4. Порядок виконання роботи

1. підготувати робоче місце до роботи, виставити задану величину зварювального струму, за допомогою баластного реостата;

2. зважити пластини, на які буде проводитися наплавлення;

3. визначити вагу прутка електродного дроту, з якого виготовлені електроди (визначається зважуванням після зняття обмазки).

4. визначити вагу електрода з обмазкою.

5. провести наплавлення валика на пластину.

6. після наплавлення зачистити валик від шлаку і бризок до металевого блиску та зважити.

7. визначити вагу електроду після зварювання.

8. параметри зварювання та експериментальні дані занести в таблицю 2.1.

9. для кожної досліджуваної марки електроду дослід повторити не менше трьох разів в однакових умовах та визначити середні значення досліджуваних величин.

Таблиця 2.1 – Експериментальні дані та результати визначень

№ досліду

Характеристика електродів

Рід струму

Положення шва в просторі

Режими зварювання

Час наплавлення t, с

Довжина електрода, мм

Вага розплавленого електродного металу Gр, г

Вага пластини, г

Вага наплавленого електродного металу Gн, г

Коефіцієнт розплавлення α р, г/А год

Коефіцієнт наплавлення α н ,г/А год

Процент втрат на вигорання та розбризкування φ ,%

тип покриття

діаметр, мм

товщина шару покриття, мм

струм І,А

Напруга Uд, В

до зварювання

після зварювання

до зварювання

після зварювання

5. Обробка результатів, їх аналіз і висновки

1. визначають коефіцієнт наплавлення α_н (г/А год), користуючись формулою:

де G_н – маса наплавленого металу, г; І_зв – сила зварювального струму, А; t – час горіння дуги, с.

2. Визначають коефіцієнт розплавлення α_р (г/А год), користуючись формулою:

де G_р – маса розплавленого електродного металу (г).

Маса розплавленого металу розраховується за різницею ваги металевого стержня до та після зварювання:

(2.3)

_{де d – діаметр електродного стержня, см; l ел .д.н - довжина електродного стержня до наплавлення валика, см;}

_{l ел.п.н – довжина електродного стержня після наплавлення валика, см; ρ – густина сталі (ρ=7,85 г/см}³_);

3. визначається коефіцієнт втрат електродного металу у % на вигоряння та розбризкування за формулою:

(2.4)

4. результати розрахунків за пунктами 1 – 3 заносять у таблицю 2.1;

5. побудувати графічну залежність зміни коефіцієнтів α_н, α_р, ψ від І_зв.;

6. за визначеним коефіцієнтом наплавлення встановити тип покриття електродів.

У кінці звіту лабораторної роботи наводять приклад обробки даних.