Дуга хребця приєднується до тіла за допомогою:

1. *Двох ніжок дуги хребця.

2. Чотирьох ніжок дуги хребця:

3. Одної ніжки дуги хребця;

Хребці з'єднані один з одним:

1. *Тілами та суглобовими відростками.

2. Тільки суглобовими відростками;

3. Тільки тілами;

На рентгенограмах печінка визначається у вигляді:

1. *Інтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми;

2. Інтенсивної неоднорідної тіні приблизно трикутної форми;

3. Неінтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми.

Одним з показань до сканування нирок є:

1. *Підозра на вогнищевий процес нирки;

2. Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;

3. Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.

В звичайних умовах в переважній більшості випадків чашково-мискова система:

1. *Не візуалізується;

2. Візуалізується;

3. Візуалізується не завжди.

Діагностику стенозів (метод скринінга), окклюзій, тромбозів ниркових судин проводять з використанням метода:

1. *Допплерографії;

2. Ретроградної урографії;

3. Оглядової урографії.

При дослідженні шлунка малою порцією барієвої суспензії виявляють:

1. *Складки слизової оболонки

2. Розміри шлунка

3. Перистальтику

4. Контури

До низькоатомних контрастних речовин відносяться:

1. *Закис азоту

2. Сульфат барію

3. Ультравіст

4. Омніпак

5. Урографін

Анатомічно у печінці виділяють:

1. *8 сегментів;

2. 5 сегментів;

3. 9 сегментів.

Рентгенологічно серед захворювань печінки можна виявити:

1. *Звапнення у вигляді додаткових тіней та абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем.

2. Тільки звапнення у вигляді додаткових тіней;

3. Тільки абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем;

При УЗД незмінених нирок:

1. *В ділянці воріт нирки візуалізуються вена та артерія у вигляді ехонегативних трубчастих утворів;

2. В ділянці воріт нирки візуалізуються вена та артерія у вигляді ехопозитивних трубчастих утворів;

3. В ділянці воріт нирки візуалізуються вена, артерія та сечовід у вигляді ехонегативних трубчастих утворів.

У разі екзофітної форми раку шлунка складки слизової оболонки на рівні пухлини:

1. *Обриваються

2. Не змінені

3. Ригідні

Симптом дефекту наповнення характерний для форми раку шлунка:

1. *Екзофітної

2. Ендофітної

Евакуація зі шлунка порушується у випадку локалізації ракової пухлини в:

1. *Пілорусній частині

2. Склепінні шлунка

3. Тілі

Злоякісний, атиповий рельєф слизової оболонки шлунка характерний для

1. *Екзофітної форми раку:

2. Ендофітної форми раку

В нормі при УЗД яєчок:

1. *Візуалізується головка придатка(1,5х1,0см), ехогенність її аналогічна яєчку або дещо нижча;

2. Візуалізується головка придатка(1,5х1,0см), ехогенність її аналогічна яєчку або вища;

3. Візуалізується головка придатка(2,5х2,5см), ехогенність її аналогічна яєчку або дещо нижча.

При УЗД незмінені сечоводи:

1. *Не візуалізуються.

2. Візуалізуються не завжди;

3. Візулізуються;

При екскреторній урографії в нормі:

1. *Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно та симетрично, мають своєрідні „вдавлення” в основі, зумовлені сосочками;

2. Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно та симетрично, мають своєрідні „випинання” в основі, зумовлені сосочками;

3. Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно, але несиметрично, мають своєрідні „вдавлення” в основі, зумовлені сосочками.

Основні променеві методики з яких починається дослідження травного каналу:

1. *Рентгеноскопія

2. Пневмомедіастінографія

3. Поліграфія

Загальні протипокази до дослідження травного каналу з барієвою суспензією:

1. *Перфорація порожнистого органа

2. Виразкова хвороба

3. Дивертикул 12-палої кишки

4. Рак стравоходу

При екскреторній урографії в нормі:

1. *Вісі нирок паралельні зовнішньому контуру поперекових м’язів;

2. Вісі нирок під гострим кутом до зовнішнього контуру поперекових м’язів;

3. Вісі нирок під тупим кутом до зовнішнього контуру поперекових м’язів.

Одною з можливостей УЗД як методу первинної візуалізації є:

1. *Виявлення дифузних та, особливо, вогнищевих змін паренхіми

2. нирок та сечового міхура, оцінка місцевого розповсюдження процесу;

3. Якісна візуалізація сечоводів;

4. Надання інформації про функцію нирок.

Одним з показань до допплерографії є:

1. *Розпізнавання обструкції сечових шляхів незалежно від функції нирки;

2. Візуалізація конкрементів в чашково-мискової системі;

3. Надання інформації про функцію нирок.

У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:

1. *Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 2-4 см;

2. Завдовжки 10-12 см та завширшки близько 2-4 см;

3. Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 4-6 см.

При холецистографії другий знімок жовчного міхура виконують після жовчогінного сніданку через:

1. *45 Хвилин;

2. 15 хвилин;

3. Через 60 хвилин.

При УЗД незмінених нирок визначають:

1. *Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіпоехогенних ділянок трикутної форми верхівкою до ниркового синуса;

2. Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіперехогенних ділянок трикутної форми верхівкою до ниркового синуса;

3. Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіпоехогенних ділянок трикутної форми основою до ниркового синуса.

На фоні дрібно-коміркової структури кісток склепіння непомітним є:

1. *Тверда мозкова оболонка;

2. Просвітлення артеріальних борозен;

3. Ямочки павутинних грануляцій.

Для дослідження судинних уражень головного мозку використовують:

1. *Ангіографію;

2. Мієлографію;

3. Целіакографію.

При холецистографії третій знімок роблять після фізіологічного сніданку через:

1. *2 Години.

2. 4 години;

3. 1 годину;

У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:

1. *Розташована вертикально;

2. Розташована горизонтально;

3. Розташована під кутом.

При холецистографії нормальна скоротлива діяльність жовчного міхура вважається, якщо:

1. *Жовчний міхур зменшиться на одну чверть, або третину від початкової величини;

2. Жовчний міхур зменшиться на половину від початкової величини;

3. Жовчний міхур зменшиться на дві третини від початкової величини.

Рентгенологічне дослідження жовчних шляхів після безпосереднього введення у них контрастної речовини різними шляхами називається:

1. *Холангіографія;

2. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;

3. Інтраопераційна холангіографія.

Кістки склепіння мозкового черепа та кістки лицевого черепа з'єднуються між собою за допомогою:

1. *Швів;

2. Синхондрозів;

3. Синдесмозів.

Затримка барієвої суміші в шлунку до 6-12 годин після рентгеноскопії характерна для стенозу:

1. *Субкомпенсованого

2. Компенсованого

3. Декомпенсованого

При екскреторній урографії в нормі:

1. *Довжина нирок на рентгенограмі 11-15 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 1,5 см.

2. Довжина нирок на рентгенограмі 11-15 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 3,0 см;

3. Довжина нирок на рентгенограмі 10-16 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 1,0 см;

Лямбдоподібний шов утворений:

1. *Потиличною та тім'яними кістками;

2. Сагітальними краями тім'яних кісток;

3. Лобовою та тім'яними кістками.

При ангіографії у вузлах гепатоцелюлярних пухлин виявляють:

1. *Численні хаотично розташовані артерії з нерівномірним просвітом, місцями обірвані.

2. Численні артеріально-венозні шунти;

3. Зони зниженої васкулярізації;

Рентгенологічно при хронічному холециститі контрастований міхур:

1. *Збільшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна.

2. Зменшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна;

3. Збільшений в об'ємі, тінь його інтенсивна;

До складу лицевого черепа входять:

1. *Вилична кістка;

2. Решітчаста кістка;

3. Клиноподібна кістка.

В утворенні склепіння черепа приймають участь:

1. *Тім'яні кістки;

2. Леміш;

3. Виличні кістки;

Одним з показань до проведення мікційної цистографії є:

1. *Наявність та ступінь міхурно-сечовідного рефлексу;

2. Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях;

3. Діагностика стенозів, окклюзій, тромбозів ниркових судин.

Введення контрастного засобу в уретру називається:

1. *Висхідна уретроцистографія;

2. Екскреторна урографія;

3. Оглядова урографія.

Травма сечового міхура та уретри є показом для проведення:

1. *Висхідної уретроцистографії.

2. Радіоренографії;

3. Екскреторної урографії;

Для динамічної реносцинтіграфії не використовують сполуки з :

1. *Радіоактивним золотом;

2. Радіоактивним технецієм;

3. Радіоактивним йодом.

Найхарактерніша рентгенологічна ознака дивертикуліту тонкої кишки:

1. *Рівень рідини і газу у порожнині дивертикулу

2. Великі розміри дивертикулу

3. Малі розміри дивертикулу

4. Стійке звуження кишки на рівні дивертикулу

Найхарактерніша рентгенологічна ознака непрохідності тонкої кишки під час оглядової рентгеноскопії черевної порожнини:

1. *Широкі газові пухирі з горизонтальними рівнями рідини у центральних відділах черевної порожнини

2. Обмежена екскурсія діафрагми

3. Вільний газ під діафрагмою

4. Дрібні газові пухирі та горизонтальні рівні здебільшого у периферичних відділах

Хвороба Крона найчастіше вражає:

1. *Термінальну частину клубової кишки

2. Стравохід і шлунок

3. Порожню кишку

4. Сигмоподібну кишку

При УЗД незмінених нирок визначають:

1. *Паренхіма з чіткою диференціацією на кірковий та мозковий шари;

2. Паренхіма з нечіткою диференціацією на кірковий та мозковий шари;

3. В паренхімі кірковий та мозковий шари не диференціюються.

При КТ головного мозку зрізи верхнього рівня розташовані:

1. *Над шлуночками мозку;

2. На рівні шлуночків мозку;

3. Під шлуночками мозку.

Мозковий кровоток можна дослідити після внутрішньовенного введення альбуміну, міченого:

1. ^*99пТс;

2. ¹³¹І;

3. ¹²³І.

Лінійні переломи склепіння черепа виявляються на рентгенограмі за наявністю:

1. *Тонкої лінійної смуги просвітлення з чіткими, дещо нерівними краями.

2. Тонкої лінійної смуги просвітлення з нечіткими, розмитими краями;

3. Тонкої лінійної смуги затемнення з чіткими, дещо нерівними краями;