Порядок виконання роботи

1. Відкрити програмний пакет LabVIEW. Створити новий документ – New VI.

2. Створити віртуальний прилад для побудови масиву з індексацією.

3. Відповідно до варіанту (таблиця 3.1) створити віртуальний прилад для обчислення виразу з використанням структур і регістрів зсуву.

4. Оформити звіт з виконаної роботи.

Таблиця 3.1 – Варіанти завдань

№ варіанту	Завдання
1	Знайти суму
2	Знайти добуток
3	Знайти суму
4	Знайти добуток
5	Знайти суму
6	Знайти Записати до масиву значення добутку на кожній ітерації
7	Знайти суму . Знайти значення суми при і = 5
8	Знайти і, при якому сума перевищить число 100
9	Обчислити вираз . Записати до масиву значення виразу на кожній ітерації
10	Знайти суму . При якому сума перевищить деяке число Y?

Примітка: для піднесення числа до степеня використовувати функцію Power Of X з палітри Mathematics→ Elementary & Special Functions→ Exponential Functions:

Зміст звіту

1. Титульна сторінка.

2. Номер, тема та мета лабораторної роботи.

3. Вигляд передньої панелі віртуального приладу і його блок-діаграма.

4. Опис побудови віртуального приладу (які елементи й функції використані).

5. Висновки щодо роботи.

Контрольні запитання

1. Яким чином можна визначити послідовність виконання програми?

2. Що таке цикл?

3. Як працює цикл за умовою While?

4. Як працює цикл із фіксованим числом ітерацій For Loop?

5. Що таке тунель структури?

6. В яких режимах працюють тунелі структур?

7. Як виконується автоматичне індексування при створенні масиву?

8. Що таке регістри зсуву?

9. Наведіть приклади використання регістрів зсуву.

Література: [1, с. 25-35; 2, с. 38-46 3, с. 90-104; 4, с. 161-172;].

Лабораторна робота № 4

Тема: Графічне відображення інформації

Мета: вивчити елементи графічного відображення інформації та режими їхньої роботи.

Короткі теоретичні відомості

У LabVlEW є різні види графіків. У деяких, найпростіших, практично все зроблено за користувача. Тому залишилося лише викликати з набору приладів цей графік і підключити його до виходу своєї програми. Крива на графіку є графічним відображенням залежності величини Y від величини X. Часто величина Y являє собою значення даних, тоді як величина Х являє собою час.

Розгорнення осцилограми (Waveform Chart) є особливим числовим елементом відображення, що може зобразити в графічному вигляді одну або кілька кривих. Найбільше часто розгорнення осцилограм використовуються всередині циклів. У них зберігаються й відображаються на постійно відновлюваному дисплеї дані, які були отримані раніше, а також нові дані в міру їхнього надходження. У розгорненні осцилограми величина Y являє собою дані, створювані під час ітерації циклу, а Х – час виконання циклу. Розгорнення осцилограми має три режими відновлення: панорамне розгорнення (strip chart mode), часове розгорнення (scope chart mode) і часове розгорнення з маркером (sweep chart mode), як зображено на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 – Режими відновлення розгорнення осцилограми

При роботі розгорнення в панорамному режимі в осцилограмі з’являється зображення, що прокручується подібно до паперової стрічкової діаграми. Осцилограми в режимах часового розгорнення й часового розгорнення з маркером мають зображення зі зворотним ходом, як в осцилографі. У режимі часового розгорнення крива, досягши правої межі, стирається й знову починає прорисовуватися з лівої межі. Режим часового розгорнення з маркером працює аналогічно, але зображення не зникає при досягненні правої межі: початок надходження нових даних зазначає вертикальна лінія, що рухається, – маркер.

При підключенні скалярної величини до терміналу розгорнення на блок-діаграмі на кожній ітерації циклу рисується одна точка на розгорненні осцилограми. Для побудови багатопроменевих розгорнень осцилограм дані необхідно об’єднати (функція Bundle). Для зручного подання даних можна сполучати графіки або використати кілька шкал Х та Y.

На відміну від розгорнень, графіки відразу відображають сформовані масиви даних. Вони не можуть додавати нові значення до вже створеного. LabVIEW пропонує кілька видів графіків: графіки осцилограм (Waveform Graph), графіки двох координат (ХY Graph), графіки інтенсивності, тривимірні графіки, графіки цифрових осцилограм і деякі особливі види графіків (криві Сміта, графіки в полярних координатах, криві максимумів-мінімумів і криві розподілу). На лицьовій панелі графіки осцилограм і графіки ХY мають ідентичний вигляд, але зовсім різні типи вхідних даних і функції.

Графік осцилограми рисує тільки однозначні функції (одне значення Y відповідає певному значенню Х) з однорідно-розташованими точками. На рисунку 4.2 зображено використання графіка осцилограми для побудови однопроменевої та багатопроменевої осцилограм.

Рисунок 4.2 - Побудова однопроменевої й багатопроменевої осцилограм

Графік ХY являє собою декартовий графік, що використовується для відображення масивів даних з тимчасовими інтервалами, що змінюються, для даних з декількома значеннями координати Y для кожного значення Х, наприклад, графік кола. Однопроменева осцилограма ХY і відповідний термінал на блок-діаграмі зображені на рисунках 4.3 і 4.4.

Рисунок 4.3 – Однопроменева осцилограма ХY

Рисунок 4.4 – Блок-діаграма однопроменевої осцилограми ХY

Розгорнення й графіки інтенсивності (Intensity charts і graphs) відображають дані в трьох вимірах на площині шляхом використання кольору як третього виміру даних і є необхідними інструментами для відображення таких даних, як топографічні або температурні карти.

Три типи інструментів побудови тривимірних графіків:

• 3D-графік поверхні викреслює просту поверхню, що визначена матрицею z. Поверхня будується за рахунок зміни векторів х та y. На вхід даної функції необхідно подавати двовимірний масив і два необов’язкові одномірні масиви.

• 3D-параметричний графік викреслює поверхню на основі площин x, y і z. На вхід даної функції необхідно подавати три двовимірні масиви або матриці, які визначають кожну із площин x, y і z.

• 3D-графік кривої описує лінію на основі точок x, y і z. На вхід даної функції необхідно подавати три одновимірні масиви, які визначають кожну точку на графіку.

Для відображення й аналізу цифрових сиґналів (“істинно” або “хибно”, 0 або 5В, “вімкнено” або “вимкнено”) у LabVIEW використовується спеціальний тип графіка – графік цифрової осцилограми (Digital Waveform Graph).