- •1. Дистрибутиви Linux.
- •4.Основні команди.
- •7. Дерево каталогів Linux.
- •8. Основи роботи з rpm-пакетами.
- •9. Встановлення програмного забезпечення.
- •10. Доступ до віддалених комп’ютерів.
- •11. Робота з робочими столами.
- •12. Робота з мультимедіа.
- •13. Робота з обладнанням.
- •14. Управління системою.
- •15. Текстовий процесор Writer.
- •16. Редактор електронних таблиць Calc.
- •17. Настройка графічного інтерфейсу.
- •18. Робота з емулятором wine.
4.Основні команди.
При роботі з операційною системою Linux використовується величезна кількість різних команд, починаючи від найпростіших, і закінчуючи рідкісними і маловідомими. У першу чергу новачкам необхідно вивчити команди Linux, за допомогою яких є можливість отримати відомості про інші команди. Будь-який користувач Unix обов’язково користувався командою man. Набравши в командному рядку man, а потім цікаву для команду, можна отримати на екрані сторінку оперативної довідки. Для виходу з довідки необхідно натиснути клавішу «q». Також є альтернативний формат виклику довідки – це команда info. Відмінність її в тому, що вміст сторінок подається на екран у вигляді окремих розділів і підрозділів, які називають вузлами і Підвузли.
Для зручної і швидкої роботи в системі життєво необхідно знати основні команди Linux для роботи з файлами. За допомогою команди ls можна вивести список атрибутів файлів і каталогів. Застосувавши цю команду без параметрів, ви побачите файли і каталоги, які містяться в поточній директорії. Слід звернути увагу, що за замовчуванням ls приховує певні файли, у яких імена починаються з точки. Команда cp призначена для копіювання файлів. Спочатку потрібно вказати файл джерело, а потім шлях, куди його потрібно скопіювати. Команду mv використовують або для перейменування файлів, або для їх переміщення в іншу директорію. Rm застосовується для видалення файлів, якщо ж скористатися ключем-r, можна рекурсивно видаляти цілі директорії.
Досить важливими є Лінукс-команди для роботи з директоріями. Для того щоб змінити поточну директорію, необхідно скористатися такою командою, як cd. Якщо ж потрібно дізнатися, в якій директорії в даний момент знаходиться користувач, слід набрати команду pwd, і буде виведений абсолютний шлях вашої директорії. Команди Linux mkdir і rmdir відповідно додають і видаляють директорії. Слід зауважити, що команда rmdir може видалити тільки порожні директорії, для повного знищення директорій і всього вмісту потрібно використовувати команду rm.
У Linux вам точно потрібно буде переглядати різні типи файлів: текст, скрипти, двійкові дані та інше . Тому необхідно розглянути команди Linux для перегляду файлів. Найбільш простий програмою можна назвати cat, завдання якої – копіювати файли у вихідний потік. Якщо ж файлів декілька, команда об’єднає їх. Для посторінкового перегляду тексту часто користуються командою less. Команда tail виводить 10 останніх рядків файлу. Схожа на неї команда head, за допомогою якої можна прочитати 10 перших рядків файлу.
В окрему групу виділяють команди Linux для створення і редагування файлів. Команди touch зазвичай використовують для створення порожнього файлу. Змінювати ж текстові файли найзручніше за допомогою редакторів, яких існує величезна кількість. Найбільш популярними є nano, vi, vim, gedit, kate.
Існують також команди, які допомагають дізнатися про властивості файлів. Наприклад, команду wc використовують, щоб підрахувати кількість байт, окремих слів, а також рядків у файлі. Щоб дізнатися, скільки місця на диску займають файли і папки, потрібно скористатися командою du. Важливу роль в операційній системі Linux грають права доступу. Для їх зміни існує команда chmod. Причому, права записуються одночасно для трьох різних типів користувачів: для власника файлу, для групи, до якої входить власник, і для всіх інших користувачів. Аргумент команди, який задає дозволу, може бути записаний в одному з двох форматів: числовому або символьному. Знайти файл допоможе команда find.
Корисними для новачків будуть команди стиснення і упаковки. Найбільш популярною є команда tar, яка перетворює деяку кількість файлів в архів без попереднього стиснення. Такий архів називають тарболи. Для створення стисненого архіву, в команду tar необхідно додати кілька ключів.
5. Робота в мережі.
Linux це повний та вільний до розповсюдження клон операційної системи UNIX для систем базованих на процесорах сумісних з Intel 386/486/Pentium. Під Linux працює велика кількість програмного забезпечення, включаючи X Window, Emacs; Linux підтримує роботу з TCP/IP мережами (включаючи SLIP/PPP/ISDN). Linux це оригінальна розробка Linus-а Torvald-а (Гельсінки, Фінляндія). Через два роки Linux став одною з найпопулярніших версій серед вільних до розповсюдження unix-ів. Є два типи мереж : базованих на UUCP, та базованих на TCP/IP. Це протокольні набори та програмне забезпечення яке дозволяє обмінюватися данними між двома комп'ютерами. В цій главі ми оглянемо типи мереж та торкнемось їхніх основнних принципів. Ми означуюмо мережу як набір хостів які здатні спілкуватись один з одним, часто покладаючись на послуги хостів-посередників для передачі данних між учасниками. Хост - не завжди комп'ютер - це може бути і X-термінал чи спеціальний принтер. Невеликі скупчення хостів називають також сайтами (site). Зв'язок неможливий без певного виду мови або коду. В комп'ютерних мережах ці мови називаються протоколами. Однак, ви не повинні думати про письмові протоколи а як про досить сильно формалізовані правила поведінки як наприклад на зустрічах державних діячів. Подібним чином використовувані в комп'ютерних мережах протоколи є строгими правилами для обміну повідомленнями між двома і більше хостами. 2.2 UUCP мережі UUCP розшифровується як Unix-to-Unix Copy. Починалось все з пакету програм який умів передавати файли через послідовні канали, планувати з'єднання та виконувати програми на віддалених машинах. За час свого існування UUCP сильно змінилось але послуги які вона надає все ще виглядають досить бідно. Основном застосуванням цієї технології є територіально розподілених мережах базованих на передачі данних через комутовані телефонні з'єднання. UUCP було розроблено Bell Laboratories в 1977 році для зв'язку між розробниками Unix. В середині 1978 ця мережа вже нараховувала понад 80 сайтів. Вони використовували email та віддалений друк. Однак головним призначенням системи було розповсюдження нового програмного забезпечення та bugfixes. На зараз UUCP не обмежуються підтримкою тільки середовища Un*x. Існують як безкоштовні так і комерційні версії для різноманітних платформ, включаючи AmigaOS, DOS, Atari's TOS, то що. Одною з незручностей UUCP мереж є низька пропускна спроможність. З однієї сторони телефонне обладнання обмежує максимальну швидкість передачі данних. З іншої сторони UUCP вузли рідко мають постійні з'єднання; здебільшо хости обмінюються данними через рівномірні проміжки часу. Відповідно, найбільше часу при проходженні затрачується на те що воно лежить на диску деякого хоста в очікуванні наступного сеансу зв'язку. Не дивлячись на ці обмеження, все ще існує велика кількість UUCP мереж у всьому світі, підтримувані в основному hobbyists, які надають приватно доступ до мереджі за розумні ціни.
6. Ідеологія файлової системи.
Архітектура файлової системи Linux являє собою цікавий зразок абстрагування складнощів. Єдиний набір функцій API дозволяє підтримувати безліч файлових систем на безлічі пристроїв зберігання. Візьмемо, наприклад, виклик функції read, Яка дозволяє зчитувати певну кількість байт з заданого дескриптора файлу. Функція read нічого не знає про типи файлових систем, чи то ext3 або NFS. Вона також не знає про носія, на якому змонтована файлова система, будь то диск, підключений по інтерфейсу ATA, послідовному інтерфейсу SCSI (SAS) або послідовному інтерфейсу ATA (SATA). І, незважаючи на це, при виклику функції read для відкритого файлу ми отримуємо, як нам і хотілося, дані. У цій статті буде описано, як це досягається, а також будуть розглянуті основні структури рівня файлової системи Linux. POSIX-сумісна UNIX-подібна операційна система. На сьогоднішній день - найпоширеніша безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом. При її розробці зі світу сімейства UNIX намагалися взяти все краще. Завдяки участі десятків тисяч розробників програмного забезпечення та координації їх дій через Інтернет Linux і програмне забезпечення для неї розвивається дуже динамічно, помилки і різні проблеми в програмному забезпеченні, як правило, виправляються у лічені години після їх виявлення. Велику допомогу в розвитку і поширенні Linux і супутнього, йому програмного забезпечення надали фонд Вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation, USA) та ліцензія GNU (The GNU General Public License, Універсальна громадська ліцензія GNU) для програмного забезпечення. На сьогоднішній день існує одне ядро Linux, розробку якого координують його творці Лінус Торвальдс і Алан Кокс, і безліч дистрибутивів (не менше 2-3 десятків), що відрізняються як функціональнимпризначенням, так і складом програмного забезпечення, що входять в дистрибутив. Існують дистрибутиви, що займають десяток компакт-дисків, та дистрибутиви, що уміщаються на одній-двох дискетах. Все, що справедливо для сімейства UNIX - справедливо і для Linux. Найширший підтримка апаратних платформ, мала вимогливість до апаратних ресурсів (процесор 486, 8 Мбайт оперативної пам'яті, вінчестер120 Мбайт). Масштабованість, підтримка мультипроцесорних систем, кластеризація, підтримка розподілених обчислень, десятки графічних оболонок - і це далеко не все. Підтримуються десятки файлових систем, рідна файлова система Ext2. І при всій потужності - досить дружня операційна система, здатна працювати як на найпотужнішому сервері, так і на старенькому "Пентіум" де-небудь в офісі.
