Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
7.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
70 Кб
Скачать
☆

Розділ 10 розробка нафтових, газових I газоконденсатних родовищ

Під розробкоюнафтових і газових родовищ розуміють повний комплекс робіт, що здійснюють для ефективного керуванняпроцесом рухунафти і газу в продуктивних пластах у напрямку вибоїв експлуатаційних свердловин (визначення потрібної кількості і розміщеннясвердловин, черговості їх вводу в буріння та експлуатацію, дослідження режимів роботи продуктивних пластів, балансування їх пластової енергії із застосуванням штучних методів впливу на пласт).

Під системою розробки нафтових і газових родовищ слід розуміти сукупність технологічних і технічних заходів розробки, що забезпечують максимальне вилучення нафти, газоконденсату, газу та супутніх корисних компонентів із продуктивних пластів у запланований термін за рентабельних витрат.

Слід розрізняти системи розробки багатопластових родовищ (коли розглядають розріз родовища в цілому) і системи розташування видобувних свердловин для розроб­ки окремих нафтових або газових покладів.

  1. Системи розробки багатопластових нафтових і газових родовищ

Розробку багатопластових родовищ вуглеводнів здійснюють за двома основними системами: зверху—вниз і знизу—вгору. Існує ще так звана комбінована система роз­робки багатопластових родовищ, яку застосовують, коли в розрізах родовищ виділяють поверхи розробки.

  1. Система розробки зверху—вниз

За цією системою нижчезалягаючі продуктивні горизонти вводять в експлуатацію після повного розбурювання і розробки вищезалягаючих нафтогазоносних пластів. При цьому на кожен продуктивний горизонт потрібно бурити окремі розвідувальні та видобувні свердловини у міру збільшення глибини розробки і виснаження нафтогазо­вих пластів в родовищах.

Цю систему розробки майже не використовують з таких причин:

  • затягується вияснення перспектив родовища вуглеводнів у цілому і затримується розбурювання і розробка нижчезалягаючих продуктивних горизонтів, які мають іноді великі запаси нафти і газу;

  • значно збільшуються метраж буріння експлуатаційних свердловин, витрачання металу на обсадні колони для розробки родовища в цілому, що призводить до великих витрат коштів. Загальна економічна ефективність пошуково-розвідувальних і експлуатаційних робіт значно знижується, собівартість 1 т нафти або 1 м3 газу істотно збільшується;

  • під час розбурювання нижчезалягаючих горизонтів новими свердловинами існує аелика загроза забруднення і глинізації вищезалягаючих продуктивних пластів, які ще можуть бути не виснаженими і знаходитись в експлуатації.

  1. Система розробки знизу—вгору

Систему розробки знизу—вгору було запропоновано в 30-х роках XX ст. на осно­ві досвіду розробки нафтових і газових родовищ в Азербайджані, в Терсько-

коли де економічно вигідно і існують потреби в збільшенні видобутку нафти або газу для розвитку промисловості в тому чи іншому регіоні, або в цілому в державі. Як пра­вило, максимальна кількість поверхів розробки в нафтогазовому родовищі не переви­щує трьох.

За дуже великих потреб збільшення видобутку нафти або газу, якщо виділено три поверхи розробки, то бурінням трьох окремих серій видобувних свердловин відразу на всі три поверхи здійснюють видобуток вуглеводнів одночасно з усіх розбурених повер­хів. Це дає змогу значно підви щити видобуток нафти або газу за добу, квартал, рік то­що, але обсяг витрат на видобуток значно збільшується вже з першого етапу розробки.

Іноді розпочинають розробку тільки самого нижнього або середнього поверху розробки у зв’язку з тим, що в цих поверхах зосереджені найбільші видобувні запаси вуглеводнів. Верхній поверх розробки у цьому випадку розробляють після закінчення розробки нижнього і середнього поверхів, але іноді доводиться проводити розробку на­впаки, починаючи з самого верхнього поверху розробки, якщо в ньому найбільші скуп­чення вуглеводнів, а також найцінніші порівняно із скупченнями середнього і нижньо­го поверхів.