- •Види технічного обслуговування (то) та ремонту (р) комперсора 3аф.
- •Знайти середне значення швидкості повітряного потоку (при стандартних значеннях) для повітроводу діаметром 280мм, якщо показники мікроманометру (l) (при вимірі динамічного тиску).
- •5. Накреслити схему та розрахувати аспірацію сепаратору бис—12, прийнявши:
- •Вибір фільтр—циклону рціе.
- •Вибір вентилятору.
- •Розрахунок.
- •2. Рівняння Бернулі та його значення у вентиляційній техніці.
Вибір вентилятору.
Вибираємо вентилятор за витратою повітря Q= 6932 м3/г, та тиску, який повинен створити вентилятор НВ = 1,1 НМЕРЕЖІ = 1,1 х 2270,45 = 2497 Па.
Згідно з аеродинамічними характеристиками на стор. 344 найбільш підходить вентилятор Р3--Б.В—Ц5—37—5,3У3, у якого ККД= 0,72, та кількість обертів колеса повинна бути n=2900 об/хв.
Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою :
NУст.= (6932 х 2497 / (3600 х 1000 х 0,72 х 0,95 х 0,98)) х 1,2=9,32 кВт.
Вибираємо за каталогом електродвигун марки 4А 132 М, N=11кВт, n=3000 об/хв.
10. Розрахувати пневмотранспортер (за основу прийняти пневмотранспортер №2, мал. № 10), по якому транспортується борошно 1 с.
Розрахункове навантаження—2 т/г, довжина дільниці—L1=16 м, кут відводу = 900, радіус відводу r=1,0 м.
Розрахунок.
При розрахунках визначається діяметер матеріалопроводу, розраховують втрати тиску у пневмотранспортері, визначається типорозмір розвантажувача.
10.1. З табл. 26, стор. 219 (1) визначаємо розрахункову швидкість повітря у матеріалопроводі для борошна 1 гатунку V=20 м/с.
10.2. Для пневмоустановок борошномельних та круп*яних заводів коеф. масової концентрації μ=3…6 кг продукту/кг., повітря. Приймаємо попередньо μ=3,5.
10.3. Розраховуємо попередньо кількість повітря:
де ρП = 1,2 м3/г—густина повітря.
10.4. Із додатку 6, стор. 336 при швидкості повітряного потоку V=20 м/с та кількості повітря Q=468 м3/г визначаємо діяметер матеріалопроводу D= 91 мм.
10.5. Розраховуємо дійсне значення коеф. масової концентрації, тому що при вільно прийнятому значені кількість повітря 476,19 м3/г. а для стандартного діяметера продуктопроводу D= 91 мм та при V=20 м/с , Q=468 м3/г.
10.6. Розраховуємо втрати тиску у пневмотранспортері (див. розрах. схему).
НПТ = НМ + НПР. + НРОЗГ. + НТЕР.СУМ. + НМ.О. + НПІД. + НРОЗВ..
10.6.1. Із додатку 15, стор. 355 (1) для вальцевого верстату0 втрати тиску у машині НМ=100 Па;
10.6.2. За умовою, приймальний пристрій типу вбудований у вальцевий верстат. З таблиці 21, стор. 184 при V=20 м/с. втрати тиску у приймальному пристрої НПР.=25 Па;
10.6.3. Втрати тиску на розгон продукту після приймального пристрою розраховуємо за формулою:
де i—втрати тиску на розгон 1т/г продукту (визначаємо з додатку на стор. 336; при V=20 м/с, D= 91 мм.,
i=860 Па/(т/г).
10.6.4. Втрати тиску на тертя при транспортуванні аеросуміши розраховують за формулою:
де R=64,6 Па/м—втрата тиску на тертя на 1 м довжини матеріалопроводу при пересуванні чистого повітря (додаток 6, стор. 336 (1) для розмельного відділення)
К=0,151—коеф. опору продукту (додаток 6, стор. 336.)
10.6.5. Втрати тиску у місцевих опорах ( на схемі місцевим опором є відвод) розраховують за формулою:
де НВІДВ.Ч.=130 Па—втрати тиску у відводі при пересуванні чистого повітря (табл. 28, стор. 222)
КВІДВ.=0,455—коеф. відводу (стор. 336)
10.6.6. Втрати тиску на під*йом продукту по вертикалі розраховують за формулою :
h=L+R=16+1,0=17,0 м—геометрична висота підйому.
10.6.7. Із табл.22. стор. 185 в залежності від об*єму повітря Q=468 м3/г вибираємо розвантажувач УЦ----450. Площа вхідного перерізу розвантажувача УЦ—450 має розмір F=0,01270м2 (стор. 185, табл.22). Тоді вхідна швидкість повітря буде мати розмір VВХ= 468/ (3600 х 0.01270)= 10,83 м/с.Коеф. опору для розвантажувача ξ = 20 D=20 x 0,45=9(стор.188). Втрати тиску розраховуємо за формулою:
10.6.8. Втрати тиску у пневмотранспортері:
НПТ.= 100 + 25 + 1720 + 1584.53 + 338,79 + 706.43 +633,75= 5108 Па.
4. Закони пропорційності у роботі вентилятора. Визначити, як зміниться витрата повітря, повний тиск та потужність при збільшені частоти обертів робочого колеса вентилятору на 20 %, якщо Q1=7000 м3/г, Н1=2000 Па, N1=6 кВт, n1=1400 об/хв.
Закони пропорційності встановлюють, як змінюються продуктивність, тиск, що відтворюється вентилятором та потужність при зміні частоти обертів робочого колеса.
4.1. Об*єм повітря, що пересувається змінюється пропорційно частоти обертів, тобто нове Q=Q1 x 1,2= 7000 x 1,2=8400 м3/г.
4.2. Тиск, що відтворюється вентилятором змінюється пропорційно квадратам частои оберту, тобто Н=Н1 х 1.22=2000 х 1,44=2880 Па.
4.3. Потужність вентилятору змінюється пропорційно третього ступіню частоти обертів, тобто N=N1x1,23=6 x 1,23=6 x 1,728=10,368 кВт.
5. Призначення, устрій та принцип дії всмоктуючого фільтру. Підібрати фільтр Г4—БФМ та визначити його опір, якщо кількість повітря, що знепилюєть дорівнює 6580 м3/г.
Згідно з рекомендаціями питоме навантаження на тканину фільтру складає QП=90...120 м3/(г м2). Тоді попередньо площа фільтру дорівнює F=6580/100=65,8 м2. Застосовуємо фільтр марки Г4—БФМ—60, який має F= 60 м2. Питоме навантаження QП=6580/60=109,66 м3/(г м2). Такому навантаженню згідно з графіком на стор. 65 для розмельного відділення відповідає опір тиску НФ=800 Па.
Застосування матерчастих рукавних фільтрів для відчищення повітря від тонко—дисперсного пилу пояснюється збільшеною ефективністю їх на відчищенні повітря—99% та більше. Фільтр Г4—1БФМ складається із метелевої розбірної шафи, накривки із механізмом струшування та зворотньої продувки, рами з фільтрувальними рукавами. Збірника пилу зі шнеками, пиловиводячого конусу зі шлюзовим затворювачем та електроприводу. Повітря, що відчищується, надходить по повітряводу у збірник пилу, обігнувши при цьому вільно висячий зворотній клапан, потім у відкриті знизу рукави та. Проходячи крізь пори фільтрувальної тканини, надходить у клапанний кошик. З цих кошиків секцій фільтру надходить у збірний колектор, відсмоктується вентилятором та викидається у атмосферу. Цим закінчується відчищення повітря.
Відчищення тканини від пилу починається з автоматичного переведення клапану у друге положення, при якому рукави продуваються в зворотній бік атмосферним повітрям. Одночасно починається струшування рукавів однієї секції та відчищення їх від пилу.
