Флора і фауна

Природа заповідника: гриф чорний, лебеді, олень благородний, смолка яйлинськаМалий аркуш, пошта України, 2008 р.

Флора

Н а порівняно невеликій площі заповідника розташовані декілька природно-кліматичних зон. Більше половини лісових угідь (53%) займає дубовий ліс, 23% — бук і 12% — сосновий.

На території заповідника зареєстровано 1180 видів рослин, серед яких 90 видів ендеміків, 137 видів рослин і грибів занесено до Червоної книги України, 26 видів — до Європейського червоного списку. Відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до Зеленої книги України.

Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. Нижній пояс до висоти 450 м сформований дубом пухнастим з підліском із граба східного, а на ділянках північної експозиції — дерену справжнього. До висоти 700–750 м над рівнем моря простягається пояс лісів дуба скельного, звичайними супутниками якого є граб звичайний таясен звичайний. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із сосни Сосновського, лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780–1200 м над рівнем моря). Звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є ендемічний для Криму вид — клен Стевена.

На висоті 1200 м над рівнем моря лісова рослинність поступається місцем степам і лукам. Навесні тут квітують шафран кримський, сон кримський, пізніше — зірочки Кальє, первоцвіт звичайний. Домінують у степу костриця борозниста та осока низька.

Фауна

Т ут зустрічається понад 200 видів хребетних тварин, у тому числі 37 видів ссавців, 160 — птахів, 10 — плазунів, 4 — земноводних і 6 аборигенних видів риб.

До Червоної книги України занесені 17 видів звірів, 31 вид птахів, 3 види риб, 8 видів рептилій з числа зареєстрованих у заповіднику. Серед них — скорпіон кримський,сольпуга звичайна, емпуза кримська, дибка степова, слимакоїд кримський, розалія альпійська, поліксена, бражник мертва голова, сколія степова, сколія-гігант, марена кримська, жовтопуз, полози жовточеревий та чотирисмугий, лелека чорний, журавель сірий, дрофа, хохітва, лежень, пугач, королик червоноголовий, шпак рожевий, підковики малий та великий, вечірниці велетенська і мала, нетопири гірський та білосмугий, широковух європейський, борсук та ін.

О сновні представники фауни серед звірів (ссавців): олень благородний, сарна європейська, свиня дика, муфлон, куниця кам'яна, лисиця руда, вивірка телеутка, ласка,заєць сірий.

В орнітологічній філії заповідника — «Лебедині острови» — зустрічається 20 видів ссавців, 250 видів птахів, 4 види плазунів. До Червоної книги України занесено 40 видів птахів.

У гірських річках водиться 5 аборигенних видів прісноводних риб.

Неподалік від галасливої гірської річки Альми знаходяться форелеві ставки.

Наукова та освітня діяльність

Кримський природний заповідник веде широку природоохоронну та освітню роботу. У музеї природи та дендрозоопарку експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світу Криму. Екскурсантів знайомлять з типовими і унікальними гірсько-лісовими природними комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основами природоохоронного законодавства України. З метою екологічного виховання населення в заповіднику обладнані для організованого відвідування рекреаційні ділянки та екскурсійні маршрути, багатьох відвідувачів приваблює печера Мармурова на нижньому плато Чатир-Дагу.

У заповіднику проведена інвентаризація вищих судинних рослин та хребетних тварин. Велика увага в дослідженнях приділяється вивченню структури фітоценозів та їх стійкості, а також впливу господарської діяльності на динаміку природного середовища. Ведеться «Літопис природи», який включає в себе комплекс спостережень за змінами природного середовища під дією природних та антропогенних чинників. Моніторинг за станом та змінами екосистем заповідника, накопичені відомості про їх структурно функціональну організацію мають велике значення для розробки заходів щодо раціонального використання рослинного і тваринного світу Криму за різних режимів впливу на природне середовище.

Карадазький природний заповідник 

Краєвид Карадагу

Розташування:	Крим, Україна
Найближче місто:	Феодосія, Коктебель
Координати:	44°56′10″ пн. ш.35°14′00″ сх. д.Координати:  44°56′10″ пн. ш. 35°14′00″ сх. д.
Площа:	28,74 км²
Заснований:	9 серпня 1979
Керуюча організація:	НАН України

К арада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півостроваза 36 км на південний захід від Феодосії між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.

Історія

Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.

У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII–XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Природні умови

З а фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.

Л андшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан Карадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату,опалу, яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найбільш цікавий хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадагська, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.

Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.

Біота

З аповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни(близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — реліктидольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.

Флора

У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списка. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.

Фауна

Н е менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 —ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах(тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.

Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпузу смугасту, аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового таволохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів —реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого,широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого та інших.