5. Підстави припинення трудового договору.

У науці трудового права та законодавстві про працю вживаються три категорії, пов'язані з припиненням трудових правовідносин:

• припинення трудового договору,

• розірвання трудового договору

• звільнення.

Припинення трудового договору - це закінчення дії трудових правовідносин працівника з роботодавцем у всіх випадках, передбачених законодавством про працю.

Розірвання трудового договору означає припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи роботодавця, чи працівника, чи осіб, які не є стороною трудового договору). Отже, поняття "припинення трудового договору" за своїм змістом ширше за поняття "розірвання трудового договору".

Термін “звільнення”, що також застосовується для при­пиненням трудового договору, пов’язується передусім з про­цедурою технічного оформлення вже припинених трудових правовідносин.

Підстави припинення трудового договору закріплено у ст. 36:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

8) підстави, передбачені контрактом.

Залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

1. припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

2. розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);

3. розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України), а також при незадовільному результаті випробування (ст. 28);

4. розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7, 7-1 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.,).

5. при порушенні встановлених правил прийому на роботу (ст. 7 КЗпП).

Ще однією з підстав припинення трудового договору є смерть працівника. Ця обставина не отримала свого закріплення у КЗпП України. У разі смерті працівника припинення трудового договору оформляється наказом, у якому зазначається саме така підстава.

Припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору:

1. Припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).

2. Закінчення строку дії трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України).

3. Переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід працівника на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП України).

4. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України).

5. Підстави, передбачені контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України).