- •Частина і. Маркірування, зварюваність, матеріали, технологія і техніка зварювання і наплавлення кольорових металів і сплавів.
- •1. Алюміній і алюмінієві слави
- •Електричне контактне зварювання алюмінія і його сплавів
- •2. Магнієві сплави
- •3. Титан і титанові сплави
- •4. Мідь і її сплави
- •4.2 Латуні
- •4.3 Алюмінієві бронзи
- •4.4 Олов’янисті, кремнемарганцеві та інші бронзи
- •4.5 Мідно-нікелеві сплави
- •4.6 Особливості виготовлення трубопроводів з міді і мідно-нікелевих сплавів
- •5. Нікель та його сплави*
- •6. Свинець
- •7. Кольорові метали у складі композитних матеріалів
- •8. Різнорідні зварні з’єднання
- •Частина іі.
- •9. Термічне різання кольорових металів.
- •Частина ііі.
- •10. Обладнання для зварювання і різання кольорових металів
- •10.1. Обладнання для зварювання і наплавлення кольорових металів і сплавів
- •10.2 Обладнання для термічного різання
- •Частина IV.
- •11. Охорона праці і техніка безпеки при виробництві конструкцій з кольорових металів і сплавів
- •Список використаної літератури
4.4 Олов’янисті, кремнемарганцеві та інші бронзи
Вироби з олов’яних бронз виготовляються згідно з ГОСТ 5017-74. «Бронзи олов’янисті, оброблювані тиском» і маркіруються так:
БрОФ 8,0-0,3 ( Sn 7,5 - 8,5%; P 0,25 - 0,35%; Ni 0,1-0,2%; Cu – решта)
БрОЦ 4-3 ( Sn 3,5 - 4,0%; Zn 2,7 - 3,3%; Cu – решта)
БрОЦС 4-4-4 ( Sn3,0 – 5,0%; Zn 3,0-5,0%; Pb 3,5 - 4,5%; Cu – решта)
Для виготовлення фасонних виробів застосовуються бронзи згідно з ГОСТ 613-79. «Бронзи олов’янисті ливарні, які маркіруються так:
БрО3Ц12С5 ( Sn 2,0 – 3,5%; Zn 8,0-15,0%; Pb 3,0 – 6,0%; Cu – решта)
БрО8Ц4 ( Sn 7,0 – 9,0%; Zn 4,0-6,0%; Cu – решта)
Зварювання олов’яниcnb[ бронз використовується для виправлення дефектних дільниць литва і дуже обмежено при виготовленні облицьовок судових валів, причому окремі їх частини виготовляються за допомогою відцентрового литва, а потім зварюються частково окрім вала, а частково на самому валу. Інколи зварюють катані полоси з бронз БрОЦ 4-3 і БрОФ 6,5-0,15. Оскільки теплопровідність олов’яних бронз суттєво нижче теплопровідності міді, то і тепловідвід при зварюванні значно менший, так що необхідності в попередньому і супутньому підігріві відпадає, але його застосовують з метою уникнення утворювання тріщин внаслідок низької пластичності бронзи при підвищених температурах, особливо при заварюванні дефектів литва складної конфігурації і при наявності значних перепадів товщин. Разом з цим підігрівання треба застосовувати обережно, з перервами для вирівнювання температур, бо при надмірному перегріві надлишкове олово, яке знаходиться по границям кришталів литва, розплавляється, і порушується зв’язок між кришталами сплава. При цьому метал знеміцнюється, і відливка може зруйнуватися під дією власної маси.
При зварюванні також можлива небезпека, пов’язана з ліквацією олова у зв’язку з дуже великим температурним інтервалом кристалізації. При цьому в металі виникає хімічна неоднорідність в перерізі і неоднорідність механічних властивостей, які спонукають утворення кристалізаційних тріщін. Чим більше вміст олова в сплаві і швидкість охолодження тим більша хімічна неоднорідність. Мірами боротьби з цими явищами є зварювання на мінімальній погонній енергії, з перервами для вирівняння температури і її зниження, застосування відпалу заготовок, а також проміжкового відпалу наполовину завареного вироба і кінцевого відпалу, вживання зварювальних матеріалів із зниженим порівняно з основним металом вмісті олова.
Виконання кожного подальшого валика слід робити після того, як температура вироба в місті накладання цього валика знизиться до Т=100°С. Часто застосовується проковка зварюваних кромок, а потім їх наплавлення і проковка вже наплавлених валиків, після чого виконується весь шов (часто з проковкою всіх його валиків), що знижує вірогідність утворення тріщин в біляшовній зоні і шві. За допомогою відпала повністю усувається неоднорідність структури в шві.
Тріщіни в зоні термічного впливу бронзи БрОЦ 10-2 утворюються внаслідок дифузії водню з основного метала до лінії сплавлення і сегрегації в ній легкоплавких примішок – свинцю і вісмуту. Попередній відпал цієї бронзи при Т = 600°С протягом 5 годин усуває схильність до крихкості майбутньої зони термічного впливу за рахунок зменшення початкової концентрації водню в основному металі і виключає сегрегацію шкідливих примішок. Проміжковий відпал для цієї бронзи при Т=500°С протягом 4 годин при охолодженні після кожного прохода до Т=100°С і зварюванні на погонній енергії 800-1200 кДж/м сприяє суттєвому зниженню пластичної деформації поблизу границі сплавлення і перешкоджає утворенню гарячих тріщин при подальшому зварюванні. Дуже важливо, щоб вміст свинцю в бронзах БрОЦ 10-2 і БрОЦ 8-4 був обмежений 0,05%, а вміст олова був у межах 8-10%. Нарешті, відпал повністю завареного вироба з бронзи БрОЦ 10-2 при температурі 650°С протягом 5 годин значно знижує хімічну неоднорідність і підвищує механічні властивості сплава і зони термічного впливу.
Для обмеження інтенсивного окислювання зварювальної ванни у зварювальні матеріали вводиться дуже активний розкислювач фосфор.
Газове зварювання олов’яних бронз застосовується переважно для заварювання дефектів литва. Головною трудністю є вигоряння легуючих елементів і олова. Випаровування останнього сприяє пористості і зниженню механічних властивостей. Послідовність заварювання дефектів литва така. Зачистити поверхню відливки в зоні дефекта від окалини, залишків формовочної суміші і інших забруднень дротяною щіткою до чистого метала. Зробити розчищення кромок під V-подібний шов пневматичним зубилом з кутом розкриття кромок 70-90°, а при наскрізному дефекті зробити притуплення 3-4 мм. Встановити деталь в зоні витяжної вентиляції з розташованим дефектом у нижньому положенні таким чином, щоб її не потрібно було пантувати, коли вона нагріється до Т=350-400°С.
При наскрізному дефекті застосувати підкладки з асбеста чи графіта для усунення витікання метала при зварюванні.
При наявності відколів на відливці виконати підформування місця зварювання сумішшю з вогнетривкої глини і піска, замішаних на рідкому склі.
Попередній підігрів до Т=300-350°С для більшості марок бронз виконується тільки у випадку, якщо зварюванню піддається жорсткий контур, а в разі складнолегованих бронз він є обов’язковим.
Зварювання треба вести м’яким нормальним ацетиленокисневим полум’ям із розрахунку 70-120 л/г на 1мм товщини деталі без перегрівання рідкої ванни з добрим перемішуванням її присадним прутом того ж самого складу, що і основний метал або вживати зварювальні дроти марок БрОЦ 4-3 і БрОФ 6,5-0,4 з присадкою фосфора і використанням флюсу, як і при зварюванні міді.
Спочатку треба нанести флюс на кромки дефекта і присадного метала, розплавити кромки і присадний метал полум’ям пальника, розташувавши його мундштук майже під прямим кутом над поверхнею дефекта.
Нагрівання поверхні вести відновлювальною зоною полум’я, розташувавши його ядро на відстані 7-10мм від зварювальної ванни, щоб не було перегріву і вигоряння олова. В процесі необхідно періодично додавати флюс в рідкий метал для кращого вилучення оксидів. В процесі зварювання треба робити перерви для вирівняння температури. Після закінчення зварювання виконати термічну обробку – відпал при Т=270-300°С з нагріванням вироба в печі з подальшим повільним охолодженням з піччю.
Для особо відповідальних конструкцій з підвищенним вмістом олова рекомендується проводити відпал при Т=750°С і подальше гартування при Т=600-650°С.
Заварювання дефектів литва ручними дуговими способами (графітовим і вольфрамовим електродами, плавкими покритими електродами) виконується присадними матеріалами і стрижнями з покриттями різних складів.
Так при зварюванні графітовим електродом застосовуються прутки з того ж самого сплава, а флюси ті ж самі, що вживаються і при зварюванні цим способом міді.
При зварюванні покритими електродами олов’яних бронз застосовується стрижень з бронзи БрОФ 6,5-0,15 з покриттям на основі криоліта, для бронз марок БрОЦ 10-2, БрОСЦ 6-6-3, БрОЦСН З-7-5-1 стрижень окрім олова і фосфора вміщує ще і 0,75-1,25% Ni, а основою покриття є ферромарганець. Для зварювання бронз марок БрОФ 10-1 і БрОНФ 9-2,5-0,2 стрижень виготовлений з бронзи БрОФ 6,5-0,15, а покриття відповідає складу Бр1/ЛИИВТ.
Кращі і надійніші результати можна отримати при застосуванні покритих електродів марки ОК 94.25* з основним типом покриття. Склад наплавленого метала: Sn 7,0%, Mn 0,5%, Fe 0,5%, P 0,1%, Cu – решта.
Для ручного аргонодугового зварювання олов’янистих і олов’янисто-фосфористих бронз рекомендується дріт з бронзи БрОФ 6,5-0,15, а для бронзи БрОЦ 10-2 треба вжити дріт з бронзи БрОФ 9-0,3 з додаванням флюсу – 8-10г борного шлака на 1 п.м. валика шва. Кращі результати можна отримати, застосовуючи присадний дріт марки ОК Autrod 19.30* (Si 3%, Mn 0,9%, Sn 0,1%, Cu – решта). Орієнтовні параметри режима зварювання переліченими способами наведені в табл.4.46.
Таблиця 4.46 – Орієнтовні параметри режима ручного дугового заварювання дефектів литва з олов’янистих бронз на постійному струмі прямої полярності.
Вид ручного дугового зварювання |
Товщина метала, мм |
Діаметр електрода, мм |
Iзв, А |
Uд, В |
QАr, л/хв |
|
Неплавкого |
Плавкого покритого або присадного дроту |
|||||
Неплавким графітовим електродом |
5-10 ≥10 |
15-20 |
5-6 |
170-250 240-320 |
30-35 |
- |
Покритим електродом* |
5-10 ≥10 ≥10 |
- |
4 5 6 |
160-200 220-260 260-300 |
20-22 |
- |
Неплавким вольфрамовим електродом |
5-10 ≥10 |
5-6 |
5 6 |
250-280 300-340 |
10-12 |
10-12 |
Примітка: * зворотна полярність
Технологія підготовки дефекта до заварювання така ж сама, що і при газовому заварюванні.
Механізоване зварювання під флюсом або в інертних газах виконується при зварюванні облицьовок з бронз БрОЦ 10-2, БрОЦС 5-5-5 і БрОЦС 8-4-3 при товщині стінок облицьовок 20-45 мм на параметрах режима, наведених в табл.4.47.
Таблиця 4.47 – Орієнтовні параметри режима механізованого зварювання стикових з’єднань олов’янистих бронз
Електродний дріт |
Флюс чи захисний газ |
Iзв, А |
Uд, В |
Vзв, м/г |
QАr, л/хв |
|
Марка бронзи |
dе, мм |
|||||
Бронза Бр ОЦ 10-2 |
||||||
Бр ОЦ 4-3 Бр ОЦ 4-3 Бр ОФ 8-0,3 |
2 3 2 |
ОСЦ-45 ОСЦ-45 ОСЦ-45+5% борного шлака |
220-240 300-350 220-240 |
32-34 30-32 32-34 |
17 19 15 |
- - - |
Бронзи марок Бр ОЦС 5-5-5 і Бр ОЦС 8-4-3 |
||||||
Бр АМц 9-2 |
2 |
Аргон |
220-240 |
27-29 |
26 |
18 |
* Вироби фірми ESAB, Швеція
При автоматичному зварюванні бронзи Бр ОЦ 10-2 в аргоні рекомендується використання дроту з бронзи Бр АМц 9-2, якщо пара тертя працює в морській воді, для інших середовищ треба вжити дріт з бронзи Бр ОФ 8-0,3. Збирання частин облицьовок виконується встик у з’єднаннях «в замок», кромки оброблюють з високим ступенем точності на станках і щільно припасовують.
Для зварювання облицьовок з бронз марок Бр ОЦС 8-4-3, Бр ОЦС 5-5-5 з товщиною стінок 20-40мм рекомендується дріт з бронзи Бр АМц 9-2 діаметром 1,2-2,0 мм при умові виконання попереднього наплавлення кромок при товщині наплавленого шара 8-10мм з подальшим зварюванням стика при перерізі кожного валика 40-50мм2 і довжині 100-120 мм, або без попереднього наплавлення з проковкою кожного валика безпосередньо після обрива дуги. В процесі зварювання виріб треба охолоджувати мокрим асбестом з обдувом повітрям. В обох випадках виріб після зварювання піддається термічній обробці.
При автоматичному зварюванні під флюсом облицьовок з бронзи Бр ОЦ 10-2 рекомендується електродний дріт з бронзи Бр ОЦ 4-3 при умовах: попередня термічна обробка заготовок при Т=500-550°С протягом 3 годин, проковка підготовлених під зварювання кромок і прилягаючих до них поверхонь і наплавлення кромок тим же дротом з охолодженням кожного валика і всього шва до Т=100°С. Ця технологія рекомендована для виконання зварювання безпосередньо на валу.
При використанні присадного дроту з бронз марок Бр ОЦ 4-3 або Бр ОФ 8-0,3 діаметром не більше 2 мм у поєднанні з флюсом ОСЦ-45 з додаванням 5% по масі борного шлака рекомендована більш складна технологія зварювання, придатна для виконання тільки окрім вала: попередня термічна обробка заготовок при Т=500-550°С протягом 3г, зварювання на погонній енергії 800-1200 кДж/м з охолодженням кожного валика до Т=160°С, проміжковий відпал (після заварювання половини перерізу стика при Т=500°С протягом 4г), відпал повністю звареної заготівки при Т=650°С протягом 5г.
Для заварювання дефектів литва можна використовувати покриті електроди марки ОЗБ-2М, виготовлені по ТУ 14168-35-83 зі стрижнем з бронзи Бр ОФ 6,5-0,4 і покриттям основного типа з додаванням в нього 0,5-0,7% Ni (по масі).
Як видно з вищенаведеного, олов’янисті бронзи належать до матеріалів з дуже поганою зварюваністю.
Кремнемарганцеві бронзи використовуються як у вигляді поковок і проката (ГОСТ 18175-78), так і у вигляді відливок (ГОСТ 493-79) і маркіруються відповідно таким чином: БрКМц 3-1 (Si 2,7-3,5%, Mn 1,0-1,5%, Cu – решта).
При зварюванні цих бронз виникає труднощь, пов’язана з їх червоноламкістю в інтервалі температур 800-950°С, тому треба забезпечувати охолодження в цьому діапазоні температур якомога швидко, підбираючи відповідний режим зварювання. Крім того ці бронзи дуже рідкотекучи, тому зварювання необхідно проводити у нижньому або похилому положенні.
Перед зварюванням метала товщиною більше 4-5 мм і до 10-12 мм потребується V-подібне розчищення, при більших товщинах – Х-подібне. В обох випадках кут розкриття кромок становить 70-90°, а притуплення 1-2мм. Вимоги до збирання, постановці прихваток, їх розмір і відстань між ними такі самі, як і при зварюванні алюмінієвих бронз; збирання і зварювання ведеться з використанням присадних дротів і електродних стрижнів з бронзи БрКМц 3-1.
Газове зварювання виконується нормальним ацетилено-кисневим полум’ям на тих же режимах, що наведені для зварювання алюмінієвих бронз. Флюси використовують того ж складу, що і для зварювання міді і латуней. При зварюванні великогабаритних деталей складної конфігурації потребується попереднє підігрівання до Т=300-350°С.
Таке з’єднання по своїм властивостям забезпечує 80-95% міцності і 85% пластичності основного метала.
Зварювання вручну покритими електродами виконується із застосуванням стрижней із бронзи БрКМц 3-1, на які нанесено покриття Бр1/ЛИИВТ на постійному струмі зворотної полярності діаметрами 6 і 8мм на струмах відповідно 180-200А і 210-220А.
Кращі результати досягаються при використанні електродів марки ОК 94.55* зі стрижнем із бронзи БрКМц 3-1 з основним типом покриття на постійному струмі зворотної полярності.
Цими електродами можна виконувати зварювання не тільки стикових і кутових швів у нижньому положенні, але і горизонтальних швів і вертикальних знизу-уверх.
Наплавлення кремнемарганцевої бронзи на сталеві поверхні частіш за все виконується вручну покритими електродами, інколи пучком електродів, якщо вони малого діаметра, а також шляхом механізованого плазмово-дугового процеса, згідно параметрів режима, наведених в табл.4.43.
Ручне зварювання вольфрамовим електродом виконується постійним струмом прямої полярності на параметрах режима, наведених в табл.4.48.
Таблиця 4.48 – Орієнтовні параметри режима аргоно-дугового зварювання стикових з’єднань з бронзи БрКМц 3-1
Вид підготовки кромок |
Товщина метала, мм |
dWe, мм |
dприс, мм |
Iзв, А |
QАr, л/хв |
Число проходів |
Без розчищення Те ж саме - - Розчищення під кутом 45° Одно чи двобічне розчищення під кутом 45° Те ж саме |
1,6 3,2 4,8 6,4 12,7 19,0
25,4 |
3 3 4 5 6 6
6 |
2 2 3 3 3 4
4 |
60-90 80-150 100-200 150-250 150-300 250-400
300-500 |
5 5-7 7-8 7-8 7-8 8-9
8-10 |
1 1 1 1 2 4-6
4-6 |
Марганцева бронза марки БрМц5 (Mn 4,5-5,5%, Cu – решта) по своїм характеристикам, за виключенням меншої майже в 9 разів теплопровідності, подібна міді, тому всі рекомендації щодо технології і техніки зварювання міді придатні і для зварювання цієї бронзи.
Для зварювання покритими електродами можно застосовувати електроди марок «Камсомолець», АНЦ-1, а при використанні аргонодугового зварювання вольфрамовим електродом, як присадка, використовується стрижні з бронзи БрМц5. Перед зварюванням виріб потребує підігрівання до Т=400-500°С.
Хромові бронзи маркіруються так: БрХ0,7 (Cr 0,6-0,9%, решта Cu). З них виготовляють кристалізатори для дугових вакуумних і електрошлакових печей. Вони є дисперсійно-твердіючими, що значно ускладнює їх зварювання. Вони схильні до гарячеломкості в широкому діапазоні температур.
Тому ці сплави треба зварювати у перестареному стані і за один прохід. Для боротьби з тугоплавкими оксидами хрома (Тпл=2340°С) зварювання вольфрамовим електродом ведеться на змінному струмі, а плавким - під спеціальним флюсом.
Зварювання вручну покритими електродами марки АНЦ-1 застосовується при виконанні коротких швів без підігріва при товщині метала до 15-20мм, а для більших товщин температура попереднього підігрівання становить 200-400°С. Зварювання ведеться на постійному струмі прямої полярності, його величина вибирається із розрахунку 80-100А на 1мм діаметра електрода при напрузі на дузі 45-50В.
Плазмово-дугове зварювання дозволяє зварювати метал товщиною до 40мм без розчищення кромок однобічним швом за один прохід, при більших товщинах виконується двобічне розчищення. В обох випадках зварювання ведеться з присадним порошковим дротом ПП БрХТ 12-2 по шару флюса марки АН-26С на параметрах режима, представлених в табл.4.49.
* Виріб фірми ESAB, Швеція
Таблиця 4.49 – Орієнтовні параметри режима плазмово-дугового зварювання бронзи
БрХ 0,8
Спосіб зварювання |
Товщина метала, мм |
Iзв, А |
Uд, В |
Vзв, м/г |
Qгаз, л/хв |
|
Ar |
He |
|||||
однобічне зварювання |
20 30 40 |
850-900 1000-1100 1150-1200 |
44-46 50-52 50-54 |
9-9,5 6-6,7 5,5-6,0 |
5 5 7 |
20 22 23 |
двобічне зварювання |
40 60 80 |
1100-1200 1250-1300 1350-1400 |
48-52 50-54 52-56 |
7,8-8,3 5,0-5,6 3,3-3,9 |
5 7 10 |
22 23 27 |
Автоматичне зварювання під флюсом дозволяє одержувати якісні листові з’єднання з хромової бронзи значної товщини без підігрівання за один прохід з повним проваром всього стика. Попереднє розчищеня кромок виконується у вигляді напівкола з радіусом, рівним половині товщини зварюваних листів. Зварювання ведеться на флюсовій подушці з використвнням західних і вихідних планок присадним дротом марки БрХТ 0,6-0,5 з використанням флюса АН-М13 на параметрах режима, наведених в табл.4.50.
Таблиця 4.50 – Орієнтовні параметри режима автоматичного зварювання під флюсом бронзи БрХ 0,8 на постійному струмі зворотної полярності
Товщина метала, мм |
dе, мм |
Iзв, А |
Vзв, м/г |
Товщина метала, мм |
dе, мм |
Iзв, А |
Vзв, м/г |
16-20 20-30 |
5 5 |
800-900 900-1100 |
7,9-12 6-7,9 |
30-40 40-60 |
6 6 |
1100-1300 1300-1600 |
5-6 2-6 |
Примітка: Напруга на дузі 48-62 В
Після зварювання конструкція піддається подвійній термообробці: гартуванню на твердий розчин і подальшому старінню для придання їй однорідних службових властивостей.
Берілієва бронза марки БрБ2 (Be 1,8-2,1%, Ni 0,2-0,5%, Cu – решта) належить також до дисперсійно-твердіючих сплавів, до того ж фазові перетворення в ній призводять до збільшення її густини на 0,6%, що позначається на зменшенні лінійних розмірів на 0,2%, і в свою чергу позначується на збільшенні залишкових напружень. Для уникнення тріщиноутворення при зварюванні треба сплав перестарити: при відпуску треба сплав передержати при визначеній для цього температурі більше 2 годин. Тоді він буде значно м’якше завдяки випадіння більш грубих фаз старіння і в процесі зварювання не буде перегартовуватися на твердий розчин. Під час зварювання берилій легко окислюється, тому для нього лишається тільки зварювання вольфрамовим електродом в інертних газах: на змінному струмі в аргоні або в суміші Ar+30-50%Не, інколи на постійному струмі прямої полярності. Застосовується попередній підігрів до Т=100-200°С.підготовка кромок така ж сама, що і для алюмінієвих бронз. Як присадка, використовується дріт марки БрБ2. Типовими параметрами режима є: Iзв=110-150А; Uд=11-14В; QАr = 9-10л/хв; QНе = 12-15л/хв.
Після зварювання обов’язкове термічне покращення властивостей зварної конструкції: повторна обробка на твердий розчин (гартування) і повторне старіння (відпуск).
