• Гепатобіліосцинтіграфія

Належить до числа радіоізотопних методів дослідження з реєстрацією за допомогою гаммакамери руху радиофармпрепарату через клітини печінки й жовчні шляхи. Метод гепатобіліосцинтіграфії (ГБСГ) дозволяє оцінити функціональний стан жовчного міхура й печіночних клітин, що особливо важливо при підозрі на наявність у хворого хронічного гепатиту

• Біохімічне дослідження крові

Необхідно для оцінки функціонального стану печінки й характеристики ліпідного обміну. У біохімічному аналізі визначають рівень білірубіна (прямої і непрямої фракції), аланін- і аспартатаминотрансферази, лужної фосфатази, холестерину й тригліцеридів. Нормальні показники рівня білірубіна й активності основних ферментів печінки вказують на відсутність активного запального процесу в гепатоцитах. Виявлений високий рівень плазмових холестерину й тригліцеридів свідчить про зв'язок захворювання з порушенням ліпідного обміну

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ [1; 2; 3; 4]

• Виразкова хвороба

• Спазм стравоходу

• Інфаркт міокарда

• Гострий панкреатит

• Гострий апендицит

• Правобічна ниркова колька

• Правобічна плевропневмонія

Хронічний калькульозний холецистит

Проявляється насамперед больовим синдромом - тупими болями в правому підребер'ї й нападами жовчної кольки. Інтервали між нападами можуть коливатися від декількох днів до декількох років; характерно поступове обважнення клінічних проявів захворювання. Частими, але неспецифічними симптомами є диспепсичні розлади - вага в животі, відрижка, нудота, запор. При пальпації живота відзначається помірна хворобливість у зоні жовчного міхура.

Методи дослідження

Див. Діагностику жкх. Лікування [1; 2; 3; 4] Літолітична терапія

Терапевтичний ефект при ентеральному застосуванні літолітичних препаратів досягається у хворих з жовчними каменями, що складаються переважно з холестерину. У цьому зв'язку використання літолізісу можливо лише в 20% хворих, що страждають ЖКХ. Застосування методу показане важким хворим з високим операційно-анестезіологічним ризиком і хворим, що відмовляються від операції або екстракорпоральної літотріпсії (ЕКЛТ). Метод літолізіса має багато протипоказань до призначення, при недообліку яких терапевтичний ефект не досягається й можливі ускладнення. 

Лікувальний ефект при прийманні літолітичних препаратів можна чекати через 1,5-2 року. Добова доза препарату УДХК становить 10-15 мг/кг. Кращі результати спостерігають при обмеженні вживання жирної їжі, насиченої холестерином. Основним недоліком методу літолізісу є невисока ефективність.

Екстракорпоральна літотріпсія

Критеріями відбору хворих з холецистолітіазом (із симптоматичною й безсимптомною формами захворювання) для проведення ЕКЛТ є: одиничні й нечисленні (2-4) конкременти, що займають менш 1/2 обсягу жовчного міхура; збережена скорочувально-евакуаторна функція жовчного міхура. Успіх лікування багато в чому залежить від наявності в конкрементах солей кальцію й ступеня їх кальцификації. Гарні результати лікування досягаються у хворих з эхопроникними й ехонещільними (не утримуючих солей кальцію) рентгенопрозорими конкрементами, у міру збільшення їх ехонепроникності й ехощільності з ознаками рентгеноконтрастності ефективність дроблення падає. 

Протипоказанням до застосування ЕКЛТ є: множинний холецистолітіаз, що займає більше 1/2 обсягу жовчного міхура; кальциновані камені; зниження скорочувально-евакуаторної функції жовчного міхура й відключений жовчний міхур; конкременти жовчних проток і біліарна обструкція; неможливість проведення ентерального літолізіса після дроблення конкрементів (гастродуоденальна виразка, алергія); вагітність. 

У найближчому й віддаленому періодах процес елімінації фрагментів може давати ускладнення у вигляді нападів жовчних кольок, гострого холециститу, обтураційної жовтяниці й гострого панкреатиту.