2.2 Перевірка обраного двигуна згідно умов пуску Визначимо маховий момент:

GD²_привед^пн = GD²_дв+101G ,

GD²_привед^пп = GD²_дв+101G₀ ,

де GD²_привед^пн , GD²_привед^пп - приведений маховий момент для механізму підйому номінального вантажу і порожньго вантажозахоплюючого механізму відповідно;

GD²_дв - маховий момент двигуна, GD²_дв = 1,55 кгм²;  - коефіціент,враховуючий вплив махових мас редуктора і муфт, приймаємо =1,25;

GD²_привед^пн = кгм²,

GD2_привед^пп= кгм².

Знаходимо час пуску

t_пуску = ,

де а =0,2 - прискорення,м/с²;

с.

Надлишковий момент при пуску з грузом

,

де М_н^пн – надлишковий момент при пуску вантажу

Маємо:

Нм.

Знаходимо потрібний пусковий момент, що може розвинути двигун

М_пуск = М_пн.пр + М_н^пн,

де М_пнр – перерахований статичний момент при підйомі номінального грузу на частоту обертання n_дв=720 об/хв,

М_пуск= 182,78+7,24 = 190,02 Нм.

Можливий пусковий момент вибраного двигуна

М_пускдв=0,85²М_max,

де М_mах=422-- максимальний момент двигуна, Нм.

М_пускдв= 0,85²422 = 304,895Нм.

Умова пуску двигуна виконується, бо виконується умова:

М_пускдв  М_пуск.,

141,61  122,805.

Двигун вибраний вірно.

2.3 Перевірка двигуна за тепловим режимом

Знаходимо надлишкові моменти:

М_н^пн=М_пуск – М_пнр,

М_н^оп=М_пуск – М_онр,

М_н^пп = М_пуск – М_ппр

М_н^он = М_пуск – М_опр,

де М_н^пн, М_н^оп, М_н^пп, М_н^он – надлишкові моменти при підйомі і опусканні номінального вантажу та підйомі і опусканні порожнього вантажозахоплюючого механізму відповідно;

М_пуск – необхідний пусковий момент, Нм;

М_н^пн= 190,02– 182,78 =7,24 Нм,

М_н^оп= 190,02– 109,67=80,35 Нм,

М_н^пп= 190,02– 32,49 = 157,53 Нм,

М_н^он= 190,02– (-1,92) = 191,94 Нм.

Знаходимо тривалість розгону:

,

,

,

,

де t_п^пн , t_п^он , t_п^пп, t_п^оп – тривалість розгону (пуску) при чотирьох операціях відповідно; GD²_привед^пн, GD²_привед^пп – приведений маховий момент для механізму підйому при підйомі номінального вантажу і порожнього вантажозахоплюючого механізму;

Маємо:

с,

с,

с,

с.

Знаходимо час гальмування:

,

.

Знаходимо час роботи з усталеною швидкістю

,

,

,

,

де Н – величина переміщення механізму підйому, м; t_г – час гальмування, с;

Маємо:

с,

с,

с,

с.

Знаходимо надлишкові моменти

,

,

де М_н^пн2, М_н^пп2 – надлишкові моменти при підйомі номінального вантажу і порожнього вантажозахоплюючого механізму;

Маємо:

Нм,

Нм.

Знаходимо гальмівні моменти

М_гпн = М_н^пн2 – М_пн.пр ,

М_гон = М_н^пн2 – М_он.пр ,

М_гпп = М_н^пп2 – М_пп.пр ,

М_гоп = М_н^пп2 – М_оп.пр ,

де М_гпн, М_гон, М_гпп, М_гоп – гальмівні моменти відповідних операцій, Нм;

М_гпн =7,24 – 182,78 = -175,54 Нм,

М_гон = 7,24 – 109,67= -102,43 Нм,

М_гпп =29,86 – 32,49= -2,63 Нм,

М_гоп = 29,86 –(-1,92)= 31,78 Нм.

Знаходимо еквівалентний момент

М_ек= ,

де M_i – моменти при відповідних режимах роботи: пусковому, усталеному і гальмівному; t_i – тривалість дії відповідних моментів; t_пі – тривалість розгону відповідних операцій; t_гі – час гальмування; t_усті – тривалість роботи з усталеною швидкістю;

Знаходимо значення окремих членів:

= М_он.пр²t_уст^он + М_пп.пр²t_уст^пп + М_оп.пр²t_уст^оп + М_пн.пр²t_уст^пн+ + М_пуск²(t_п^он + t_п^пп + t_п^оп + t_п^пн) + (М_гон²+М_гпп²+М_гоп²+М_гпн²)t_г,

де М_онр, М_ппр, М_опр, М_пнр, М_пуск, М_гон, М_гпп, М_гоп, М_гпн – відповідно статичні, пусковий і гальмівний моменти при видповідних операціях;

Маємо:

=109,67² +32,49² +(-1,92)² +

+ 182,78 ² +190,02²(1,25+0,11+0,24+0,19) + + ((-175,54)²+(-102,43)²+(-2,63)²+31,78²)1,25= 2855282,842(Нм)²с

=t_п^он+t_п^пп+t_п^оп+t_п^пн,

де t_п^он, t_п^пп, t_п^оп, t_п^пн – час пуску відовідних операцій;

Маємо:

=1,25+0,11+0,24+0,19=1,79 с,

де t_г – час гальмування;

Маємо:

=t_уст^он+t_уст^пп+t_уст^оп+t_уст^пн,

де t_уст^он, t_уст^пп, t_уст^оп, t_уст^пн – час роботи двигуна з усталеною швидкістю;

Маємо:

=59,32+59,255+58,75+59,28=263,605 с,

Еквівалентний момент:

М_ек= Нм.

Знаходимо еквіваленнтну потужність

,

кВт

Знаходимо приведену еквіваленнтну потужність до стандартного значення ТВ

кВт

Умова перевірки:

P_еквст  P_ндв

7,1  8,2

Умова перевірки виконується .

2.4 Вибір двигуна для механізму підйому згідно метода заводу “Динамо”

Для мостового крану загального призначення режиму роботи “С” застосуємо електропривід з параметричним регулюванням опору ротора асинхронного двигуна з фазним ротором при динамічному гальмуванні.

Визначимо статичну потужність:

,

кВт.

Потужність для попереднього вибору двигуна:

Р_нт = Р_ст /К_Т,

де К_Т – коефіцієнт, для режиму роботи “С”, К_Т = 1,3 (табл.8-4, [1]);

Маємо:

Р_нт = 13,78/1,3 = 10,6 кВт.

Вибір двигуна

У відповідності до Р_нт = 10,6 кВт обираємо двигун МТF312-6 з наступними параметрами:

Р_н =12 кВт;

n_двн =965 об/хв;

М_max =471 Нм;

GD² =1,25кгм²;

cos_п = 0,66;

_п = 0,81;

ТВ_н=60 %;

Перевірка двигуна по забезпеченню теплового режиму

Знаходження розрахункових коефіцієнтів

Для знаходження розрахункових коефіцієнтів знайдемо відношення

,

де GD²_дв – маховий момент двигуна, GD²_дв= 1,25 кгм²; GD²_ - сумарний маховий момент:

GD²_ = GD²_дв + GD²_ред;

де GD²_ред – маховий момент редуктора GD²_ред= 101G ,

кгм²

GD²_ = 1,25+0,14 = 1,39 кгм²

Тоді маємо:

= <

скільки знайдене відношення менше 2 і режим роботи двигуна середній, то з табл. 8-3 [1] вибираємо коефіцієнти:

₀=0,4; к_екв=0,75; _р=0,075; _р.б.=0,05 к_з=1; Z’=150;

- з табл. 8-4 [1] вибираємо коефіцієнти: к_дп=1,25; _екв=0,81;

- при ₀=0,4 згідно рисунку 8.14 [1] маємо: к₀ =1,05;

- знаючи значення коефіцієнтів _р і _р.б. знаходимо коефіцієнт k_р:

k_р=1-1,2(_р – _р.б.),

k_р=1-1,2(0,075 – 0,05_.)=0,97