- •Тема 2. Санаційний аудит як метод оцінки санаційної спроможності підприємства
- •1. Поняття санаційної спроможності підприємства.
- •2. Санаційний аудит: зміст, мета і завдання
- •3. Методика санаційного аудиту
- •1. Дослідження наявної санаційної концепції
- •2. Формування та оцінка джерел інформації для проведення санаційного аудиту:
- •3. Поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства
- •3.1. Аналіз виробничо-господарської діяльності
- •3.1.1. Дослідження загальної виробничої структури підприємства
- •3.1.2. Дослідження рівня технології виробництва
- •3.1.3. Дослідження витрат на виробництво
- •3.1.4. Дослідження основних фондів та амортизаційних відрахувань. Оцінка майнового стану
- •3.2. Дослідження показників праці
- •3.3. Аудит фінансової сфери підприємства
- •3.4.Оцінка позицій підприємства на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції
- •4. Складання акту аудиторської перевірки
3.4.Оцінка позицій підприємства на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції
Перевіряють географію поставок в цілому та за окремими постачальниками.
Досліджують, чи немає фактів закупівлі сировини, матеріалів за завищеними цінами.
Вивчають основні параметри маркетингової політики (попит на продукцію та його прогнозування; конкурентоспроможність товарів та створення конкурентних переваг; управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей) тощо;
Перевіряють наявність контрактів, договорів та інших документів, які свідчать про можливості підприємства на ринку збуту продукції.
Вивчають, чи немає фактів реалізації продукції за цінами, нижчими за ринкові (чи взагалі за собівартістю або дешевше).
Тобто фактично вивчають усі дії, які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві. У процесі санаційного аудиту їх слід виявити й розробити рекомендації щодо унеможливлення розглянутих порушень.
4. Складання акту аудиторської перевірки
Акт має чітко викладати думку аудитора про відбитий у звітності фінансовий стан підприємства, а також про наведені у плані санації дані з погляду їх повноти, достовірності, реальності та об'єктивності.
Аудитор має констатувати виконання неодмінних передумов здійснення аудиту:
а) фінансова інформація була підготовлена згідно з нормативною базою, якою керується підприємство у практичній діяльності;
6) подана інформація за обсягом достатня для оцінювання плану санації;
в) усі матеріальні питання, що стосуються правильного розуміння фінансової інформації, відбиті адекватно.
Остаточний висновок може бути сформульований в акті у трьох варіантах.
1. Однозначно стверджується, що концепція санації відбиває реальний стан справ і підприємство є санаційно спроможним.
2. Зазначається, що план санації можна реалізувати, виконавши певні рекомендації, зроблені під час санаційного аудиту.
3. План санації визнається нереальним, а сама санація — неможливою.
