Завдання на лабораторну роботу

Остання цифра залікової книжки
			0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
ТКЛ			22.30	21.15	22.00	00.15	15.15	11.15	10.45	16.20	23.15	01.10
Передостання цифра номера залікової книжки		Довгота точки
		0,1	10	20	30	50	70	90	110	130	150	60
		2,3	10	20	30	50	70	90	110	130	150	70
		4,5	15	25	35	55	75	95	115	135	155	80
		6,7	15	25	35	55	75	95	115	135	155	90
		8,9	5	10	20	30	40	50	60	70	80	100
Знайти	Тuтс
	Тмск,
	Тп
	Тм

*Для розв’язання завдання брати дату: 22 вересня 2008 року для непарних номерів та 22 січня 2008 року.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які системи часу використовують в авіації?

2. Назвіть основні еталоні одиниці часу.

3. Для яких цілей використовують різний час?

4. Де можна уточнити межі часових поясів?

5. Знаючи довготу місця, чи можна точно визначити часовий пояс?

6. Для чого використовують літній час?

7. Чому існує різниця між київським та московським часом?

8. Наведіть основні залежності між часом та довготою.

9. Де розміщено лінію зміни дати та як її використовують?

Лабораторна робота 2

ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ методик розвязаня завдань

на зустріч і догон сонячних явищ У польоті

Мета роботи

1. Засвоїти методику використання довідкових матеріалів для визначення часу настання темноти, дня, сутінок.

2. Набути практичних навичок, визначати моменти зустрічі із сонячними явищами в польоті .

Домашнє завдання

1. За підручником “Повітряна навігація ” засвоїти способи

розв’язання задач [15] (ч 3), за НПП ГА, Ч. 5, розд. 5.8 – 5.11.

2. Використовуючи «Календарний довідник часу сходу та заходу Сонця, настання світанку та темноти» та «Авіаційний астрономічний щорічник», ознайомитися з їх змістом.

3. АІР т.І GEN 2.7 «Таблицы восхода/захода солнца» ознайомитися з їх змістом.

СТИСЛІ теоретичні відомості

Умови виконання польотів та застосування деяких засобів літаководіння суттєво залежать від умов природного освітлення. У зв’язку з обертанням Землі навколо своєї осі проходить зміна освітлення її поверхні Сонцем. Тому доба ділиться на дві частини – день та ніч – та проміжком між ними – сутінками. Співвідношення між ними залежить від довготи та широти місця, пори року, а також висоти знаходження спостерігача. Загалом у довідниках наводять час настання цивільної темряви. Визначення моментів зміни частин доби або настанням явищ природного освітлення, інакше кажучи сонячних явищ (СЯ), у точці з відомою географічною довготою  та широтою φ є важливим завданням літаководіння. Для фіксації їх у робочому плані польоту (РПП) вихідні дані СЯ можуть бути визначені за:

• календарним довідником СЯ явищ (обов’язковий довідковий матеріал брифінгу аеропорту);

• довідковим матеріалом АІР GEN 2.7 «Таблицы восхода/захода солнца»;

• графіком штурманського довідника;

• авіаційним астрономічним щорічником.

Під час переміщення ПК з однієї точки польоту до іншої змінюється географічна довгота та широта знаходження літака, а також витрачається час на політ. Це приводить до зміни освітлення Землі в місці перебування ПК. Тому визначення зустрічі ПК з моментами СЯ при підготовці до польотів є важливим завданням літаководіння. При польоті на схід відбувається зустріч ПК із СЯ, а при польоті на захід – СЯ доганяє ПК. Зустріч та догін із СЯ визначають аналітично за формулами графічно (за шкалою часу, відстані і швидкостей СЯ V_СЯ і ПК W_ПК ).Один із способів графічного розв’язання показано на рис. 2.1 та 2.2.

Для аналітичного розв’язання задач зустрічі та догону СЯ в польоті використовують співвідношення:

; (2.1)

; (2.2)

; (2.3)

; (2.4)

; (2.5)

(2.6)

де – відстань пройдена ПК до моменту, коли СЯ минуло аеродром вильоту (вийшло на маршрут польоту ПК);

, Т, , – час (година і хвилини) зльоту ПК, зустрічі ПК із СЯ, приходу СЯ на аеродром зльоту і аеродром посадки (Т тем. аеродрому)

– відстань СЯ до аеродрому вильоту в момент зльоту ПК;

– відстань між ПК і аеродромом де СЯ настало.

Формули (2.1. – 2.6) справедливі і для випадків розрахунку часу зустрічі (догону) ПК, якщо V_СЯ замінити на W_ПК2 (швидкість другого ПК)

Т приземлення Т тем

Аеродром 22.00 21.00 20.00 19.00

посадки

Т зус

200 км

S зус

100 км

Аеродром

зльоту 22.00 21.00 20.00 19.00

Т тем Т зл

Рис. 2.1.“Зустріч” (приклад графічного розв’язання)

Т приземлення Т тем

Аеропорт 22.00 21.00 20.00 19.00

посадки

200 км Т зус

S зус

100 км

Аеропорт 22.00 21.00 20.00 19.00

зльоту

Т тем. Т зл

Рис. 2.2. “Догін” (приклад графічного розв’язання )

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як впливають СЯ на умови виконання польоту?

2. У разі зміни висоти польоту як змінюється освітленість, час настання СЯ та чому?

3. Як визначаються сутінки, якщо певного населеного пункту не наведено в довіднику?

4. Чи може літак при польоті на захід злітати у вечірніх сутінках, а приземлятися вдень?

5. Які бувають сутінки? Які сутінки безпосередньо використовують в авіації, чому та як їх визначають?

6. На які з характеристик (дня, ночі та сутінок) впливає широта місця, а на які – довгота місця?

7. Наведіть інші графічні способи розв’язання подібних завдань.

Таблиця 2.1

Завдання на лабораторну роботу

Варіант		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Sзаг. маршруту		450	500	550	550	700	800	900	1050	1100	380	1200	800	1100	550	1200
Tзл. літака		18.35	18.40	18.45	18.35	18.50	19.15	19.10	19.30	19.15	19.25	19.45	19.30	19.20	19.25	19.30
Зустріч	T тем. аеродрому зльоту	19.30	19.20	19.50	19.40	19.50	20.30	20.20	20.40	20.40	20.10	21.00	20.30	20.50	20.10	20.50
	T тем. аеродрому приземлення	19.05	19.00	19.15	19.10	19.15	19.35	19.30	19.45	19.40	19.50	20.05	19.55	20.00	19.50	19.50
	WПК	300	250	450	380	600	650	600	850	750	320	750	850	800	360	850
Догон	T тем. А/Д зльоту	19.00	19.05	19.10	19.15	19.20	19.30	19.35	19.40	19.45	19.50	20.00	19.55	19.45	19.50	20.00
	T тем. аеродрому приземлення	19.20	19.30	19.40	19.50	20.00	20.20	20.30	20.40	20.50	20.10	21.00	20.30	20.50	21.15	20.55
	WПК	200	300	400	450	550	600	650	750	800	300	900	750	850	300	800
Знайти	Sпр
	Sся
	Т

Лабораторна робота 3