Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зварювання і різання кольорових металівДовідник...docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

4.4 Олов’янисті, кремнемарганцеві та інші бронзи

Вироби з олов’яних бронз виготовляються згідно з ГОСТ 5017-74. «Бронзи олов’янисті, оброблювані тиском» і маркіруються так:

БрОФ 8,0-0,3 ( Sn 7,5 - 8,5%; P 0,25 - 0,35%; Ni 0,1-0,2%; Cu – решта)

БрОЦ 4-3 ( Sn 3,5 - 4,0%; Zn 2,7 - 3,3%; Cu – решта)

БрОЦС 4-4-4 ( Sn3,0 – 5,0%; Zn 3,0-5,0%; Pb 3,5 - 4,5%; Cu – решта)

Для виготовлення фасонних виробів застосовуються бронзи згідно з ГОСТ 613-79. «Бронзи олов’янисті ливарні, які маркіруються так:

БрО3Ц12С5 ( Sn 2,0 – 3,5%; Zn 8,0-15,0%; Pb 3,0 – 6,0%; Cu – решта)

БрО8Ц4 ( Sn 7,0 – 9,0%; Zn 4,0-6,0%; Cu – решта)

Зварювання олов’яниcnb[ бронз використовується для виправлення дефектних дільниць литва і дуже обмежено при виготовленні облицьовок судових валів, причому окремі їх частини виготовляються за допомогою відцентрового литва, а потім зварюються частково окрім вала, а частково на самому валу. Інколи зварюють катані полоси з бронз БрОЦ 4-3 і БрОФ 6,5-0,15. Оскільки теплопровідність олов’яних бронз суттєво нижче теплопровідності міді, то і тепловідвід при зварюванні значно менший, так що необхідності в попередньому і супутньому підігріві відпадає, але його застосовують з метою уникнення утворювання тріщин внаслідок низької пластичності бронзи при підвищених температурах, особливо при заварюванні дефектів литва складної конфігурації і при наявності значних перепадів товщин. Разом з цим підігрівання треба застосовувати обережно, з перервами для вирівнювання температур, бо при надмірному перегріві надлишкове олово, яке знаходиться по границям кришталів литва, розплавляється, і порушується зв’язок між кришталами сплава. При цьому метал знеміцнюється, і відливка може зруйнуватися під дією власної маси.

При зварюванні також можлива небезпека, пов’язана з ліквацією олова у зв’язку з дуже великим температурним інтервалом кристалізації. При цьому в металі виникає хімічна неоднорідність в перерізі і неоднорідність механічних властивостей, які спонукають утворення кристалізаційних тріщін. Чим більше вміст олова в сплаві і швидкість охолодження тим більша хімічна неоднорідність. Мірами боротьби з цими явищами є зварювання на мінімальній погонній енергії, з перервами для вирівняння температури і її зниження, застосування відпалу заготовок, а також проміжкового відпалу наполовину завареного вироба і кінцевого відпалу, вживання зварювальних матеріалів із зниженим порівняно з основним металом вмісті олова.

Виконання кожного подальшого валика слід робити після того, як температура вироба в місті накладання цього валика знизиться до Т=100°С. Часто застосовується проковка зварюваних кромок, а потім їх наплавлення і проковка вже наплавлених валиків, після чого виконується весь шов (часто з проковкою всіх його валиків), що знижує вірогідність утворення тріщин в біляшовній зоні і шві. За допомогою відпала повністю усувається неоднорідність структури в шві.

Тріщіни в зоні термічного впливу бронзи БрОЦ 10-2 утворюються внаслідок дифузії водню з основного метала до лінії сплавлення і сегрегації в ній легкоплавких примішок – свинцю і вісмуту. Попередній відпал цієї бронзи при Т = 600°С протягом 5 годин усуває схильність до крихкості майбутньої зони термічного впливу за рахунок зменшення початкової концентрації водню в основному металі і виключає сегрегацію шкідливих примішок. Проміжковий відпал для цієї бронзи при Т=500°С протягом 4 годин при охолодженні після кожного прохода до Т=100°С і зварюванні на погонній енергії 800-1200 кДж/м сприяє суттєвому зниженню пластичної деформації поблизу границі сплавлення і перешкоджає утворенню гарячих тріщин при подальшому зварюванні. Дуже важливо, щоб вміст свинцю в бронзах БрОЦ 10-2 і БрОЦ 8-4 був обмежений 0,05%, а вміст олова був у межах 8-10%. Нарешті, відпал повністю завареного вироба з бронзи БрОЦ 10-2 при температурі 650°С протягом 5 годин значно знижує хімічну неоднорідність і підвищує механічні властивості сплава і зони термічного впливу.

Для обмеження інтенсивного окислювання зварювальної ванни у зварювальні матеріали вводиться дуже активний розкислювач фосфор.

Газове зварювання олов’яних бронз застосовується переважно для заварювання дефектів литва. Головною трудністю є вигоряння легуючих елементів і олова. Випаровування останнього сприяє пористості і зниженню механічних властивостей. Послідовність заварювання дефектів литва така. Зачистити поверхню відливки в зоні дефекта від окалини, залишків формовочної суміші і інших забруднень дротяною щіткою до чистого метала. Зробити розчищення кромок під V-подібний шов пневматичним зубилом з кутом розкриття кромок 70-90°, а при наскрізному дефекті зробити притуплення 3-4 мм. Встановити деталь в зоні витяжної вентиляції з розташованим дефектом у нижньому положенні таким чином, щоб її не потрібно було пантувати, коли вона нагріється до Т=350-400°С.

При наскрізному дефекті застосувати підкладки з асбеста чи графіта для усунення витікання метала при зварюванні.

При наявності відколів на відливці виконати підформування місця зварювання сумішшю з вогнетривкої глини і піска, замішаних на рідкому склі.

Попередній підігрів до Т=300-350°С для більшості марок бронз виконується тільки у випадку, якщо зварюванню піддається жорсткий контур, а в разі складнолегованих бронз він є обов’язковим.

Зварювання треба вести м’яким нормальним ацетиленокисневим полум’ям із розрахунку 70-120 л/г на 1мм товщини деталі без перегрівання рідкої ванни з добрим перемішуванням її присадним прутом того ж самого складу, що і основний метал або вживати зварювальні дроти марок БрОЦ 4-3 і БрОФ 6,5-0,4 з присадкою фосфора і використанням флюсу, як і при зварюванні міді.

Спочатку треба нанести флюс на кромки дефекта і присадного метала, розплавити кромки і присадний метал полум’ям пальника, розташувавши його мундштук майже під прямим кутом над поверхнею дефекта.

Нагрівання поверхні вести відновлювальною зоною полум’я, розташувавши його ядро на відстані 7-10мм від зварювальної ванни, щоб не було перегріву і вигоряння олова. В процесі необхідно періодично додавати флюс в рідкий метал для кращого вилучення оксидів. В процесі зварювання треба робити перерви для вирівняння температури. Після закінчення зварювання виконати термічну обробку – відпал при Т=270-300°С з нагріванням вироба в печі з подальшим повільним охолодженням з піччю.

Для особо відповідальних конструкцій з підвищенним вмістом олова рекомендується проводити відпал при Т=750°С і подальше гартування при Т=600-650°С.

Заварювання дефектів литва ручними дуговими способами (графітовим і вольфрамовим електродами, плавкими покритими електродами) виконується присадними матеріалами і стрижнями з покриттями різних складів.

Так при зварюванні графітовим електродом застосовуються прутки з того ж самого сплава, а флюси ті ж самі, що вживаються і при зварюванні цим способом міді.

При зварюванні покритими електродами олов’яних бронз застосовується стрижень з бронзи БрОФ 6,5-0,15 з покриттям на основі криоліта, для бронз марок БрОЦ 10-2, БрОСЦ 6-6-3, БрОЦСН З-7-5-1 стрижень окрім олова і фосфора вміщує ще і 0,75-1,25% Ni, а основою покриття є ферромарганець. Для зварювання бронз марок БрОФ 10-1 і БрОНФ 9-2,5-0,2 стрижень виготовлений з бронзи БрОФ 6,5-0,15, а покриття відповідає складу Бр1/ЛИИВТ.

Кращі і надійніші результати можна отримати при застосуванні покритих електродів марки ОК 94.25* з основним типом покриття. Склад наплавленого метала: Sn 7,0%, Mn 0,5%, Fe 0,5%, P 0,1%, Cu – решта.

Для ручного аргонодугового зварювання олов’янистих і олов’янисто-фосфористих бронз рекомендується дріт з бронзи БрОФ 6,5-0,15, а для бронзи БрОЦ 10-2 треба вжити дріт з бронзи БрОФ 9-0,3 з додаванням флюсу – 8-10г борного шлака на 1 п.м. валика шва. Кращі результати можна отримати, застосовуючи присадний дріт марки ОК Autrod 19.30* (Si 3%, Mn 0,9%, Sn 0,1%, Cu – решта). Орієнтовні параметри режима зварювання переліченими способами наведені в табл.4.46.

Таблиця 4.46 – Орієнтовні параметри режима ручного дугового заварювання дефектів литва з олов’янистих бронз на постійному струмі прямої полярності.

Вид ручного дугового зварювання

Товщина метала, мм

Діаметр електрода, мм

Iзв,

А

Uд,

В

QАr, л/хв

Неплавкого

Плавкого покритого або присадного дроту

Неплавким графітовим електродом

5-10

≥10

15-20

5-6

170-250

240-320

30-35

-

Покритим електродом*

5-10

≥10

≥10

-

4

5

6

160-200

220-260

260-300

20-22

-

Неплавким вольфрамовим електродом

5-10

≥10

5-6

5

6

250-280

300-340

10-12

10-12

Примітка: * зворотна полярність

Технологія підготовки дефекта до заварювання така ж сама, що і при газовому заварюванні.

Механізоване зварювання під флюсом або в інертних газах виконується при зварюванні облицьовок з бронз БрОЦ 10-2, БрОЦС 5-5-5 і БрОЦС 8-4-3 при товщині стінок облицьовок 20-45 мм на параметрах режима, наведених в табл.4.47.

Таблиця 4.47 – Орієнтовні параметри режима механізованого зварювання стикових з’єднань олов’янистих бронз

Електродний дріт

Флюс чи захисний газ

Iзв,

А

Uд,

В

Vзв,

м/г

QАr,

л/хв

Марка

бронзи

dе,

мм

Бронза Бр ОЦ 10-2

Бр ОЦ 4-3

Бр ОЦ 4-3

Бр ОФ 8-0,3

2

3

2

ОСЦ-45

ОСЦ-45

ОСЦ-45+5% борного шлака

220-240

300-350

220-240

32-34

30-32

32-34

17

19

15

-

-

-

Бронзи марок Бр ОЦС 5-5-5 і Бр ОЦС 8-4-3

Бр АМц 9-2

2

Аргон

220-240

27-29

26

18

* Вироби фірми ESAB, Швеція

При автоматичному зварюванні бронзи Бр ОЦ 10-2 в аргоні рекомендується використання дроту з бронзи Бр АМц 9-2, якщо пара тертя працює в морській воді, для інших середовищ треба вжити дріт з бронзи Бр ОФ 8-0,3. Збирання частин облицьовок виконується встик у з’єднаннях «в замок», кромки оброблюють з високим ступенем точності на станках і щільно припасовують.

Для зварювання облицьовок з бронз марок Бр ОЦС 8-4-3, Бр ОЦС 5-5-5 з товщиною стінок 20-40мм рекомендується дріт з бронзи Бр АМц 9-2 діаметром 1,2-2,0 мм при умові виконання попереднього наплавлення кромок при товщині наплавленого шара 8-10мм з подальшим зварюванням стика при перерізі кожного валика 40-50мм2 і довжині 100-120 мм, або без попереднього наплавлення з проковкою кожного валика безпосередньо після обрива дуги. В процесі зварювання виріб треба охолоджувати мокрим асбестом з обдувом повітрям. В обох випадках виріб після зварювання піддається термічній обробці.

При автоматичному зварюванні під флюсом облицьовок з бронзи Бр ОЦ 10-2 рекомендується електродний дріт з бронзи Бр ОЦ 4-3 при умовах: попередня термічна обробка заготовок при Т=500-550°С протягом 3 годин, проковка підготовлених під зварювання кромок і прилягаючих до них поверхонь і наплавлення кромок тим же дротом з охолодженням кожного валика і всього шва до Т=100°С. Ця технологія рекомендована для виконання зварювання безпосередньо на валу.

При використанні присадного дроту з бронз марок Бр ОЦ 4-3 або Бр ОФ 8-0,3 діаметром не більше 2 мм у поєднанні з флюсом ОСЦ-45 з додаванням 5% по масі борного шлака рекомендована більш складна технологія зварювання, придатна для виконання тільки окрім вала: попередня термічна обробка заготовок при Т=500-550°С протягом 3г, зварювання на погонній енергії 800-1200 кДж/м з охолодженням кожного валика до Т=160°С, проміжковий відпал (після заварювання половини перерізу стика при Т=500°С протягом 4г), відпал повністю звареної заготівки при Т=650°С протягом 5г.

Для заварювання дефектів литва можна використовувати покриті електроди марки ОЗБ-2М, виготовлені по ТУ 14168-35-83 зі стрижнем з бронзи Бр ОФ 6,5-0,4 і покриттям основного типа з додаванням в нього 0,5-0,7% Ni (по масі).

Як видно з вищенаведеного, олов’янисті бронзи належать до матеріалів з дуже поганою зварюваністю.

Кремнемарганцеві бронзи використовуються як у вигляді поковок і проката (ГОСТ 18175-78), так і у вигляді відливок (ГОСТ 493-79) і маркіруються відповідно таким чином: БрКМц 3-1 (Si 2,7-3,5%, Mn 1,0-1,5%, Cu – решта).

При зварюванні цих бронз виникає труднощь, пов’язана з їх червоноламкістю в інтервалі температур 800-950°С, тому треба забезпечувати охолодження в цьому діапазоні температур якомога швидко, підбираючи відповідний режим зварювання. Крім того ці бронзи дуже рідкотекучи, тому зварювання необхідно проводити у нижньому або похилому положенні.

Перед зварюванням метала товщиною більше 4-5 мм і до 10-12 мм потребується V-подібне розчищення, при більших товщинах – Х-подібне. В обох випадках кут розкриття кромок становить 70-90°, а притуплення 1-2мм. Вимоги до збирання, постановці прихваток, їх розмір і відстань між ними такі самі, як і при зварюванні алюмінієвих бронз; збирання і зварювання ведеться з використанням присадних дротів і електродних стрижнів з бронзи БрКМц 3-1.

Газове зварювання виконується нормальним ацетилено-кисневим полум’ям на тих же режимах, що наведені для зварювання алюмінієвих бронз. Флюси використовують того ж складу, що і для зварювання міді і латуней. При зварюванні великогабаритних деталей складної конфігурації потребується попереднє підігрівання до Т=300-350°С.

Таке з’єднання по своїм властивостям забезпечує 80-95% міцності і 85% пластичності основного метала.

Зварювання вручну покритими електродами виконується із застосуванням стрижней із бронзи БрКМц 3-1, на які нанесено покриття Бр1/ЛИИВТ на постійному струмі зворотної полярності діаметрами 6 і 8мм на струмах відповідно 180-200А і 210-220А.

Кращі результати досягаються при використанні електродів марки ОК 94.55* зі стрижнем із бронзи БрКМц 3-1 з основним типом покриття на постійному струмі зворотної полярності.

Цими електродами можна виконувати зварювання не тільки стикових і кутових швів у нижньому положенні, але і горизонтальних швів і вертикальних знизу-уверх.

Наплавлення кремнемарганцевої бронзи на сталеві поверхні частіш за все виконується вручну покритими електродами, інколи пучком електродів, якщо вони малого діаметра, а також шляхом механізованого плазмово-дугового процеса, згідно параметрів режима, наведених в табл.4.43.

Ручне зварювання вольфрамовим електродом виконується постійним струмом прямої полярності на параметрах режима, наведених в табл.4.48.

Таблиця 4.48 – Орієнтовні параметри режима аргоно-дугового зварювання стикових з’єднань з бронзи БрКМц 3-1

Вид підготовки кромок

Товщина метала,

мм

dWe,

мм

dприс,

мм

Iзв,

А

QАr,

л/хв

Число проходів

Без розчищення

Те ж саме

-

-

Розчищення під кутом 45°

Одно чи двобічне розчищення під кутом 45°

Те ж саме

1,6

3,2

4,8

6,4

12,7

19,0

25,4

3

3

4

5

6

6

6

2

2

3

3

3

4

4

60-90

80-150

100-200

150-250

150-300

250-400

300-500

5

5-7

7-8

7-8

7-8

8-9

8-10

1

1

1

1

2

4-6

4-6

Марганцева бронза марки БрМц5 (Mn 4,5-5,5%, Cu – решта) по своїм характеристикам, за виключенням меншої майже в 9 разів теплопровідності, подібна міді, тому всі рекомендації щодо технології і техніки зварювання міді придатні і для зварювання цієї бронзи.

Для зварювання покритими електродами можно застосовувати електроди марок «Камсомолець», АНЦ-1, а при використанні аргонодугового зварювання вольфрамовим електродом, як присадка, використовується стрижні з бронзи БрМц5. Перед зварюванням виріб потребує підігрівання до Т=400-500°С.

Хромові бронзи маркіруються так: БрХ0,7 (Cr 0,6-0,9%, решта Cu). З них виготовляють кристалізатори для дугових вакуумних і електрошлакових печей. Вони є дисперсійно-твердіючими, що значно ускладнює їх зварювання. Вони схильні до гарячеломкості в широкому діапазоні температур.

Тому ці сплави треба зварювати у перестареному стані і за один прохід. Для боротьби з тугоплавкими оксидами хрома (Тпл=2340°С) зварювання вольфрамовим електродом ведеться на змінному струмі, а плавким - під спеціальним флюсом.

Зварювання вручну покритими електродами марки АНЦ-1 застосовується при виконанні коротких швів без підігріва при товщині метала до 15-20мм, а для більших товщин температура попереднього підігрівання становить 200-400°С. Зварювання ведеться на постійному струмі прямої полярності, його величина вибирається із розрахунку 80-100А на 1мм діаметра електрода при напрузі на дузі 45-50В.

Плазмово-дугове зварювання дозволяє зварювати метал товщиною до 40мм без розчищення кромок однобічним швом за один прохід, при більших товщинах виконується двобічне розчищення. В обох випадках зварювання ведеться з присадним порошковим дротом ПП БрХТ 12-2 по шару флюса марки АН-26С на параметрах режима, представлених в табл.4.49.

* Виріб фірми ESAB, Швеція

Таблиця 4.49 – Орієнтовні параметри режима плазмово-дугового зварювання бронзи

БрХ 0,8

Спосіб зварювання

Товщина метала,

мм

Iзв,

А

Uд,

В

Vзв,

м/г

Qгаз, л/хв

Ar

He

однобічне зварювання

20

30

40

850-900

1000-1100

1150-1200

44-46

50-52

50-54

9-9,5

6-6,7

5,5-6,0

5

5

7

20

22

23

двобічне зварювання

40

60

80

1100-1200

1250-1300

1350-1400

48-52

50-54

52-56

7,8-8,3

5,0-5,6

3,3-3,9

5

7

10

22

23

27

Автоматичне зварювання під флюсом дозволяє одержувати якісні листові з’єднання з хромової бронзи значної товщини без підігрівання за один прохід з повним проваром всього стика. Попереднє розчищеня кромок виконується у вигляді напівкола з радіусом, рівним половині товщини зварюваних листів. Зварювання ведеться на флюсовій подушці з використвнням західних і вихідних планок присадним дротом марки БрХТ 0,6-0,5 з використанням флюса АН-М13 на параметрах режима, наведених в табл.4.50.

Таблиця 4.50 – Орієнтовні параметри режима автоматичного зварювання під флюсом бронзи БрХ 0,8 на постійному струмі зворотної полярності

Товщина метала, мм

dе,

мм

Iзв,

А

Vзв,

м/г

Товщина метала, мм

dе,

мм

Iзв,

А

Vзв,

м/г

16-20

20-30

5

5

800-900

900-1100

7,9-12

6-7,9

30-40

40-60

6

6

1100-1300

1300-1600

5-6

2-6

Примітка: Напруга на дузі 48-62 В

Після зварювання конструкція піддається подвійній термообробці: гартуванню на твердий розчин і подальшому старінню для придання їй однорідних службових властивостей.

Берілієва бронза марки БрБ2 (Be 1,8-2,1%, Ni 0,2-0,5%, Cu – решта) належить також до дисперсійно-твердіючих сплавів, до того ж фазові перетворення в ній призводять до збільшення її густини на 0,6%, що позначається на зменшенні лінійних розмірів на 0,2%, і в свою чергу позначується на збільшенні залишкових напружень. Для уникнення тріщиноутворення при зварюванні треба сплав перестарити: при відпуску треба сплав передержати при визначеній для цього температурі більше 2 годин. Тоді він буде значно м’якше завдяки випадіння більш грубих фаз старіння і в процесі зварювання не буде перегартовуватися на твердий розчин. Під час зварювання берилій легко окислюється, тому для нього лишається тільки зварювання вольфрамовим електродом в інертних газах: на змінному струмі в аргоні або в суміші Ar+30-50%Не, інколи на постійному струмі прямої полярності. Застосовується попередній підігрів до Т=100-200°С.підготовка кромок така ж сама, що і для алюмінієвих бронз. Як присадка, використовується дріт марки БрБ2. Типовими параметрами режима є: Iзв=110-150А; Uд=11-14В; QАr = 9-10л/хв; QНе = 12-15л/хв.

Після зварювання обов’язкове термічне покращення властивостей зварної конструкції: повторна обробка на твердий розчин (гартування) і повторне старіння (відпуск).