4.2 Класифікація організаційних структур управління

У теорії менеджменту підприємств виділяють лінійні, функціональні та комбіновані види ОСУ (рис. 4.6).

Рис 4.6. Класифікація організаційних структур управління

У харчовій промисловості найбільш поширеного використання набули: лінійні та комбіновані.

Лінійна структура управління

Лінійна структура управління історично є першим видом організації апарату управління. Для неї характерна наявність лише вертикальних лінійних зв'язків, які полягають у передачі керівного впливу від керівника до підлеглих з усіх питань діяльності.

Лінійна структура характеризується простотою, чіткістю і має низку переваг, найважливішими з яких є швидкість проходження інформації, наказів, розпоряджень, а також те, що підлеглі одержують вказівки тільки від свого безпосереднього керівника.

Разом з тим лінійна структура має певні недоліки: кожний лінійний підрозділ зосереджений тільки на виконанні своїх вузьких завдань, діяльність з координації роботи підрозділів покладена тільки на керівника, який повинен мати глибокі знання з усіх питань управління підприємством. У зв'язку з цим лінійна структура управління на практиці застосовується обмежено. Як правило, вона використовується тільки у невеликих підприємствах харчової промисловості, які є автономними та такими, що входять до складу мережі (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 – Особливості лінійної структури управління

Переваги (+)	Недоліки (-)
чітка система взаємозв'язків; чітке визначення відповідальності; швидкість реакції на прямі накази; можливість підтримання високого рівня дисципліни	відсутність середнього рівня управління (ланок щодо підготовки та планування рішень); складність вирішення міжгрупових проблем; перевантаження менеджерів вищого рівня; залежність успіхів від наявності кваліфікованого менеджера вищого рівня.

Комбіновані структури управління

Комбіновані організаційні структури управління базуються на принципах лінійно-функціональних організаційних структур. Вибір однієї з комбінованих структур залежить від: розмірів підприємства і обсягів діяльності; складу видів діяльності підприємства; наявності власної мережі підприємств; структури операційної діяльності тощо.

У харчовій промисловості з різновидів комбінованих організаційних структур управління найбільш часто застосовуються лінійно-функціональні. програмно-цільові, дивізіон альні, матричні.

Лінійно-функціональна структура управління.

Розширення обсягів діяльності підприємства створює передумови для формування функціональних підрозділів в апараті управління (рис. 4.7).

Будь-які накази, розпорядження, які підлягають виконанню, працівники одержують від своїх безпосередніх лінійних керівників, функціональні ланки у межах своєї компетенції аналізують проблеми, консультують керівника, подають методичну допомогу виконавцям у їхній діяльності. Отже, лінійно-функціональна структура є загальноприйнятою у середніх та великих підприємствах харчової промисловості.

Р_1-3 - виконавці

Рис. 4.7. Лінійно-функціональна структура управління (схема)

Таблиця 4.4 – Особливості лінійно-функціональної структури

Переваги (+)	Недоліки (-)
висока компетентність фахівців, які відповідають за виконання конкретних ситуацій; вивільнення лінійних менеджерів від вирішення специфічних питань; стандартизація, формалізація та програмування	надмірна зацікавленість у реалізації цілей і завдань керівників всіх підрозділів; складності у підтримці постійних взаємозв'язків між різними функціональними службами; надлишкова централізація