці функції.