Логіка монетаристської грошової політики
Пояснення до схеми
► Керівні кредитно-грошові установи, які втілюють грошову політику держави, регулюють грошову пропозицію, здійснюючи контрольовані зміни грошової пропозиції.
► Грошова пропозиція щорічно має зростати так само, як ВВП, тобто приблизно на 3-5%. Ця відповідність відображена зворотними стрілками.
Монетаристи акцентували увагу на проблемі інфляції. Тому їх пропозиція змінювати грошову масу пропорційно зміні реального продукту спрямована на запобігання інфляції.
Якщо суспільство страждає від інфляції і пріоритетом державної політики стає стабільність цін, то монетаристська теорія регулювання є найдоцільнішою.
Отже, регулюючи економіку через зміну пропозиції грошей, уряд може досягти таких наслідків:
зменшення ставки процента за кредитами і зростання інвестицій;
зміни величини сукупного попиту і величини ВВП;
збільшення ставки процента на капітал і зростання привабливості національної економіки для іноземних інвесторів;
зміна курсу національної валюти з відповідною зміною експортних можливостей країни.
Д./з. №1.Як вплине на обсяг грошової маси в обігу рішення Центрального банку збільшити облікову ставку?
№
2.
Операційний
попит на гроші дорівнює 8% від номінального
ВНП. Пропозиція
грошей становить 400 млрд.
грн. Попит
на гроші як на
фінансові активи наведено у таблиці:
1) Знайти рівноважну ставку відсотка, якщо ВНП дорівнює 4500 млрд. грн. 2) Знайти рівноважну ставку відсотка, якщо при тому ж ВНП пропозиція грошей збільшилася до 420 млрд. грн. 3) Знайти рівноважну ставку відсотка, якщо ВНП – 5000 млрд. грн., а пропозиція грошей – 440 млрд. грн.
Інструменти грошово-кредитної політики: норма резервування, облікова ставка(дисконтна ставка відсотка) та операції на відкритому ринку.
Стимулювальна монетарна політика передбачає: зменшення норми резервування; зменшення облікової ставки; покупку державних цінних паперів.
Завдяки цим заходам центрального банку пропозиція грошей збільшується, відсоткові ставки знижуються, унаслідок чого збільшуються внутрішні інвестиції, споживання товарів тривалого користування, сукупний попит на реальний обсяг національного продукту.
Стримувальна монетарна політика передбачає: збільшення норми резервування; збільшення облікової ставки; продаж державних цінних паперів.
Завдяки цим заходам пропозиція грошей в економіці зменшується, відсоткові ставки зростають, а інвестиції, сукупний попит та рівень інфляції зменшуються.
В економічній науці є дві теорії, що визначають зміст грошової політики держави і водночас можливості впливу на економіку через зміну пропозиції грошей, це – кейнсіанство і монетаризм.
Сутність кейнсіанського підходу
Через кредитно-грошову політику держава здатна впливати на інвестиції і на експортні можливості економіки.
Головним засобом впливу є відсоткова ставка. Змінювати її рівень можна через зміну пропозиції грошей.
Якщо в країні існують недовикористані ресурси, то з метою стимулювання уряд мусить вдатися до політики "дешевих" грошей. Засобами цієї політики є:
а) викуповування у населення державних цінних паперів;
б) зменшення норми обов'язкових банківських резервів, тобто збільшення коштів, що їх банки можуть надавати в позику;
в) зменшення залікової ставки, під яку центральний банк видає кредити комерційним.
У результаті таких дій збільшується пропозиція грошей. Подальші наслідки можна зобразити схематично.