1.2. Управління дефіцитом державного бюджету для забезпечення фінансової стабільності держави

В умовах фінансово-економічної рецесії та посткризового періоду використання дефіцитного фінансування економіки є актуальним та дієвим заходом відновлення економічного зростання. Ефективність застосування дефіциту як інструмента бюджетної політики багато в чому залежить від реалізації інституційного механізму управління бюджетним дефіцитом. Варто зазначити, що в науковій літературі немає єдиного підходу щодо трактування поняття "механізм управління дефіцитом бюджету" та визначення його структурних елементів. Переважна більшість науковців та дослідників зосереджують свою увагу на таких категоріях, як методи та шляхи обмеження дефіциту бюджету, методи управління дефіцитом бюджету. Тому вбачається доцільним дослідити сутність та структуру механізму управління бюджетним дефіцитом з урахуванням сучасних умов економічних перетворень.

Важливою та досить актуальною тематикою наукових досліджень є питання удосконалення механізму управління бюджетним дефіцитом. Однак, як зазначалось, серед представників вітчизняної фінансової науки немає єдиного підходу до визначення даного поняття. Крім того, переважна більшість науковців торкається питань оптимізації дефіциту, за рахунок заходів зі збільшення надходжень до бюджету, структури джерел фінансування дефіциту. Разом з тим, достатньою мірою не визначено пріоритетності напрямів використання залучених фінансових ресурсів на покриття дефіциту, що є однією зі складових процесу його управління. Зокрема, професор Федосов В.М. зосереджує увагу на проблемі оптимізації бюджетного дефіциту, визначаючи при цьому складові процесу управління дефіцитом [2, 743]. Машко А.І. визначає механізм управління, як сукупність принципів, методів, важелів та нормативно-правового забезпечення реалізації ефективного управління дефіцитом бюджету [10, 153].

Виходячи із вищезазначеного, поняття "механізм управління дефіцитом бюджету" можна представити як сукупність методів, принципів, прийомів управління дефіцитом бюджету, спрямованих на залучення та ефективне використання фінансових ресурсів, за рахунок яких покривається бюджетний дефіцит.

Управління бюджетним дефіцитом повинно здійснюватися на науковій основі тому має бути сформована обґрунтована оцінка макроекономічних показників розвитку. Найбільш вагомими для оцінки прогнозного розміру дефіциту державного бюджету є показники валового внутрішнього продукту, державного боргу, джерел фінансування дефіциту та умов їх залучення, напрямів спрямування фінансових ресурсів за рахунок яких покривається бюджетний дефіцит. До того ж дані показники слід розраховувати як в реальному, так і номінальному вираженні, що дозволить більш об'єктивно сформувати оцінку вищезгаданих макроекономічних показників.

Для підвищення ефективності управління дефіцитом бюджету доцільним є врахування результатів ретроспективного аналізу регулювання дефіциту, що наддасть можливість усунути недоліки та упущення попереднього регулювання бюджетного дефіциту. Слід зауважити, що мінімізація бюджетного дефіциту без врахування стану розвитку економіки поглиблює економічні дисбаланси. Профіцит бюджету є не завжди індикатором міцності фінансової системи країни. Недофінансування нагальних потреб бюджету негативно позначається на соціально- економічному розвитку держави.

При розрахунку оптимального розміру дефіциту бюджету доцільним та необхідним є використання основ стратегічного, середньострокового, поточного планування, бюджетного менеджменту та фінансово-економічного моніторингу. Формування прогнозів бюджетних показників слід здійснювати із врахуванням результатів фінансово-економічного моніторингу поточного стану розвитку економіки.

Моделювання є одним із обов'язкових атрибутів для визначення меж оптимального рівня бюджетного дефіциту. Важливим аспектом при його виборі є розгляд різних сценаріїв економічного розвитку, а саме: оптимістичного, песимістичного та серединного. Крім того, доцільним є врахування результатів моделювання оптимального розміру дефіциту для різних економічних циклів. Отримавши результати моделювання, необхідно оцінити можливості щодо залучення реальних джерел фінансування даного обсягу бюджетного дефіциту. Також необхідним є аналіз та прогноз умов залучень державних запозичень і плану проведення приватизації об'єктів державної власності. При цьому слід розрахувати обсяг видатків на обслуговування державного боргу, що буде залучений на фінансування майбутнього бюджетного дефіциту, та оцінити влив зміни видатків на обслуговування боргу на структуру видатків державного бюджету та розмір бюджетного дефіциту майбутнього періоду. Отримані результати моделювання, представлені у вигляді системи варіативних моделей, будуть основним джерелом інформації для прийняття рішень суб'єктами управління. Основними компонентами механізму управління дефіцитом бюджету є організаційна та регулятивна складові, представлені на рис. 1.1.

Моніторинг і контроль

Інформаційне забезпечення

Нормативно-правове забезпечення

Планування та прогнозування

Регулювання видаткової частини бюджету

Регулювання дохідної частини бюджету

Інструменти управління

Бюджетний менеджмент

Важелі управління

Регулятивна складова

Організаційна складова

Механізм управління дефіцитом бюджету

Рис. 1.1. Складові механізму управління бюджетним дефіцитом

Організаційна складова включає нормативно-правове забезпечення, планування та прогнозування, інформаційне забезпечення, моніторинг та контроль. Регулювання бюджетного дефіциту відбувається шляхом регулювання доходної та видаткової частини бюджету за рахунок використання фінансових важелів та інструментів [11, 48].

Таким чином, запропонований механізм управління дефіцитом бюджету може бути використаний на всіх рівнях управління — від стратегічного вибору шляхів удосконалення бюджетних процесів до формування управлінських рішень щодо розміру бюджетного дефіциту, джерел фінансування та напрямів використання фінансових ресурсів, залучених на покриття дефіциту.