2. Види роботи з книгою.

Читання. Найбільшу користь може принести правильне, свідоме читання. Існує чотири види читання.

1. Читання-огляд або ознайомлення. Мета його – перше знайомство з книгою, одержання загальної уяви про її зміст. При роботі з книгою і при ознайомленні з нею необхідно:

• звернути увагу на назву книги і її автора;

• на зміст титульної сторінки, на якій подані додаткові відомості про книгу;

• установити вихідні відомості – рік, видавництво, місце видання;

• переглянути зміст та структуру книги, де названі розділи, теми, питання, підпитання;

• ознайомитися з передмовою книги, в якій розкривається її значення, дається характеристика основних проблем;

• звернути увагу на виділені в тексті слова, речення, абзаци, тобто головні думки автора.

2. Читання вибіркове. Читається не весь текст, а тільки необхідні, відповідно до мети, місця.

3. Читання повне. Уважно прочитується весь текст.

4. Читання повторне. Мається на увазі досконала робота з матеріалом, вивчення змісту книги, короткі записи прочитаного, зв’язок з раніше вивченим, оцінка висновків і доказів.

Повторне читання має на меті вирішення декількох завдань: 1) зрозуміти та засвоїти прочитаний матеріал; 2) продумати прочитане; 3) зробити з прочитаного необхідні для запам’ятовування висновки; 4) відповісти на питання: чому навчила прочитана книга. Крім того, повторне читання передбачає виховання і розвиток здібностей, формування інтересу до читання навчальних та наукових посібників; чітке з’ясування мети читання книги.

Досить важливим для студента є вміння користуватися кни­гою. Для ефективної і результативної роботи з книгою необхідно дотримуватися науково обґрунтованих організаційних і санітар­но-гігієнічних вимог. Зокрема:

1. Раціонально організувати своє робоче місце (стіл, стілець, приладдя: ручка, чорнило, олівець, лінійка, папір, довідники та ін.). Стіл і стілець мають бути дібрані відповідно до росту люди­ни. Правильним і зручним за висотою має бути співвідношення стола і стільця. Книги, підготовлені для опрацювання, мають лежати зліва попереду, а письмове приладдя — праворуч. Якщо стіл приставлений близько до стіни, то над ним можна приладна­ти поличку, на якій розмістити частину потрібних книг, особли­во довідників. Книга, яку читаємо, має бути віддалена від очей на відстань 25—30 см і лежати з нахилом 45 градусів, щоб усі рядки тексту знаходилися на однаковій відстані від очей. До­цільно використовувати також підставку для книги. Це значно полегшує роботу очей. Не потрібно завантажувати стіл великою кількістю книг, паперів.

2. Під час читання і ведення записів світло має падати зліва і зверху. При штучному освітленні важливо потурбуватися про достатню його кількість. Найбільш зручно користуватися на­стільною лампою. Світло не має бути ні надто яскравим, ні тьмя­ним, бо це є причиною швидкої втоми очей.

3. У робочій кімнаті має бути чисте повітря, насичене достат­ньою кількістю кисню, що є важливим чинником підтримання працездатності й активності клітин головного мозку. Тому доціль­но працювати при відкритому вікні чи кватирці. Якщо з якихось причин не можна дотримуватися цього, то періодично (через 1— 1,5 години) потрібно відчиняти вікно і провітрювати кімнату.

4. Необхідно чергувати періоди напруженої праці і відпочин­ку. Групи нейронів, які включені в активну розумову діяльність, порівняно швидко стомлюються. Важливо через 1,5—2 години один вид розумової роботи змінювати на інший, зовсім відклю­читися від розумової роботи і зайнятися виконанням протягом 10—15 хвилин іншого виду діяльності, яка не потребує розумо­вого напруження. Ефективним є активний відпочинок і виконан­ня фізичних вправ, прогулянка на повітрі тощо.

5. Працюючи з книгою, не треба робити часті перерви. Необ­хідно "запрацюватися", "ввійти в матеріал", щоб виробити певний динамічний стереотип. Це підвищує ефективність розумової праці.

6.Заняття мають бути регулярними і постійними в часі. Ми часто нарікаємо на нестачу часу. Але це лише тому, що ми нера­ціонально його використовуємо. Російський письменник А.П. Че­хов писав: "Якщо хочеш, щоб у тебе було мало часу, то не роби нічого". Якщо кожного дня відводити хоча б 3—4 години на чи­тання книг, опрацьовуючи 20 сторінок за годину, то за рік мож­на прочитати близько 30 тис. сторінок. А це в середньому 140— 150 книг.

7.Під час роботи з книгою в кімнаті має панувати тиша. Шум знижує активність розумової праці, викликає пригнічений стан (гіпостенію). До того ж, організм витрачає значну кількість енергії на захист від зовнішніх подразників.

8.З книгою треба працювати спокійно, без зайвих рухів. Не слід привчати себе читати лежачи. Це розсіює увагу, веде до швид­кої втоми. Не можна продуктивно працювати з книгою у транс­порті або стоячи в черзі.

9.Під час роботи з книгою не слід застосовувати збуджувальні засоби: чай, каву, тютюн та ін. Це підвищує працездатність на короткий час, але шкодить здоров´ю.

10.    Читати треба мовчки, що дає змогу глибше зосередитися на змісті прочитаного, проникнути в його суть. Інколи для відчут­тя поетичності твору окремі місця доцільно читати вголос.

У роботі з книгою варто дотримуватися таких правил:

1.При вивченні певної проблеми у першу чергу потрібно озна­йомитися з першоджерелами, а потім уже з посібниками і кри­тичними статтями. Опрацювання посібників не може замінити вивчення першоджерел. Робота над першоджерелами викликає у читача самостійні думки, судження, сприяє більш глибокому розумінню теми чи проблеми.

2.Опрацювання літератури з конкретного питання варто по­чинати з робіт загального характеру і від них переходити до спе­ціальних і більш вузьких досліджень.

3.Необхідно добирати для читання книги, доступні для розу­міння. Безперечно, робота над літературою має викликати певні складнощі, але цього не треба боятися. Перечитуючи книгу або статтю кілька разів, можна проникнути в суть матеріалу, дійти до розуміння тих чи тих понять.

Починати працювати з книгою варто із загального ознайом­лення з нею. Спочатку оглядають титульний лист, на якому вка зано рік і місце видання. Коротка анотація, яка вміщена, як пра­вило, на початку, допомагає читачеві визначити загальний орі­єнтир щодо проблем, які розглядаються в книзі. Перегляд змісту передмови, післямови також певною мірою сприяє формуванню у читача інтересу до книги.

Потреба опрацьовувати великі масиви друкованих джерел інформації спонукає до пошуків більш ефективних методів чи­тання. В останні роки поширюється так зване швидкісне читан­ня. Цей метод привертає увагу людей розумової праці тим, що коли при звичному читанні фіксується від 150 до 400 слів за хви­лину, то при швидкісному — від 900 до 2000—2500 слів.

Для оволодіння методом швидкісного читання необхідно до­тримуватися таких рекомендацій:

1. Не допускайте регресій. Регресіями називаються зворотні рухи очей для повторного читання слова, фрази, речення. Текст будь-якої складності читається один раз. Лише після закінчення читання і початкового осмислення змісту прочитаного можна повернутися до повторного читання.

2.      Дотримуйтесь алгоритму читання. Сформуйте свій алго­ритм читання і постійно пам´ятайте зміст і лексичне значення його компонентів. Основою для вироблення власного алгоритму читання може бути така схема:

—автор, назва книги, статті;

—джерело і його вихідні дані;

—структура книги, статті;

—основний зміст;

—особливості й побудова фактографічного матеріалу;

—проблеми, які здаються для вас суперечливими;

—новизна опрацьованого матеріалу, його місце і значення у подальшому розумінні наукових проблем, можливість викори­стання у практичній діяльності.

Подібний алгоритм дає змогу упорядкувати процес оволодін­ня змістом прочитаного. При цьому нова інформація ніби вкла­дається в завчасно підготовлені блоки, фіксується там і набуває певної системи.

3.Читайте без артикуляції. Читання без артикуляції гальмує звичку промовляти текст і сприяє посиленню наочно-образного компонента мислення.

4.Забезпечуйте рух очей по центру сторінки зверху вниз. Це найбільш економний і ефективний спосіб. Він сприяє розвитку периферійного зору. На початковому етапі олівцем проведіть вер­тикальну лінію посередині сторінки. Це буде своєрідний орієн­тир для очей.

5.Будьте уважними. Намагайтеся зосереджувати увагу на процесі читання.

6.Намагайтесь зрозуміти прочитане у процесі читання. Це ключ до проникнення у зміст і сутність прочитаного, шлях до його запам´ятання.

7.  Постійно повторюйте прочитане зразу ж після завершення читання. У процесі читання запам´ятовуйте не слова чи окремі фра­зи, а думки, ідеї. Адже тільки осмислене запам´ятовування раціо­нальне і продуктивне. Не перевантажуйте пам´ять. Якщо ви не зга­дали забуте протягом 3—4 хвилин — ще раз зверніться до тексту.

8.Використовуйте різні способи читання. Це залежить від мети опрацювання друкованого джерела інформації.

Будьте гнучким читачем. Залежно від потреби переходь­те від звичайного читання до швидкісного і навпаки.

10. Постійно вдосконалюйте свої вміння в читанні. Успіхи у швидкісному читанні з´являться лише за умов систематичних занять, формування навичок у цьому виді діяльності.