3.3.Дослідження та оцінка вмісту пилу у повітрі виробничого приміщення

Склад пилу	Електрокорунд
ГДК пилу, мг/м3	4,00

Вихідні дані:

Результати вимірювань і розрахунків

Параметри	Позначення	Од. зам.	Результат
1. Вага фільтру до відбору проби	Р1	мг	120
2. Вага фільтру після відбору проби	Р2	мг	124
3. Об'ємна швидкість відбору проби	Qt	л/хв	5
4. Час відбору проби	Т	хв	16
5. Температура повітря в приміщенні	t	оС	16
6. Барометричний тиск	В	мм.рт.ст.	765
7. Концентрація пилу в повітрі	СПФ	мг/м3
9. Коефіцієнти відповідності умов праці нормативним вимогам	КСП	-

Згідно з [] розрахунок концентрації пилу роблять по формулі:

, (3.1)

де С_пф – концентрація пилу (мг/м³);

P₁ і Р₂ – вага фільтру до і після відбору проби пилу (міліграм);

V₀ – об'єм пропущеного крізь фільтр повітря, приведеного до нормальних умов (м³).

Об'єм повітря, приведений до нормальних умов, визначається по формулі:

, (3.2)

де V_t – об'єм пропущеного крізь фільтр повітря при даній температурі повітря (t °С) і фактичному атмосферному тиску (В), м³.

Об'єм пропущеного крізь фільтр повітря (V_t) визначається з урахуванням висоти (h) підняття кульки за шкалою ротаметра 3:

, (3.3)

де Т – час відбору проби повітря, хв;

Q_t – об'ємна швидкість простягання повітря через фільтр.

Для оцінки результату використовується коефіцієнт відповідності умов праці нормативним вимогам:

, (3.6)

де С_пф – фактична концентрація пилу;

– гранично-допустима концентрація пилу.

Х.4. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ НА ВИРОБНИЦТВІ

4.5Безпека умов праці при використанні персональних комп’ютерів /Загальні положення, шкідливі та небезпечні чинники, вимоги до робочого місця обладнаного ПК, ”синдром комп’ютерного стресу”, вплив на людину, засоби і заходи щодо зниження впливу на користувача ВДТ шкідливих та небезпечних виробничих чинників [6, 8, 9, 14, 38, 39, 45]

Х.5. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 5.2. Пожежна безпека на виробництві

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Пожежна безпека на підприємствах є невід’ємною частиною виробничого процесу,за якою з регламентова­ною імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпе­чується захист матеріальних цінностей [4].

Запобігання пожеж і вибухів і успішна боротьба з ними забезпечуються, насамперед, пожежно-профілактичними заходами, які поділяються на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні [9] .

Відповідно до протипожежних норм [6] всі виробництва за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на такі категорії: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А - вибухопожежо-небезпечна; де знаходяться (обертаються) у приміщенні горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28^оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа

Категорія Б - вибухопожежо-небезпечна; до цієї категорії відносяться: горючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28^оC, горючі рідини (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В - пожежонебезпечна; до цієї категорії відносяться: горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках¹ площею не менше 10 м² кожна перевищує 180 МДж/м^2  2

Категорія Г, де використовуються негорючі речовини і матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; горючі гази (ГГ), рідини та тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.

Категория Д, де використовуються речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома  пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м² кожна   не перевищує 180 МДж/м², а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В.

Категорія виробництва з пожежної небезпеки в значній мірі визначає вимоги до будівлі, його конструкціям і плануванні, організацію пожежної охорони та її технічну оснащеність, вимоги до режиму та експлуатації. Тому до питання віднесення виробництва до тієї чи іншої категорії слід підходити найсерйознішим чином [9].

Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням [4]. Основою пожежогасіння є примусове припинення процесу горіння. На практиці використовують декілька способів припинення горіння, суть яких полягає у використан­ні вогнегасних речовин та технічних засобів. До вогнегасних нале­жать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створювати умови для припинення горіння. Серед них найпоширені­шими є вода, водяна пара, піна, інертні гази і пари, галоїдоуглеводороди, порошкові склади, пісок, пожежостійкі тканини, тощо.