4.7. Список використаних джерел

Список використаних джерел оформляється відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис: загальні вимоги та правила”. Приклади бібліографічного опису джерел подані у Додатку 8.

Література подається в алфавітному порядку за прізвищем автора або за назвою окремого видання. Відомості про джерела, які є у списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництв.

Список використаних джерел повинен мати не менше 40 найменувань. На кожне з них має бути в роботі хоча б одне посилання. Такий список розташовується після висновків із продовженням нумерації аркушів.

Список використаних джерел вимагає розміщення інформації одним із таких способів:

1. В алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків:

а) джерела українською та російською мовами (в алфавітному порядку);

б) джерела англійською та іншими мовами (в алфавітному порядку);

2. У порядку появи посилань у тексті

Опис кожної позиції видань із списку використаних джерел необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

4.8. Оформлення додатків

Додатки розташовуються після списку використаних джерел у порядку згадування посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами (з першої – великої) симетрично до тексту сторінки.

У правому верхньому куті, над заголовком, малими літерами (з першої – великої) друкується слово “Додаток” і поряд – велика літера, що позначає додаток (Додаток 9).

Додатки потрібно позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. Єдиний додаток позначається лише словом “Додаток”.

Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: “А.2” – другий розділ додатка А; “В. 3.1” – перший підрозділ третього розділу додатку В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: “рис. Д. 1.2” – другий рисунок першого розділу додатку Д; “формула (А.1)” – перша формула додатку А.

4.9. Електронний варіант роботи

Для занесення до інформаційної бази магістерських робіт Інституту кожен слухач має подати на кафедру електронний варіант роботи на CD-R диску. Структура роботи повинна повністю відповідати її друкованому варіанту у вигляді файлу формату Microsoft Word Document. Окремі додатки можуть подаватися у вигляді файлу формату Microsoft Project, а матеріали, виконані за допомогою інших спеціальних програм мають бути збережені у форматі Microsoft Word Document.

5. Наукове керівництво магістерською роботою

Для керівництва магістерською роботою слухача призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, а також із числа провідних вчених науково-дослідних інститутів і вищих закладів освіти, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і спеціальні знання з методології управління проектами. Викладач може здійснювати керівництво підготовкою не більше 5 магістерських робіт, а також бути керівником комплексної практики з фаху.

Керівництво роботою здійснюється з метою надання слухачеві необхідної допомоги у процесі її виконання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог до магістерської роботи.

Основними формами керівництва магістерською роботою є:

• попередні консультації;

• погодження плану роботи та затвердження календарного плану виконання роботи;

• поточні консультації;

• перевірка роботи;

• написання відгуку на роботу;

• консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК.

Попередні консультації, зокрема, передбачають:

• загальну консультацію з поясненням основних вимог до магістерської роботи (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);

• поради щодо формування й оформлення бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні фахові роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку джерел тощо);

• рекомендації щодо використання у магістерській роботі матеріалів практики управління проектами (передусім неопублікованої) та інших матеріалів ілюстративного плану.

У результаті попередніх консультацій слухач має одержати чіткі та конкретні пояснення щодо змісту та форми магістерської роботи, і що він має зробити на початковому етапі її написання.

Погодження плану магістерської роботи і затвердження календарного плану виконання. Здебільшого, ця форма керівництва магістерською роботою передбачає:

• рекомендації слухачеві щодо опрацювання тих нормативно-правових джерел і фахової літератури, які необхідні для формування плану магістерської роботи;

• ознайомлення з планом магістерської роботи, що складений слухачем;

• оцінка запропонованого плану; якщо потрібно – формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення зі слухачем;

• вироблення й узгодження основного варіанту (кількох варіантів) плану магістерської роботи і визначення графіку її виконання.

Поточні консультації. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього виконання слухачем магістерської роботи, а також під час проходження практики, і можуть стосуватися:

• узагальнення практики формування і реалізації реальних проектів та опрацювання інших матеріалів, які стосуються особливостей використання методології управління проектами;

• використання практичних матеріалів у магістерській роботі (наведення аналітичних даних щодо функціонування та діяльності об’єкта дослідження, статистичних даних, окремих положень щодо узагальнення практики реалізації проектів тощо);

• уточнення позиції слухача щодо окремих суперечливих питань, які розглядаються в магістерській роботі;

• формулювання пропозицій щодо вдосконалення функціонування об’єкта дослідження, інших рекомендацій теоретичного та практичного значення.

У результаті поточних консультацій слухач має одержати від керівника допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього у процесі підготовки першого варіанту магістерської роботи.

Перевірка магістерської роботи Перевірка магістерської роботи починається з перевірки її першого варіанту, підготовленого слухачем. За домовленістю між керівником і слухачем це може бути поетапна перевірка окремих розділів (підрозділів) магістерської роботи, яка здійснюється під час її виконання, або перевірка першого варіанту роботи загалом.

Ознайомлюючись із текстом відповідного розділу (підрозділу), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування щодо змісту безпосередньо на текстовій частині сторінки чи на окремому аркуші, а також дає загальну оцінку всього розділу, в якій, зокрема вказує:

• наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до магістерських робіт;

• зауваження, які на думку керівника, обов’язково повинні враховуватись слухачем при доопрацюванні;

• зауваження та рекомендації, на які бажано зважати для підвищення рівня магістерської роботи.

Після доопрацювання слухач повторно подає керівнику, зазвичай, лише ті частини магістерської роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо слухач відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника магістерської роботи, останній попереджує слухача про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки магістерської роботи під час її захисту тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи кількох варіантів магістерської роботи є конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанту тим вимогам, які в Інституті висуваються до магістерських робіт зі спеціальності 8.18010013 “Управління проектами”.

Написання відгуку на магістерську роботу. Після подання слухачем остаточного варіанту магістерської роботи керівник пише відгук на неї, зміст якого залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанту роботи. Бланк відгуку подано у Додатку 10.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, які висуваються до магістерських робіт, керівник у загальній формі зазначає це у відгуку і робить висновок про можливість допуску роботи до захисту у ДЕК.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відповідає вимогам, які висуваються до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані слухачем. У кінці відгуку він робить висновок про можливість допуску магістерської роботи до захисту у ДЕК.

У разі, коли поданий варіант, на думку керівника, загалом не відповідає вимогам до написання і оформлення магістерських робіт, він зазначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов’язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанту, а також вказати, які його зауваження не були враховані слухачем. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанту магістерської роботи до захисту у ДЕК.

Наявність відгуку на магістерську роботу є необхідною умовою передачі роботи на рецензування та остаточного прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи недопуск до захисту у ДЕК.

Консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК. Така консультація проводиться на прохання слухача після ознайомлення його та керівника з рецензією на магістерську роботу. Вона, зокрема, складається з:

• ознайомлення слухача з загальними вимогами щодо його виступу на засіданні ДЕК (план виступу, його обсяг, на що потрібно звернути особливу увагу тощо);

• пояснення щодо типу та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК;

• рекомендації щодо відповідей на ті зауваження рецензента, які є дискусійними.

Під час консультації слухач повинен отримати рекомендації щодо захисту ним магістерської роботи на засіданні ДЕК.