Реорганізація комерційних організацій здійснюється у формах:

• злиття декількох комерційних організацій в одну;

• приєднання однієї комерційної організації до іншої;

• поділу комерційної організації на кілька нових;

• виділення з складу комерційної організації іншої комерційної організації;

• перетворення комерційної організації однієї організаційно-правової форми у комерційну організацію іншої організаційно-правової форми.

Реорганізація комерційних організацій здійснюється за рішенням її засновників (учасників) або органу управління, уповноваженого на те установчими документами.

Суть реорганізації, в якій би формі вона не здійснювалася, в тому, що всі права і обов'язки реорганізованої комерційної організації переходять до однієї або кільком іншим комерційним організаціям по передавальному акту або розподільчим балансом, тобто відбувається універсальне правонаступництво. В цілях передачі в результаті реорганізації існуючого обсягу правоздатності реорганізація комерційних організацій, як правило, веде до виникнення іншої комерційної організації. Слід зробити висновок, що крім випадків, прямо передбачених законом, законодавець не допускає перетворення комерційних організацій в некомерційні і навпаки.

Ліквідація комерційних організацій може бути добровільною або примусовою.

Добровільна ліквідація комерційних організацій здійснюється за рішенням їх засновників (Учасників) або органу комерційної організації, уповноваженого установчими документами. У даному випадку перелік підстав ліквідації комерційної організації, передбачених Цивільним Кодексом, є зразковим. Зокрема до них відносяться:

• закінчення строку, на який створена комерційна організація;

• досягнення мети, заради якої створена комерційна організація;

• визнання судом недійсною реєстрації комерційної організації.

Примусова ліквідація організації на основі рішення суду з підстав, передбачених ГК:

• здійснення діяльності, забороненої законом;

• здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії);

• здійснення діяльності з іншими неодноразовими або грубими порушеннями закону або інших правових актів (п. 2 ст. 61 ЦК);

• визнання комерційних організацій (крім державних підприємств) неспроможними

• зменшення вартості чистих активів комерційної організації нижче рівня мінімального розміру статутного капіталу.

Основна ознака банкрутства комерційних організацій є нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців з дня настання термінів платежів. Після закінчення цього терміну кредитори одержують право на звернення до арбітражного суду про визнання підприємства-боржника банкрутом. Зовнішнім ознакою банкрутства підприємства є призупинення його поточних платежів і нездатність задовольнити вимоги кредиторів протягом трьох місяців з дня настання термінів їх виконання. Юридична особа перебуває у стані банкрутства, якщо його заборгованість в сукупності становить не менше ста тисяч рублів.

  За масштабом проекти поділяються на:

За масштабом проекти поділяються на: Малі проекти – вартістю до 10 млн. доларів. Середні проекти - вартістю від 10 до 50 млн. доларів. Великі проекти - від 50 до 100 млн. доларів. Надвеликі проекти - понад 100 млн. доларів. За складністю проекти поділяються на моно проекти, мультипроекти та мегапроекти. Монопроект – це окремий проект певного виду і масштабу. Мультипроект – це комплексний проект, який складається з декількох моно проектів, що вимагає багато проектного управління. Мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки, тощо, який складається з декількох моно та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Програми. В деяких галузях об’єкти є настільки складними, що робота щодо цих об’єктів здійснюється шляхом реалізації декількох проектів.  Група проектів, управління якими для отримання прибутків здійснюється в комплексі називається програмою.  Підпроекти. Проекти часто поділяють на підпроекти чи компоненти, що краще піддаються управлінню. Підпроекти часто передають для управління в зовнішні організації або в інший функціональний підрозділ організації, яка виконує проект. Проте, з точки зору організації, яка виконує проект, підпроект слід розглядати як послугу, ніж як продукт. Отже, підпроекти в основному належать до проектів і управляються так само.  За якістю проекти поділяються на проекти звичайної якості та бездефектні. Бездефектні проекти – такі в яких домінуючим фактором є якість (наприклад, будівництво електростанцій). Обов’язкові проекти – це контрактні проекти, які повинні забезпечити контрактні зобов’язання, наприклад, проекти охорони довкілля. Необов’язкові проекти – будь-які проекти, виконання яких можна перенести на інший період, наприклад, заміна обладнання. За характером та сферою діяльності виділяють: промислові проекти, проекти дослідження та розвитку (інноваційні), організаційні, економічні та соціальні проекти. Промислові проекти – типові проекти, що спрямовані на випуск та продаж нових продуктів, удосконалення технологій, розширення виробництва тощо. Інноваційні проекти – зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, створенні нових матеріалів, технологій, конструкцій тощо. Організаційні проекти – націлені на реформування системи управління, створення нової організації, реструктуризацію тощо. Економічні проекти – мають на меті приватизацію державних підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування системи оподаткування та інші макроекономічні перетворення. Соціальні проекти – пов’язані з реформуванням системи управління, створенням системи соціального захисту, охороною здоров’я подоланням наслідків природних, екологічних та соціальних потрясінь та іншими чинниками соціального характеру.