2.5. Характеристика типів з’єднань

Для виготовлення виробу я використовував такі типи з’єднання як болтове і електродугове зварювальне з’єднання.

Болтове з'єднання – це поширений тип рухомого, рознімного, різьбового з'єднання деталей болтом і гайкою. Зазвичай в отвір деталей, що сполучаються, болт вставляється із зазором, і з'єднання здійснюється затягуванням гайки, що створює тиск між деталями та перешкоджає їх розбіжності. Для свого виробу я використав болти М6×60 мм. з напівкруглою головкою і відповідними гайками до них, оскільки вважаю це оптимальним вибором у моєму виробі.

В загальному процес зварювання – це отримання нероз’ємного з’єднання металевих деталей з використанням сил молекулярного зчеплення. Проте у процесі моєї роботи я використав електродугове зварювання – зварювання, при якому для розплавлення кромок деталей, що сполучаються, використовують теплоту електричної дуги живленої постійним або змінним струмом. Ці два способи з’єднання здалися мені найбільш оптимальними у моєму виробі, і саме тому я їх використав.[1]

РОЗІЛ ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

1. Вибір матеріалів

Для того щоб створити будь-який виріб, необхідно мати відповідні креслення, схеми конструкції, необхідно знати його форму, розміри, з якого матеріалу він виготовлятиметься, способи з'єднання окремих елементів та інші дані. Один з найголовніших елементів є правильний підбір матеріалу для виробу чи певного механізму, адже саме від цього буде залежати краса, стійкість проти спрацювання та міцність виробу, відповідно й його ж економічна вартість. Тому у своїй роботі я використав поєднання деревини і металу. У виготовленні мною були використані такі технологічні операції, як: вимірювання, розмічання, згинання, різання деревини та металу, свердління, зачищення, зварювання, шліфування та стругання деревини, фарбування та лакування. З перерахованих операцій мені найтяжче було провести розмічання і обпилювання металу.

Розмічання деталей:

Підібравши матеріали для свого виробу я приступив до їх розмічання.

Розмічання — це нанесення на заготовку контурних, осьових і допоміжних ліній відповідно з кресленням. Розмічання — важлива операція, від якої залежить якість виробу.

Під час розмічання я застосовував різні розмічальні і контрольно-вимірювальні інструменти такі як: лінійка, олівець, рисувалка, столярний та слюсарний кутник, штангенциркуль.

Лінії розмітки — наносять на деревину або метал олівцем (рисувалкою) або вістрям відповідного розмічального інструменту.

Вимірювальна лінійка та рулетка призначені для вимірювання розмірів та розмічання деталей.

Кутники застосовують для розмічання і перевірки прямих кутів. У них розрізняють п'ятку (колодку) і закріплену в ній під прямим кутом тонку лінійку (перо).

Штангенциркуль — це універсальний інструмент для вимірювання розмірів у межах 0…125 мм., зовнішнього і внутрішнього діаметрів, довжини, товщини, глибини з точністю вимірювання до 0,05 мм. або 0,1 мм., яким я підбирав діаметр труби та свердел для свердління та проводив вимірювання невеликих деталей.

Розмічання великої кількості однакових деталей, а також деталей криволінійної форми здійснюється за допомогою шаблонів. Форма і розміри шаблонів відповідають формі і розмірам деталей, заданих на кресленні з припуском на обробку. При розмічанні шаблон накладають на матеріал і обводять олівцем по його контурах. Застосування шаблонів значно скорочує час на розмічання і підвищує його точність, проте використання цього способу у моєму виробі стало майже неможливим оскільки довжина деталей та інші технологічні операції не давали цього зробити. [ 2,c. 73 - 74]

Обпилювання металу:

Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару металу вручну напилками  або на обпилювальних верстатах. Обпилюванням усуваються похибки попередньої обробки: знімаються задирки і забезпечується необхідна посадка деталей, що сполучаються при складанні. Обпилювання виконується ручними напилками різноманітної форми, розмірів і насічки. За величиною насічки напилки поділяються на драчові, личкувальні та оксамитові. Перші служать для грубих обдирних робіт, решта забезпечують чистішу обробку поверхні. Складністю стала велика кількість деталей з металу, яку необхідно було обробити вручну за допомогою напилків.[2,c. 153]

2. Технологічна послідовність виготовлення виробу

Технологічну послідовність виготовлення виробу подаю у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1