2 Зовнішні елементи включення і під’єднання до станції
На всіх ТЕЗах для розпізнавання зроблені відповідні позначення, що складаються з букв і цифр рис.2.1., Рис. 2.1.а.
Станція живиться від постійної напруги мінус 60В. Для того щоб включити станцію необхідно натиснути вмикач, який знаходиться на передній панелі ТЕЗа Д60. На ній також розміщений під вмикачем загальний запобіжник 8А. Після подання напруги –60В станція відразу починає тестувати всі свої ресурси і після проходження тесту вона готова до роботи. Час від моменту включення до повної готовності складає приблизно 10-13 секунд. На всіх ТЕЗах процесорів КВ1-КВ6, КК60, КІ6, КВ60, КВ1а-КВ6а, КК60а, КІ6а, КВ83, КВ84, КВ75/1-КВ75/5, КІ7а, КІ75 на передній панелі знаходяться два роз’єма RG-11. Це роз’єми RS-232 послідовного СОМ-порту для підключення до комп’ютера. СОМ1 - нижній роз’єм із швидкістю
передачі даних 9600 Бод. Через нього можна проводити індикацію стану ліній станції у “бойовій роботі”, так і проводити програмування станції. Для цього на передній панелі перечислених ТЕЗів є спеціальний перемикач, який знаходиться в самій верхній частині біля екстракторів. У ТЕЗів КВ1- КВ6, КК60, КІ6,КВ1а-КВ6а він розміщений вертикально, у ТЕЗах КВ60, КВ83, КВ84, КІ7а, КІ75, КК75, КВ75/1-КВ75/5 – горизонтально. В крайньому правому або верхньому положенні процессор знаходиться в “бойовій роботі”. В крайньому лівому або нижньому положенні процесор
знаходиться в режимі “програмування”.
Рис 2.1
СОМ2 - 2-ий роз’єм розміщений вище - це роз’єм із швидкістю передачі даних 38400 Бод. Через нього можна проводити індикацію стану ліній станції у “бойовій роботі” для всіх процесорів.
Для ТЕЗів КВ60 КВ1а-КВ6а, КК60а, КІ6а, КВ83, КВ84, КВ75/1-КВ75/5, КІ7а, КІ75 через цей роз’єм також можна проводити програмування станції.
Для процесорів КВ1-КВ6, КІ6, КК60 із прошивками Mover 4b і вище є можливість програмування станції на СОМ2(38400).
Рис. 2.1.а
3 Періодична перевірка деяких параметрів станції
3.1 На панелі ТЕЗу Д60, розміщений роз’єм із контрольними точками –60В+. Заміряти параметри постійної напруги цифровим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.
3.2 На панелі ТЕЗу Д95, розміщений роз’єм із контрольними точками ~95В. Заміряти параметри змінної напруги аналоговим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.
3.3 На панелі ТЕЗу Д5/1(Д5/2) розміщений роз’єм із контрольними точками ⊥5ВЦ+. Заміряти параметри постійної напруги цифровим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.
3.4 На панелі ТЕЗу Д5, розміщені три роз’єми з контрольними точками ⊥5ВЦ+, -5ВА1+, -5ВА2+. Розташовані з верху вниз відповідно. Заміряти параметри постійних напруг цифровим вольтметром. Замірювання проводити наступним чином:
земляним виводом вольтметра стати на контрольну точку “⊥”. Другим виводом вольтметра почергово “пройтися” по всім контрольним точкам, визначаючи напругу.
3.5 На панелі ТЕЗу ДН1, розміщені три роз’єми з контрольними точками ~95В, ⊥5ВЦ+, - 5ВА+. Розташовані з верху вниз відповідно. Заміряти параметри змінної напруги аналоговим вольтметром. Заміряти параметри постійних напруг цифровим вольтметром. Замірювання
проводити наступним чином:
земляним виводом вольтметра стати на контрольну точку “⊥”. Другим виводом вольтметра почергово “пройтися” по всім контрольним точкам постійних напруг, визначаючи напругу.
Дані значення повинні відповідати значенням у таблиці 2.10.
3.6 Періодичну перевірку необхідно проводити трактів Е1 на відповідність вимогам MCE G821. Для цього використовуються спеціалізовані аналізатори ІКМ трактів. Виводи аналізатора можна під’єднувати до контрольних точок,які виведені на кросплаті й описані в таблиці 2.4. Також можна під’єднувати і в інших місцях, виведених на кросі.
3.7 Періодичну перевірку всіх типів ТЕЗів необхідно проводити один раз в 6 місяців.
З’єднувальні кабелі
Для під’єднання різного обладнання в станції використовуються різні типи кабелів.
“Кабель ІКМ” – для заєднання ІКМ трактів в середині системи.
“Кабель ІКМ-1” - для заєднання ІКМ трактів з іншими системами.
“Кабель RS-232” – для під’єднання комп’ютера з процесором станції.
“Кабель RS-232-1” - для під’єднання модему з процесором станції.
“Кабель RS-232-2” - для під’єднання процесорів станції в транзитному режимі.
“Кабель Ethernet” - для під’єднання процесорів через Ethernet порт з комп’ютером.
Внутрішні елементи під’єднання до станції
Внутрішні елементи під’єднання знаходяться на задній частині станції. Це роз'єми, до яких підключаються абонентські закінчення, з’єднувальні лінії різного типу, місця для підключення загального живлення –60В.
Виводи живлення -60В, +60В , під’єднуються до кросплати до виводів –VВАТ, +VВАТ відповідно, методом запаювання. Загальна земля “ ⊥ ” під’єднується до корпусу методом прикручування. Корпус заєднаний з кросплатою через клеми до виводу +VВАТ і становить загальну землю GND. Виводи на кросплаті підписані. Так як у різних блоках (БАД, БЛС, БКК) є різного типу з’єднувальні лінії і їх кількість, то опис проводиться окремо по блоках.
Блок БАД
На кросплаті розміщено 6-ть роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 6-ти трактів Е1. Роз’єми пронумеровані.
На кросплаті розміщено 2-а роз’єми RG-11, до яких під’єднується до 2-х радіотрансляційних
ліній. Роз’єми пронумеровані.
На кросплаті розміщено 16-ть системних роз’ємів, до яких під’єднуються абонентські закінчення, а при змішаній конфігурації й інші ЗЛ. Вони розміщені, починаючи із системного роз’єма “С” рис. 2.2. Метод підєднання -“накрутка” на виводи або роз’ємне під’єднання.
На кросплаті розміщено 1-н системний роз’єм, до якого під’єднується різного типусигналізація (модуль МТ) або абонентські закінчення. Це системний роз’єм “В”. Метод під’єднання - “накрутка” на виводи або роз’ємне під’єднання.
Рис. 2.2
Нумерація абонентських закінчень здійснюється на системному роз'ємі, починаючи із С16 проти годинникової стрілки і закінчується А16. Детальний опис контактів системного роз’єму для абонентських закінчень приведений у таблиці 2.0.
Номер контакту |
АЛ ТЕЗа |
Номер контакту |
АЛ ТЕЗа |
С16, С17 |
1-а АЛ |
А29, А28 |
9-а АЛ |
С18, С19 |
2-а АЛ |
А27, А26 |
10-а АЛ |
С20, С21 |
3-я АЛ |
А25, А24 |
11-я АЛ |
С22, С23 |
4-а АЛ |
А23, А22 |
12-а АЛ |
С24, С25 |
5-а АЛ |
А21, А20 |
13-а АЛ |
С26, С27 |
6-а АЛ |
А19, А18 |
14-а АЛ |
С28, С29 |
7-а АЛ |
А17, А16 |
15-а АЛ |
С30, А30 |
8-а АЛ |
|
|
Таблиця 2.0.
Детальний опис контактів для RG-45 для трактів Е1 приведений у таблиці 2.0а.
Таблиця 2.0а
Номер контакту |
Призначення |
Номер контакту |
Призначення
|
1 |
1 GND (земля) |
5 |
Передача |
2 |
Прийом |
6 |
GND (земля) |
3 |
1 GND (земля) |
7 |
Передача |
4 |
Прийом |
8 |
GND (земля) |
Детальний опис контактів радіотрансляційних ліній приведений у таблиці 2.0б.
Таблиця 2.0б.
№ конт. XS28 |
Позначення |
Призначення |
1 |
ORD12 |
Вихід радіо широкосмугового |
2 |
IRD12 |
Вхід радіо широкосмугового |
3 |
ORD11 |
Вихід радіо широкосмугового |
4 |
IRD11 |
Вхід радіо широкосмугового |
№ конт. XS29 |
|
|
1 |
ORD22 |
Вихід радіо вузькосмуговий |
2 |
IRD22 |
Вхід радіо вузькосмуговий |
3 |
ORD21 |
Вихід радіо вузькосмуговий |
4 |
IRD21 |
Вхід радіо вузькосмуговий |
Параметри широкосмугового радіо:
канальне затухання 0 дБ;
смуга пропускання від 10 Гц – 6.8 кГц;
вхідний, вихідний опір 600 Ом.
Параметри вузькосмугового радіо:
канальне затухання 0 дБ;
смуга пропускання від 300 Гц – 3.4 кГц;
вхідний, вихідний опір 600 Ом.
Детальний опис контактів системного роз’єму “В” для виводів сигналізації приведений у таблиці 2.0в.
Таблиця 2.0в
Номер контакту
|
|
С19 |
Вхід 1-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С20 |
Вхід 2-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С21 |
Вхід 3-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С22 |
Вхід 4-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С23 |
Вхід 5-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С24 |
Вхід 6-го каналу сигналізації (активний 0 В) |
С25 |
Вихід 1-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
С26 |
Вихід 2-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
С27 |
Вихід 3-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
С28 |
Вихід 4-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
С29 |
Вихід 5-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
С30 |
Вихід 6-го каналу сигналізації (активний 1: 5В 50мА) |
Блок БАД 150
На кросплаті розміщено 5-ть роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 5-ти трактів Е1. Роз’єми пронумеровані. Детальний опис контактів для RG-45 для трактів Е1 приведений у таблиці 2.0а.
На кросплаті розміщено 2-а роз’єми RG-11, до яких під’єднується до 2-х радіотрансляційних ліній. Роз’єми пронумеровані.
На кросплаті розміщено 10-ть системних роз’ємів, до яких під’єднуються абонентські закінчення, а при змішаній конфігурації й інші ЗЛ. Вони розміщені, починаючи із системного роз’єма “С” рис. 2.2. Метод підєднання -“накрутка” на виводи або роз’ємне під’єднання. Нумерація
абонентських закінчень здійснюється на системному роз'ємі, починаючи із С16 проти годинникової стрілки і закінчується А16. Детальний опис контактів системного роз’єму для абонентських закінчень приведений у таблиці 2.0.
На кросплаті розміщено 1-н системний роз’єм, до якого під’єднується різного типу сигналізація (модуль МТ) або абонентські закінчення. Це системний роз’єм “В”. Метод під’єднання - “накрутка” на виводи або роз’ємне під’єднання. Детальний опис контактів радіотрансляційних
ліній приведений у таблиці 2.0б.
Блок БЛС
На кросплаті розміщено 6-ть роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 6-ти трактів Е1. Роз’єми пронумеровані, таблиця 2.0а.
На кросплаті розміщено 18-ть системних роз’ємів, до яких під’єднуються трьохпровідні ЗЛ. Вони розміщені, починаючи із системного роз’єму “В” . Метод під’єднання -“накрутка” на виводи
або роз’ємне під’єднання.
Детальний опис контактів системного роз’єму для трьохпровідних ЗЛ для ТЕЗів УК10 приведений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Номер контакту |
3-х пров. ЗЛ ТЕЗа |
Номер контакту |
3-х пров. ЗЛ ТЕЗа |
С16 |
А 1-а ЗЛ І |
А16 |
А 1-а ЗЛ В |
С17 |
В 1-а ЗЛ І |
А17 |
В 1-а ЗЛ В |
С18 |
С 1-а ЗЛ І |
А18 |
С 1-а ЗЛ В |
С19 |
А 2-а ЗЛ І |
А19 |
А 2-а ЗЛ В |
С20 |
В 2-а ЗЛ І |
А20 |
В 2-а ЗЛ В |
С21 |
С 2-а ЗЛ І |
А21 |
С 2-а ЗЛ В |
С22 |
А 3-я ЗЛ І |
А22 |
А 3-я ЗЛ В |
С23 |
В 3-я ЗЛ І |
А23 |
В 3-я ЗЛ В |
С24 |
С 3-я ЗЛ І |
А24 |
С 3-я ЗЛ В |
С25 |
А 4-а ЗЛ І |
А25 |
А 4-а ЗЛ В |
С26 |
В 4-а ЗЛ І |
А26 |
В 4-а ЗЛ В |
С27 |
С 4-а ЗЛ І |
А27 |
С 4-а ЗЛ В |
С28 |
А 5-а ЗЛ І |
А28 |
А 5-а ЗЛ В |
С29 |
В 5-а ЗЛ І |
А29 |
В 5-а ЗЛ В |
С30 |
С 5-а ЗЛ І |
А30 |
С 5-а ЗЛ В |
Детальний опис контактів системного роз’єму для трьохпровідних ЗЛ для ТЕЗів ВК10 приведений у таблиці 2.2.
Детальний опис контактів системного роз’єму для трьохпровідних ЗЛ для ТЕЗів ІК10приведений у таблиці 2.3.
Блок БКК
На кросплаті розміщено 90-то роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 90-то трактів Е1.Роз’єми пронумеровані, таблиця 2.0а.
На кросплаті розміщено 12-ть роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 12-ти трактів Е1.
Роз’єми пронумеровані, таблиця 2.0а.
Контрольні точки для тестування трактів Е1 виведені на системні роз’єми процесорів ТЕЗи КВ1-КВ6, КК60, КІ6. Детальний опис приведений у таблиці 2.4.
Стик С1/10
ТЕЗи С1/10 вставляються в блок БЛС.
На кросплаті розміщено 18-ть системних роз’ємів, до яких під’єднуються чотирьохпровідні ЗЛ. Вони розміщуються, починаючи із системного роз’єма “В” . Метод підє’днання -“накрутка” на виводи або роз’ємне підє’днання.
Детальний опис контактів системного роз’єму при використанні ТЕЗів С1/10, як 10 незалежних 4-х провідних стиків С1, приведений у таблицях 2.4а, 2.4б.
9 і 10 канали під’єднуються на передній панелі кожного ТЕЗу до роз’ємів RG-11 із номерами C і D відповідно.
Детальний опис контактів роз’єму RG-11 для чотирьохпровідних ЗЛ для ТЕЗів С1/10 приведений у таблиці 2.4б.
Детальний опис контактів системного роз’єму при використанні ТЕЗів С1/10, як для 5-ти шестипровідних стиків E&M, приведений __________у таблицях 2.4в, 2.4г, 2.4д.
4 і 5 стики під’єднуються на передній панелі кожного ТЕЗу до роз’ємів RG-11 із номерами C і D відповідно.
Опис контактів роз’єму RG-11 для шестипровідних ЗЛ для ТЕЗів С1/10 приведений у таблиці2.4г.
Ще по два виводи для шестипровідних ЗЛ під’єднуються на передній панелі кожного ТЕЗу дороз’ємів RG-45 із номерами А і В, опис контактів приведений у таблиці 2.4д.
Блок БКК-20,30
Використовується крос Кр202 №492, Кр301 №493.
На кросплаті розміщено 20, або 30 роз’ємів RG-45, до яких під’єднуються до 30-то трактів Е1. Роз’єми пронумеровані, таблиця 2.0а.
Контрольні точки для тестування трактів Е1 виведені на системні роз’єми процесорів ТЕЗи КК78. Детальний опис приведений у таблиці 2.4е, ж.
Таблиця 2.4ж, нижній системний роз’єм:
Стан обладнання
На передній панелі кожного з ТЕЗів розміщені відповідні світлодіоди, які сигналізують аварію чи помилку даного ТЕЗу ( рис. 2.1).
На панелі ТЕЗу Д60 розміщений світлодіод при засвіченому стані, який сигналізує наявність напруги –60В на виході ТЕЗу. При погашеному стані, напруги –60В на виході немає.
На панелі ТЕЗу Д95 розміщений світлодіод при засвіченому стані, який сигналізує наявність напруги ~95В на виході ТЕЗу. При погашеному стані, напруги ~95В на виході немає.
На панелі ТЕЗу Д5/1 (Д5/2) розміщений світлодіод при засвіченому стані, який сигналізує наявність напруги +5ВЦ (цифрових 5В) на виході ТЕЗу. При погашеному стані, напруги +5ВЦ на виході немає.
На панелі ТЕЗу Д5 розміщені 5 світлодіодів при засвіченому стані, які сигналізують наявність напруг +5ВЦ, +5ВА1, -5ВА1, +5ВА2, -5ВА2 на виході ТЕЗу. +5ВА1, -5ВА1, +5ВА2, - 5ВА2 – це аналогові напруги першого і другого блоків стабілізації. На панелі вони позначені. Один
світлодіод відповідає за одну з напруг, біля якої він знаходиться. При погашеному стані, даних напруг на виході немає.
На панелі ТЕЗів КВ1-КВ6, КК60, КІ6, КВ60, КВ1а-КВ6а, КК60а, КІ6а, КВ83, КВ84, КВ75/1-КВ75/5, КІ7а, КІ75 озміщені один під одним 5 світлодіодів, які показують відсутність, чи наявність помилки в периферійних платах, трактах Е1. Модуль процесора в “бойовій роботі” (див.
п. 2.2.) постійно проводить тестування всього свого периферійного обладнання (ТЕЗи, тракти ) , які зв’язані між собою потоками. Тестування відображається на світлодіодах почерговим засвічуванням кожного світлодіода (світлодіоди “біжать”) на протязі кожного циклу тестування з
верху до низу. При позитивному тесті всі світлодіоди в кінці циклу погашені. Якщо тест показує відсутність якогось потоку, тобто помилку, то це відображається висвітленням, в кінці циклу тестування, світлодіодів у певній комбінації. Комбінація - це код помилки у двійковій системі числення. Обрахунок починається з нижнього світлодіода, який відповідає молодшому розрядові. По коду помилки можна визначити, якого потоку немає, тобто який ТЕЗ чи тракт не працює (таб.2.5, таб. 2.6).
1- світлодіод світиться; 0-світлодіод не світиться
Таблиця 2.5. Визначення помилки за світлодіодами для ТЕЗів КВ1-КВ6, КК60, КІ6, КВ1а- КВ6а, КК60а, КІ6а, КВ75/1-КВ75/5, КІ7а, КІ75
В графі “№ п/п”- вказується порядковий номер.
В графі “Світлодіоди 2-ва с-ма числ.” – вказується код помилки по світлодіодам у двійковій системі числення, молодший розряд із правої сторони.
В графі “10-й код” – вказується код помилки в десятковій системі числення, який відповідає двійковій системі числення.
В графі “ Значення помилки і в яких ТЕЗах, трактах” – вказується в якому посадочному місці, тракті або іншому блоці є помилка. До лінійних аналогових закінчень відносяться ТЕЗи: МТ,АК15, ВА15, УК10, ВК10, ІК10, ДК10, МБ10, АК15т, АК15м, АК15р, АК15мт, ВА15т, С1/10, С1м/10.
Таблиця 2.6. Визначення помилки за світлодіодами для ТЕЗа КВ60, КВ83, КВ84
В режимі “програмування” (див. п. 2.2) світлодіоди “біжать” по іншому, показуючи, що процесор знаходиться конкретно в режимі “програмування”. Індикація проходить одночасно з двох крайніх світлодіодів до середини.
4.6. На панелі ТЕЗів АК15, ВА15, УК10, ВК10, ІК10, С1/10, С1м/10, ДК10, МБ10, АК15т, АК15м, АК15р, АК15мт, ВА15т розміщений один світлодіод, який сигналізує про працездатність даних ТЕЗів. При нормальній роботі ТЕЗа тривалість моргання світлодіода повинен становити приблизно 1/8, тобто одна частина часу - світлодіод світиться, вісім частин часу – погашений.
На панелі ТЕЗа МТ розміщено два світлодіоди. Для нижнього світлодіода – при нормальній роботі ТЕЗа тривалість моргання світлодіода повинен становити приблизно 1/8, тобто одна частина часу - світлодіод світиться, вісім частин часу – погашений. При не запущеному МТ або коли на лінії є висока напруга верхній світлодіод світиться. Якщо модуль тестування переводиться в режим роботи, то світлодіод працює в режимі “моргання”. Тривалість моргання приблизно така ж, як і в нижнього світлодіода, а частота менша.
На панелі ТЕЗа ДН1 розміщені 4 світлодіодів при засвіченому стані, які сигналізують наявність напруг ~95В, +5ВЦ, +5ВА, -5ВА на виході ТЕЗу. На панелі вони позначені. Один світлодіод відповідає за одну з напруг, біля якої він знаходиться. При погашеному стані, даних напруг на виході немає.
На панелі ТЕЗів КВ85, КК78 розміщені один під одним 8 світлодіодів, які показують відсутність, чи наявність помилки в периферійних платах, трактах Е1, режим його роботи. Два синіх світлодіода показують в якому режимі працюють ТЕЗи, шість зелених - помилки. Коди помилок описсані в таблицях 2.7, 2.8, 2.9
Св- синій світлодіод верхній;
Сн- синій світлодіод нижній.
В режимі програмування засвічені два синіх світлодіоди – здійснюється режим програмування ТЕЗа.
Таблиця 2.9. Визначення помилки за світлодіодами для ТЕЗів КІ78, КК78
